З початком повномасштабної війни Росії проти України мільйони українців знайшли прихисток від війни і російської агресії у Польщі. Польська влада надала українським громадянам статус тимчасового захисту, так званий Песель УКР. Це щось на кшталт українського ідентифікаційного коду. Таким чином українські громадяни отримали майже такі ж права, як і громадяни Польщі. Зокрема, це стосується працевлаштування, освіти і отримання медичної допомоги. Так само польська влада для того, аби спростити перетин кордону для українських вимушених переселенців впровадила застосунок ДІЯ PL.
Однак останнім часом почастішали звернення українців і до консулів, і до юристів, з тим, що їх позбавляють статусу УКР, що призводить, зокрема, до проблем з перетином кордону.
Чому так відбувається, і наскільки це законно? Як поновити статус УКР в Польщі? Про це журналістка Світлана Мялик поговорила з українською адвокаткою Юлією Шевцовою, яка є радницею юридичної фірми «Моравський і партнери» у Варшаві.
Адвокатка Юлія Щевцова. Фото: Світлана Мялик
— Пані Юліє, давайте почнемо нашу розмову з того, який на сьогодні існує механізм легалізації українських вимушених переселенців у Польщі?
— На цей час діє закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на її території». Це закон прийнятий був на виконання резолюції Єврокомісії і набрав чинності з 24 лютого 2022 року. Закон надає громадянам України статус тимчасового захисту. Таким практичним вираженням цього статусу є присвоєння номеру Песель з позначкою «УКР». В цей час тимчасовий захист діє до 23 серпня 2023 року і всі громадяни України, які перебувають у Польщі на законних підставах і приїхали у зв‘язку з війною, або після 24 лютого 2022 року користуються у Польщі спеціальним захистом.
Сама по собі наявність позначки «УКР» не означає, що цей статус діє, або не діє. Це своєрідна ідентифікація, вирізнення тих громадян, які приїхали після початку повномасштабної війни.
Так легше орієнтуватись у процедурах надання допомоги. Під час перевірки на кордоні, що особа дійсно тікає від війни і у зв‘язку з цим приїхала до Польщі. Також на цей час ми знаємо про те, що парламент Польщі ухвалив новелізацію цього закону («Про допомогу громадянам України у зв‘язку зі збройним конфліктом на її території» — ред.), яка зараз перебуває на розгляді щодо підписання президентом Польщі. Новелізація передбачає зміни у процедурі надання статусу Песель «УКР». А саме: позбавлення такого статусу під час перетину кордону Польщі і відновлення під час повернення до Польщі, наприклад, з території України. Також новелізація передбачає, що ті особи, які приїхали з якихось підстав після 24 лютого до Польщі і або не встигли, або їм не було надано статус Песель «УКР» спочатку протягом 60 днів, а потім 90 днів буде встановлено термін на звернення до місцевих адміністрацій з питання надання такого статусу Песель «УКР». Тобто після того, як ця новелізація увійде у життя, ми зможемо більш детально обговорити ті зміни, які наберуть чинності. На цей час ми маємо справу з проєктом. Але вже зараз певні процедури, які передбачає ця новелізація тестуються. І от одна з таких процедур — це, на жаль, позбавлення статусу «УКР» під час виїзду за кордон.
— На сьогодні, поки не підписані остаточно зміни до спецзакону щодо допомоги українським вимушеним переселенцям у Польщі, у яких випадках українці можуть втратити тимчасовий захист у Польщі, тобто Песель зі статусом «УКР»? Бо дуже багато громадян звертаються з тим, що вони незаконно втратили цей статус, адже вони не порушували законодавство і не залишали Польщу більше, ніж на 30 днів. Іноді люди випадково дізнаються про втрату статусу, зокрема, зайшовши на застосунок ДІЯ.ПЛ.
— Дійсно, ця тема широко обговорюється. І, відповідно до редакції закону діючої, остання новелізація відбувалась станом на листопад 2022 року. Закон передбачає, що статус можна втратити, або у випадку виїзду за межі Польщі на строк більше, ніж один місяць, або у разі добровільної відмови громадян України, наприклад, у зв‘язку з тим, що вони б хотіли скористатись тимчасовим захистом в інших країнах ЄС. Це законні підстави захисту у Польщі і це те, на що ми зараз можемо опиратись і заявляти і під час перетину кордону, і в органах місцевого самоврядування, і під час подання звернень до керівник структур, до мерії щодо безпідставного позбавлення Песель «УКР». Так як на цей час процедура відновлення передбачена також новелізацією закону, все ж таки у тих випадках, якщо громадянин України, або інша особа втратили таки статус безпідставно, або навіть якщо втратила і розуміє, що виїхала більше, ніж на один місяць, але повернулась до Польщі у зв‘язку з військовим бойовими діями на території України, то така особа також має право на відновлення такого статусу, або актуалізацію відомостей про статус тимчасового захисту. І з цим питанням потрібно звертатись до органів місцевого самоврядування. Це ужонд гміни, повяту (офіс місцевого органу влади у Польщі — ред.). Наприклад, Варшава — це районні адміністрації мерії. Тому що місто Варшава — це гміна на правах повяту. Це районні дільниці, які вирішують надавати, відновлювати такий статус, або відмовляють у відновленні.
— Тобто можуть і відмовити?
— Можуть і відмовити. У випадку якщо новелізація спецзакону увійде у дію у тій редакції, яка запропонована проєктом, то ще однією підставою для відновлення статусу буде також звернення передбачене цими змінами у строк. Але, будь-ласка, зважайте на те, що закон передбачає право виїзду на один місяць із Польщі. В законі не зазначається, що це право виїзду на один місяць одноразово!
— Але ж було роз‘яснення від українських консулів у Польщі, що порушенням закону є виїзд більше, ніж на 30 днів за один раз, тобто йдеться про одну поїздку за межі Польщі?
— Ми можемо опиратись на норми закону. Будь-які роз’яснення, у тому числі інформація, яка поширюється в Інтернеті, зокрема, і від публічних осіб, навіть якщо це стосується органів влади, або України, або Польщі, вона не є джерелом права. Джерелом права у даному випадку є закон. І офіційні розпорядження, офіційні документи і нормативні акти. Розпорядження Ради міністрів, міністра внутрішніх справ [Республіки Польща]. В законі не зазначено, що це право виїзду одноразово. В законі просто зазначено право виїзду не більше, ніж на один місяць для збереження цього статусу. І враховуйте, що спеціальний статус надається на 18 місяців. Тобто, до 23-го серпня 2023 року. Тобто не має такого, що це один місяць протягом року, або протягом дії встановленого на застосунку ДІЯ ПЛ, або інших таких роз’яснень.
Все що стосується права перетину кордону і дозволу на перетин кордону і дозволу на перебування в країні, це виключна компетенція держави. І держава, якщо у неї є сумніви щодо того, що особа має право перетинати кордон, має право вирішувати й іноді навіть не надавати пояснення чому ту, або іншу особу не допустили до перетину кордону з країною.
Але це вже стосується більше таких виключних випадків, наприклад, якщо уряд який формує переліки осіб, які як вважають є небезпечними для країни, має право відмовити у перетині кордону таким особам. Якщо ж ми кажемо про систематичність, наприклад, позбавлення статусу тимчасового захисту, або систематичність відмови у перетині кордону громадянами України у зв‘язку з тим, що позбавлено статусу тимчасового захисту, тут можу порадити нашим громадянам, по-перше, отримувати письмові відповіді, письмові роз‘яснення щодо причин відмови, причин позбавлення такого статусу, через відповідне звернення. І вже якщо громадяни отримують рішення, наприклад, рішення про відмову у наданні матеріальної допомоги у зв’язку з втратою такого статусу, потрібно оскаржувати такі рішення на тих підставах, які зазначені у цьому рішенні і вже за відповідною процедурою.
На цей час я би радила нашим громадянам, які можуть перевірити відомості про статус тимчасового захисту, перевіряти. І якщо вони були позбавлені, але знають, що мають право на такий статус, звертатись щодо його відновлення.
Це фактично відбуватиметься актуалізація цього реєстру. Тому що всі ми розуміємо, що це був певний виклик для урядів і Польщі, і України. І я принагідно хочу висловити вдячність від імені тих українців, які знайшли прихисток у Польщі. Тому що я сама також приїхала після початку повномасштабної війни і розумію наскільки швидко переорієнтувалась вся і політична, і юридична система Польщі. Бо цей спеціальний закон, його взагалі називають винятком, в усій доктрині права не існує права зворотньої дії в часі закону. І цей закон був прийнятий пізніше, але він застосовується абсолютно до всіх громадян України (які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року — ред.). Більше того він розширює свою дію на тих громадян, які приїхали раніше, але зараз залишаються у Польщі. Закон дає можливість працювати, дає право навчатись, дає право на матеріальну допомогу і охорону здоров‘я. У подальшому було впроваджено абсолютно новий нетиповий перший на теренах ЄС електронний документ тимчасового перебування ДІЯ ПЛ (мОбиватель). В жодній країні [Європейського Союзу] такого немає.
Читайте также:
«Переїжджати не страшно, головне — що не бомблять». У пунктах проживання українців в Польщі вводять оплату— ДІЯ ПЛ фактично прирівнюється до електронної Карти побиту у Польщі?
— Який нотифіковано урядом Польщі і включено Єврокомісією до переліку дозволів на право перебування в Польщі на рівні з іншими документами, наприклад, Карта тимчасового перебування (Карта часовего побиту — ред.). Тому цей документ, він сам по собі вже дає право на перетин кордону. Тому якщо у громадянина України встановлено ДІЯ ПЛ, мОбиватель, який діє, і поруч із закордонним паспортом дає право на перетин кордону ЄС. Не тільки в Польщі, а й в інших країнах Євросоюзу.
мОбиватель ДІЯ ПЛ. Фото: gov.pl
— Чи може призвести відсутність в українських вимушених переселенців статусу Песель «УКР» до проблем на кордоні? Тобто, чи можуть українців не пустили до Польщі, якщо вони повертаються з України і вже не мають статусу тимчасового захисту у Польщі? Якщо так, то порадьте, як мають у такому випадку діяти українські громадяни?
— Позбавлення статусу Песель «УКР», або викреслення з реєстру позначки «УКР» поруч з Песелем може свідчити про те, що державні органи в реєстрі відзначають, що особа не є громадянином України, який перебуває у Польщі у зв‘язку з війною і не має такого тимчасового захисту. І в даному випадку, дійсно, під час перетину кордону можуть виникнути додаткові питання. І в такому випадку ви можете скористатись, по-перше, документом мОбиватель ДІЯ ПЛ, який, як я вже казала, разом з паспортом є одним з документів, який підтверджує право перетину кордону. Він електронний. Вам не треба показувати [паперовий] Песель, хоча іноді [про нього] й питають. Вам не треба показувати будь-який інший паперовій документ.
Електронний документ, який встановлений у вас у додатку в мобільному телефоні, вже віднесений до такого документу.
Інша підстава, якщо ви перебували на території Польщі. МОбиватель і ДІЯ ПЛ — це довгострокове перебування. Цей період не входить у загальну суму днів короткострокового перебування, який рахується, наприклад, як безвіз (ред. 90 днів упродовж 180 календарних днів). Тобто, якщо за вами не визнають право на перетин кордону у зв’язку з тимчасовим захистом, ви можете посилатись на право на перетин кордону за безвізовим режимом.
Єдине, пам’ятайте, будь-ласка, потрібен біометричний паспорт зараз в усіх випадках!
Тому що запроваджена нова система з літа 2022 року, і будь-який перетин кордону ЄС реєструється у базі з біометричними даними, і для цього усі прикордонники вимагають біометричні документи. У даному випадку це біометричний паспорт. Або ще іноді у Польщі можуть дозволити перетнути кордон за ID-картою також з біометричними даними. Якщо ці підстави для вас не підходять, і вас не пропускають, то під час перетину кордону зазначайте, що ви їдете з території на якій ведуться бойові дії й існує загроза життю. А зараз ми бачимо, що під час ракетних обстрілів та атак дронами [іранськими Шахедами, зокрема], фактично вся територія України — це територія, де є небезпека для життя і здоров‘я громадян. Все територія є територією з бойовими діями.
Зазначайте, що ви перетинаєте кордон у зв‘язку з тим, що ви тікаєте від війни. І на вас розповсюджується дія спеціального захисту.
І тут вже це питання буде вирішуватись комендантом прикордонної служби [Республіки Польща]. Тому що вони будуть переглядати історію перетину кордону. Вони будуть питати у зв‘язку з чим ви виїжджали з території Польщі? Які були підстави, чи поважні ці підстави? Чи ви маєте вже якийсь зв’язок з Польщею: чи ви працюєте, чи ви навчаєтесь, чи ви маєте може підприємницьку діяльність? І остання така можливість, якщо всі ці варіанти не спрацювали, і вас не пустили на територію Польщі — ви можете звернутись за отриманням візи і вже перетинати кордон з візою. Коли ви потрапите на територію Польщі, то дія спецзахисту, а саме право перебування у Польщі на будь-якій легальній підставі вас захищатиме.
І до 23 серпня 2023 року ви можете спокійно перебувати у Польщі, і вас не мають права примусово видворити за територію Польщі, так як в Україні йде війна.
Ще б хотілось звернути увагу на те, що зважайте на легалізацію у Польщі. Тому що новелізація закону («Про допомогу громадянам України у зв‘язку зі збройним конфліктом на її території» — ред.) також передбачає, що за тією редакцією, з якою ми мали можливість ознайомитись в результаті обговорення в парламенті [нижній палаті — Сеймі Польщі], передбачає право подання заяви на карту тимчасового перебування (Карту побиту), у зв‘язку з роботою, працевлаштуванням, у зв‘язку з підприємницькою діяльністю з середини квітня 2023 року.
Адвокатка Юлія Щевцова. Фото: Світлана Мялик
— Тобто зараз українцям ще зарано подавати документи на Карту побиту?
— На цей час їх просто не розглядають. Ви маєте право подавати згідно з законом. Але всі чекають на новий закон, на новелізацію закону. І за тією редакцією, яку маємо зараз, то якщо ви з якихось підстав не отримуєте дохід, який вимагає закон про іноземців, або якісь інші такі специфічні вимоги щодо Карти побиту у зв‘язку з працею, або підприємницькою діяльністю, то вам все одно її нададуть [лише] на один рік. Тобто передбачене певне пом’якшення цих вимог. Але у будь-якому випадку ми будемо підпадати під критерії, і будуть оцінювати ці критерії під час розгляду заяв на відповідні карти. Ще одна можливість, яка може бути застосована — це подання цих заяв до серпня і право легального перебування до серпня місяця [2023 року]. Або якщо ви вважаєте що ви будете повертатись в Україну, і ви не хочете залишатись у Польщі. Ми всі сподіваємось, що війна закінчиться, тоді у будь-якому випадку закон передбачає ваше право легального перебування до серпня 2023 року, незалежно від того є у вас позначка «УКР» чи немає.
— Якщо навіть і виникають проблеми в українських вимушених переселенців зі статусом тимчасового захисту, зокрема, під час перетину кордону, головне поводитись чемно і коректно відстоювати свої законодавчі права. Ви погоджуєтесь з такою позицією?
— З усіма органами влади, зокрема, які володіють правом державного примусу, як прикордонна служба, так і органів влади на території Польщі, поліція та інші державні органи влади. Вони володіють правом застосувати примус. Тому, як і будь-яка людина з владою, вони заслуговують на повагу, перш за все.
І вони мають право вимагати виконання своїх законних вимог. Ключове слово тут законних.
Аналогічним чином кожен громадянин України має право законним шляхом відстоювати свої права. Має право бути поінформованим про причини відмови, наприклад, у перетині кордону, або причини позбавлення відповідного статусу. Має право на звернення до керівника відповідної посадової особи. Має право надавати свої пояснення, додаткові докази, пояснювати свою позицію. Але враховуйте що ви розмовляєте з громадянином іншої країни, який не зобов’язаний розуміти українську мову, читати документи українською мовою. І якщо перетинається кордон у потязі, і на перевірку є 10-15 хвилин, то зрозуміло, що надати пояснення, або отримати якісь документи буває дуже складно. Тому ми дуже сподіваємось на те, що уряди країн наших [України і Польщі] знайдуть можливість комунікації і захисту українських біженців. Ці всі такі непорозуміння, які впливають на долю людей, будуть найближчим часом вирішені. Можливо завдяки також увазі через ЗМІ. Тому що дуже часто такі питання виносяться на загал саме завдяки ЗМІ і питання набувають системного характеру.
— Дякую, пані Юліє, за юридичні поради для українських вимушених переселенців, які зараз через війну, перебувають у Польщі.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.