Гуманітарне розмінування та «чорні сапери». Як українським фермерам очистити свої поля від мін

З настанням весни починається активний фермерський сезон, але українська земля буквально усіяна мінами, що значно погіршує життя аграріїв. Очищують території оператори протимінної діяльності, які проводять гуманітарне розмінування. Але саперів просто не вистачає, тож часто фермери змушені користуватись послугами «чорних саперів». Звичайно, безпеку вони не гарантують. Як проводиться гуманітарне розмінування, скільки це коштує та хто має платити — читайте в статті «Новин Донбасу».

Фермери підриваються щомісяця

За інформацією міністерства оборони, найбільше нещасних випадків, пов’язаних із мінами, зафіксовано у Харківській області. На другому місці Херсонська, потім Миколаївська. Також у п’ятірці — Донецька та Київська області. Ймовірно, такий топ-3 пов’язаний із тим, що частини Харківщини та Херсонщини були звільнені, а при відступі російська армія щедро мінувала українські території. Розслідувачі проєкту «Схеми» визначили імена військових РФ, чиїм завданням було саме мінування. Під керівництвом тільки одного з них навколо Балаклії Харківської області встановили 55 мінних полів. Серед використаної зброї у тому числі ПМН-2. Це протипіхотні фугасні міни, які заборонені у світі.

«У нас надзвичайно велика кількість типів, різновидів озброєння, надзвичайно велика інтенсивність використання цього озброєння і цих видів боєприпасів. Саме через ці причини ми можемо вважатись однією з найбільш забруднених мінами країн в світі», — каже заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

За типом діяльності найбільше постраждалих від мін через неналежне поводження. Але вже на другому місці сільське господарство. Тобто, підриваються фермери, які намагаються обробляти свої поля. Новини про поранених аграріїв з’являються з періодичністю приблизно раз на місяць. Буквально декілька днів тому механізатор їхав полем на тракторі у селищі Федорівці на Харківщині та підірвався. Чоловік отримав поранення. Трохи раніше подібний випадок стався на Херсонщині. Багато вибухових «подарунків» російські війська залишили і в Донецькій області. Наразі потреба в розмінуванні тільки території Донеччини, підконтрольної Києву, складає більше мільйона гектарів. З них понад 60 тисяч гектарів — землі сільськогосподарського призначення. Станом на 1 березня 2024 року підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій обстежено на наявність вибухонебезпечних предметів та очищено трохи більше п’яти тисяч гектарів. Тобто, дуже мало.

«У зв’язку з обмеженою кількістю підрозділів ДСНС України, через активні бойові дії на території області, діяльність цих підрозділів сконцентрована на розмінуванні об’єктів інфраструктури та оперативному реагуванню на звернення громадян про виявлення вибухонебезпечних предметів», — йдеться у повідомленні ДСНС.

Фермери також можуть звернутись на телефонну лінію 101 та попросити провести гуманітарне розмінування полів, але є тут певні проблеми та нюанси.

Що таке гуманітарне розмінування?

Взагалі існує три види розмінування. Це оперативне, військове та гуманітарне. Перше виконується, якщо є невідкладна необхідність працівниками ДСНС, саперами поліції та фахівцями Держспецслужби транспорту. Військове розмінування роблять зазвичай власне самі військові. Основна мета — розчищення логістичних шляхів та просування на полі бою. Гуманітарне розмінування стосується в першу чергу саме цивільних, бо головною метою тут є планове очищення землі, щоб люди могли повернутися додому та займатись у тому числі сільським господарством.

«Гуманітарне розмінування — це одна зі складових великої системи протимінної діяльності. Це широкий спектр задач, починаючи від інформування населення про небезпеку поводження з вибухонебезпечними предметами. Що робити, що не робити. Куди телефонувати, якщо ви щось небезпечне побачили. Закінчуючи знищенням залишків боєприпасів на складах, які не підпадають під конвенції. Оце все протимінна діяльність. І десь посередині один з елементів, який називається “гуманітарне розмінування”. Якщо казати згідно міжнародних стандартів, гуманітарне розмінування — це жорстко регламентований процес, який відбувається, коли закінчиться війна», — каже Ігор Безкаравайний.

Тим часом, зважаючи на об’єм замінованих площ, чекати закінчення війни Україна не може. Тож, гуманітарне розмінування проводиться поступово та постійно. Займаються цим виключно гуманітарні місії або оператори протимінної діяльності, які мають відповідний дозвіл.

Розмінування. Фото: ГУ ДСНС у Миколаївській області

«Основний результат гуманітарного розмінування — передача землі кінцевому користувачу з відповідними гарантіями якості та безпеки. Іншими словами, повернення земель до використання за призначенням. Сам цей процес за собою тягне дуже багато різних заходів, окремих процесів, що і визначає складність гуманітарного розмінування. Якщо дуже грубо розділити його на окремі процеси, то гуманітарне розмінування починається з нетехнічного обстеження території. Після цього йдуть такі заходи, як технічне обстеження, очищення району бойових дій, або очищення вручну, або може бути механічне розмінування чи інший процес. За цим вже йде виконання заходів знешкодження», — коментує голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.

Після комплексу заходів землю готують до передачі. На місце прибуває державна інспекція. Вона проводить зовнішній контроль якості, перевіряє оператора протимінної діяльності на те, чи якісно виконане завдання. 

«Під час цієї інспекції приїжджають сапери, які відносяться до державного інспекційного органу і здійснюються зовнішній контроль, іншими словами, роблять проби на тому полі, яке планується до передачі з  відповідними технічними засобами, зокрема металодетекторами. Тільки після цього відбувається передача землі. Ця вся інформація, як і кожен крок оператора паралельно вноситься в спеціальну інформаційну систему IMSMA», — каже Тимур Пістрюга.

На сайті ДСНС можна побачити результати гуманітарного розмінування за роками. Наприклад, у 2023 році площа очищеної території склала понад 36 тисяч гектарів.

Хто такі оператори протимінної діяльності?

Наразі в Україні сертифікований 31 оператор протимінної діяльності. Що це означає? Що саме ці організації працюють законно і якщо саме вони будуть проводити гуманітарне розмінування, той самий фермер отримає спеціальний сертифікат. На сайті Міністерства оборони можна знайти весь перелік операторів. Окрім українських, є там й іноземні, наприклад, HALO Trust — найбільша міжнародна організація, яка займається знешкодженням мін і боєприпасів. Зареєстровані ці організації по всій Україні, але, наприклад, у Донецькій області їх немає. Тож, якщо аграрію треба очистити своє поле, йому доведеться чекати, поки група приїде з інших областей. Найближчі оператори розмінування є у Харківській чи Дніпропетровській областях.

 «Для того, щоб стати оператором протимінної діяльності, необхідно мати належним чином зареєстровану юридичну особу в Україні. Це може бути благодійний фонд, ТОВ, громадська організація. Подається повний список документів до сертифікаційного центру. Їх три. Один у Харківській області, один у Чернігові, ще один у Кам'янці-Подільському. Ці три сертифікаційні центри оцінюють можливість компанії виконувати роботи. Голова цієї установи має мати освіту та досвід у цій галузі. Має бути набрано кілька людей з необхідним досвідом, знаннями», — коментує Ігор Безкаравайний.

Є й інші вимоги.

«Щоб стати оператором протимінної діяльності з гуманітарного розмінування, треба пройти сертифікацію. Тільки після цього тебе фіксують у переліку сертифікованих операторів, які опубліковані, скажімо так, в режимі реального часу онлайн на сайті Міноборони. Ти маєш право на ту чи іншу діяльність, в залежності від того, на який процес ти маєш сертифікат», — каже Тимур Пістрюга і додає, що зараз близько 50-ти операторів проходять сертифікацію.

Демінери в Україна. Фото: The HALO Trust

Але, за словами експерта, велика кількість операторів не дорівнює того, що процес розмінування йтиме швидше. Все залежить від кількості спеціалістів. 

«Можна мати і п’ять операторів, в складі яких будуть сотні груп розмінування і це краще навіть для системи управління і контролю якості з точки зору навіть виконання ними завдань. Ти принаймні розумієш, хто ці гравці, як вони виконують завдання. Зрозуміло це не тільки, скажімо так, органам, які займаються питаннями протимінної діяльності, а і громадам, людям, органам місцевого самоврядування. Бо коли з’являється велика кількість операторів, ти вже не можеш зрозуміти їх потужності. Чи є достатня кількість саперів, яка кількість саперів, чи є досвід в цього оператора. Де вони були навчені? Де отримали свій досвід. Складність в тому, що це не те, що можна надбати протягом місяця чи двох, або купити за гроші. Ця спроможність оператора формується роками», — каже Тимур Пістрюга.

Тож, на його думку, наразі в Україні не вистачає не лише операторів, аде й недостатні потужності тих організацій, які вже є.

Замість сертифікованих операторів — «чорні сапери»

Зважаючи на те, що заміновані площі — значні, оператори просто не встигають працювати всюди. Процедура сертифікації нових організацій при цьому доволі довга. Ще одна проблема — це фінансування. Воно зазвичай залежить від міжнародних донорів, бо вартість повного циклу розмінування — приблизно 3-4 долари за квадратний метр. Тож, черга з аграріїв велика. Подати заявку на розмінування можна тут. Ігор Безкаравайний радить: громаді, яка хоче очистити свою територію, треба сконтактувати з ДСНС, яка працює в їх місцевості. Розмінування можуть провести самі надзвичайники, але якщо це неможливо, вони шукають оператора протимінної діяльності.

У ситуації, коли фермерів багато, а груп, які розміновують, значно менше, до справи підключаються «чорні сапери» — ті, хто за договірною ціною погоджується розмінувати поля, але жодних гарантій безпеки дати вони не можуть, як і сертифікатів про те, що земля є безпечною та придатною для робіт.

«Проблема "чорних саперів" не нова. Ми про неї знаємо ще з часів, як працювали на Донбасі, розміновуючи землі в Донецькій та Луганській областях. Ця історія повторюється у всіх регіонах, де є потенційно небезпечні ділянки», — каже Тимур Пістрюга.

За його словами, держава вже почала боротись із цією проблемою.

«Розробляються різні нормативно-правові документи. Буде передбачено відповідні статті чи кримінального, чи адміністративного кодексу. Зараз йде дискусія. Наскільки я знаю, воно буде з двох сторін розглядатись. Це відповідальність тих, хто залучає такі послуги, а також тих, хто виконує. Все буде, коли саме, важко сказати», — додає Тимур Пістрюга.

Експерт каже: замінування України — настільки масштабна проблема, що це є викликом для всього цивілізованого світу. Тому ресурсів і фінансів для швидкого її вирішення не вистачає. А в Мінекономіки додають: вже в цьому році запрацює програма компенсації для аграріїв, яка буде повертати частину або повну суму, витрачену на розмінування. Це залежатиме від вартості розмінування одного гектара. Держава покриватиме 40 тисяч гривень. Якщо вартість розмінування буде вищою, то фермер повинен буде покрити її за свій рахунок.