«Один рік війни — це десятиріччя розмінувань». Як працюють піротехніки на Донбасі

Піротехніки з Донецької області оглядають вибухонебезпечний предмет у полі, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Донецька область потерпає від бойових дій вже дев'ятий рік і роботи для піротехніків тут вистачить на десятиріччя навіть після закінчення війни. За останніми підрахунками, це займе щонайменше 80 років, адже рік війни — дорівнює 10 рокам розмінувань. З початком повномасштабного вторгнення РФ українські сапери зіштовхуватися з новими видами вибухових речовин, зокрема — застарілих, радянських. Серед найскладніших ділянок роботи вони називають мінні поля та звільнені від окупації території.

Журналістка «Новин Донбасу» Вікторія Рощина поїхала на виклик із саперами Донецької області, аби розповісти про їхню роботу в нинішніх умовах та розпитати поради мирним мешканцям задля уникнення травмування.

Частина російської ракети «Торнадо-С» у полі на Донеччині, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Маємо справу з новим озброєнням РФ»

Я зустрічаюсь з піротехніками в одному з прифронтових міст Донеччини. Каска, бронежилет, окуляри, рація для зв'язку- невід'ємні атрибути рятувальників.

«Фермер знайшов на полі підозрілий предмет — їдемо обстежувати», — розповідає про робочі плани керівник піротехнічного підрозділу Владислав Прілов. Він родом з Єнакієвого, після окупації якого переїхав до Маріуполя. «А 26 лютого — ми виїхали усім особовим складом та вивезли усю техніку», — розповідає чоловік. Каже, що роботи їм наразі більш ніж вистачає.

Група піротехніків у Донецькій області, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Наші функції полягають у тому, що ми реагуємо на повідомлення від місцевого населення про виявлення вибухонебезпечних предметів», — каже Владислав. «Вони телефонують на лінію 101 або 112 і залишають своє повідомлення — короткий опис, прізвище ім'я по батькові та контактні дані. Перед цим в них питають інформацію про те на що схожий предмет, потім вже ми виїжджаємо до місця».

Також місцеві, які мають смартфон, можуть зробити фото підозрілого предмета та у відповідному додатку прикріпити його.

Владислав Прілов каже, що з лютого в них побільшало роботи та змінився формат. «Це робота під обстрілами, робота з новим російським озброєнням. Тобто, до 24 лютого деякі вибухонебезпечні предмети ми не зустрічали, не знали що це і як воно діє, як його знешкодити. Зараз здебільшого це вже йдуть старі радянські касетні елементи», — говорить Владислав.

За його словами, найбільша складність у тому, що деякі вибухонебезпечні предмети за тактико- технічними характеристиками мають самоліквідатори. «Тобто мають механізм самознищення цього предмету. Якщо він дуже довго лежить і не виконав свою функцію, яку мав виконати — він може самоліквідуватися. Але через те, що в Росії ці предмети зберігалися з багатьма порушеннями норм зберігання — вони вже діють не так як вказано в інструкції і ліквідуються не через той час, який зазначено в ТТХ. Тобто, якщо в ТТХ зазначено 40 годин, то він може через 80 вибухнути або через тиждень», — пояснює піротехнік.

Піротехнік із Донецької області оглядає вибухонебезпечний предмет у полі, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Небезпека ж у тому, що якщо ці предмети не вибухнули, то при підході до них може бути самовільне спрацювання і люди постраждають. Минулого місяця через це постраждали співробітники ДСНС. «Першого липня 2022 в нас стався підрив наших хлопців. Були дуже важкі поранення», — каже Владислав Прілов.

Рівень небезпеки, за його словами, залежить від багатьох факторів — часу, місця, відстані. Тому рятувальники радять в жодному випадку не чіпати підозрілі предмети самостійно, а одразу викликати спеціалістів.

«Якщо ви не знаєте що це — не треба його чіпати та підходити. Тим більше у нас такий регіон, де ведуться активні бойові дії — це щоденні обстріли, щоденні ракетні влучання, танкові, артилерійські, РСЗО, дуже багато предметів», — каже Владислав. «І якщо наш громадянин, який років 30 назад служив в армії починає строїти з себе сапера та думати, що він все знає — це закінчується дуже і дуже трагічно».

Працювати в полі небезпечно

Частина російської ракети «Торнадо-С» у полі Донецької області, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Дорогою до місця розмінування нас зустрічає тракторист Олександр — уповноважена особа від фермера компанії «Агропромсервіс». Він везе нас до поля в якому під час роботи знайшов два уламка ракети Торнадо-С. «Ось таке знаходжу часто. І як працювати? Ніяк. Викликаю хлопців, щоб обстежили. В мене у гаражі вже ціла колекція металу», — каже Олександр. Та жартує, що після війни — піде здавати його.

Керівник групи піротехніків спершу йде оглядати предмет. Переконавшись, що він безпечний для транспортування — кличе колег для завантаження його в машину.

«Якщо вибухонебезпечний предмет можна транспортувати — ми транспортуємо», — розповідає Владислав. «Є спеціально визначені місця, де потім знищуємо їх. Якщо з якихось причин не можна чіпати — знищуємо на місці. При цьому, ми мінімізуємо розліт уламків, щоб не постраждали ні навколишні будівлі, ні люди».

Його колеги пояснюють, що встановити наскільки безпечним є предмет — не важко. «У ракет є носова, є бойова частина, є двигун, — каже піротехнік. — Ми бачимо на око, що тут немає вибухівки, а є лише метал та блок, де може міститися цінна інформація — про місце запуску, координати тощо».

Дуже багато заявок рятувальники отримують зараз від фермерів, оскільки ті бояться травмуватися під час роботи та пошкодити цінну техніку. «В нас був випадок, коли фермер каже — «Мені краще це поле спалити, ніж зламати комбайн за 6 мільйонів гривень», — пригадують рятувальники. Найнебезпечнішими сапери називають касетні боєприпаси. «Це дуже небезпечні речі, які якщо не покалічать, то призведуть до летальних наслідків», — каже Владислав.

«Не бояться тільки дурні», — каже тракторист Олександр, розповідаючи про нові умови праці. Під час нашої розмови неподалік починається обстріл. Ми сідаємо в авто і швидко лишаємо місце. «Ось в таких умовах і нам доводиться працювати», — додає чоловік — «Оскільки відкрита місцевість і все проглядається»

«80 років розмінування»

За даними Управління ДСНС в Донецькій області, з 24 лютого піротехніки здійснили 1046 виїздів, виявили 6035 вибухонебезпечних предметів, обстежили на наявність ВНП 168,74 гектара. Піротехніки переконані, що роботи їм вистачить на десятиріччя, навіть після завершення війни.

«Тому що бойові дії на нашій території ведуться з 2014 року і рік війни — це 10 років розмінувань, — каже рятувальник Владислав. — Тож щонайменше вже 80 років треба буде розміновувати».

За словами сапера, наразі в них у підрозділах є нестача людей, але вони справляються з поставленими завданнями. «Ми їх виконуємо в повному обсязі. Якщо буде більше людей — будемо більше охоплювати територій», — каже сапер та додає, що задля збереження сил працівників відбуваються постійні ротації. «Дуже важко кожного дня працювати, втрачається пильність…Треба відпочивати. Тому ми намагаємось робити ротації, щоб всі мали змогу відпочити»

Неабияка увага наразі приділяється й техніці безпеки. «Якщо вказано, що треба працювати у засобах захисту — то це не просто так. Ці інструкції написані кров'ю і багатьма роками, коли люди працювали трохи інакше, але були випадки травмування», — каже Владислав. «Ми працювали на мінних полях і на змішаних мінних полях, працювали в Київській області після того, як її звільнили від окупантів. Наші знання нам дають змогу працювати і з боєприпасами, і з мінами, і з будь-якими небезпечними предметами».

Робота на звільнених від окупації територіях має особливий підхід, оскільки противник перед відходом — мінує її. «В деяких були стандартні схеми встановлення, а в деяких такі що там одразу зрозуміло — ставили не звичайні солдати, а працювали інженерні підрозділи, які ставили і обманки, і засідки».

На території, де йдуть активні бойові дії, сапери не виїжджають. «Це не лише питання безпеки, а й раціональності, — каже Владислав. — Адже ми тільки усунемо один об'єкт — прилетить інший».

«Повернутись додому»

Після робочого дня я питаю піротехніка Владислава про його нинішню мотивацію. «Хочеться своєю роботою показати тим, хто вважає, що українська влада погана — що це не так. Ми допомагаємо людям і деякі люди змінюють свою думку, коли бачать нашу роботу», — каже Владислав та додає — мріє повернутися додому. «Я сподіваюсь, що ця окупація тимчасова і ми з колегами моїми з’їздемо в моє рідне місто Єнакієве після його звільнення».