«Вантажили сіль під обстрілами». Як живе прифронтовий Соледар на Донеччині

«Вантажили сіль під обстрілами». Як живе прифронтовий Соледар на Донеччині

Пошкоджена будівля санаторію в Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу Пошкоджена будівля санаторію в Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Місто солі» — цим донедавна славився Соледар у Донецькій області. Місцеві зізнаються, що до останнього сподівались — через важливість населеного пункту для України та світу — їх омине війна. Втім, підприємство «Артемсіль» зупинило роботу «до завершення бойових дій». Місто перебуває під постійними обстрілами, пересуватися вулицями стає все дедалі небезпечніше, бої точаться в кількох кілометрах від населеного пункту. Кожного дня руйнувань зазнають житлові будинки, інфраструктура, гинуть люди. 

Займання поля неподалік Соледара внаслідок обстрілу міста, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У ЗСУ не виключають чергових спроб наступу Росії на Соледар, а в угрупованні «ЛНР» заявляють про «повільні, але успіхи на шляху до міста», визнаючи «значне укріплення українських позицій в цьому районі».

Детальніше про те, як живе прифронтовий Соледар — у репортажі Вікторії Рощиної для «Новин Донбасу».

«Артемсіль»

Наслідки обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Тут з самого ранку було гаряче», — кажуть мені місцеві із Соледару на Донеччині. Туди я приїхала по обіду, а зранку місто накривали «Градами». «Обстрілювали години півтори, дві», — каже мені Олександр. «Там в центрі магазин розбило, багато будинків, горіли гаражі, повилітали вікна».

Соледар наразі відомий як одна з найгарячіших точок на фронті, що стримує наступи на Бахмут та Сіверськ. Але ще нещодавно місто славилось родовищем, яке забезпечувало світ сіллю. 

Закрите та пошкоджене обстрілами приміщення ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ми працювали до останнього поки шахту не розбабахали. Під обстрілами вантажили сіль», — розповідає місцева мешканка Соледару Олена (ім'я змінене — ред.), яка 10 років пропрацювала на заводі «Артемсіль».

Закрите та пошкоджене обстрілами приміщення ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Стріляють, а ми вантажимо — і вагони, і машини, і по 12 годин працювали». За словами жінки, підприємство припинило роботу у квітні — коли з'явився ризик для життя працівників та транспортування продукції. «Нам зателефонували і сказали, щоб на роботу не виходили, що підприємство зачиняється у зв'язку з війною», — пригадує жінка.

Закрите та пошкоджене обстрілами приміщення ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У місті залишилось близько тисячі мешканців. Серед них чимало тих, хто також працював в останні дні на держпідприємстві.

Зокрема — і Денис. Його я зустріла біля одного з бомбосховищ. Він каже, що люди були готові продовжувати роботу і далі. 
«Закрили шахти і зупинили роботу, хоча ще можна було працювати і добувати», — каже Денис.

Співробітник ДП «Артемсіль» Денис, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ми відвантажили останнє судно і нам сказали не виходити. Вони ж, певно, теж переживали, намагалися зберегти людей. Тому що ходити на роботу доводилось під обстрілами».

Володимир пропрацював на шахті 26 років. Для нього — це був єдиний заробіток. Наразі він сподівається, що підприємство знову запрацює. «Думаю, що відновлять, тому що воно важливе. І будемо ми працювати, давати сіль усьому світу», — каже Володимир.

Співробітник ДП "Артемсіль" Володимир, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Я мав можливість годувати родину, зараз же — не знаю як. Дякувати, що гуманітарка є».

Закрите та пошкоджене приміщення ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Таких, як Володимир, наразі більше трьох тисяч працівників. Договори з ними не розірвали, але зарплату вже не видають. Відповідно, до заяви, яку опублікувало у відритому доступі керівництво «Артемсолі» — компенсацію за час простою людям має виплачувати країна-агресор. Водночас, усі бажаючі можуть звільнитися. 

Закрите та пошкоджене приміщення ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Тут майже все місто працювало на «Артемсолі», — каже місцевий житель Олександр. «Шахти працювали в три зміни, як потрібно. І сіль була всюди. А тепер навіть за кордоном без нашої солі поганенько».

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Історія існування «Артемсолі» почалась з 1881 року з початком роботи першої соляної шахти. Наразі — це одне з найбільших та унікальних підприємств з видобутку та переробки солі в Україні та країнах СНД. Конкурентів йому немає практично в усьому світі. 

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Підприємство це вигідне. Тому що фактично ми нічого не виробляємо — ми дістаємо, переробляємо і упаковуємо», — розповідає мешканка Соледару Наталя, яка працює на заводі майже 30 років. «Без інвесторів важко буде відновлювати. Тому що це все мільйони на реконструкцію. Стволи поки стоять, а солефабрики розбиті, контори розбиті, складські приміщення розбиті, немає запчастин. Це все потрібно завести та придбати. Але це тільки після миру, коли налагодиться дорога. Тому що ринок збуту. Як ми будемо продавати продукцію?» — розмірковує жінка.

Вид на шахти Соледара зверху, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

З 17 тисяч чоловік у соледарській громаді — три тисячі працювали у шахті.  «Ми всюди. Це наше підприємство, яке нас годувало, давало житло, допомагало нам жити.  Тому що ми на ньому непогано заробляли поки не було розділення — Україна, Росія, не ділимо, не продаємо. Ми не шикували, але в нас було своє житло, ми ростили дітей, будували плани».

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Наразі будівлі «Артемсолі» постійно обстрілюють.  Місцеві кажуть, що до останнього сподівались — їх війна омине. «Ми дуже сподівались. Коли був отой репортаж із Зеленським —  що він приїздив на «Руднік 3» (одна із шахт — ред.), то  ми думали що мине», — каже місцева мешканка Віта. «А воно з кожним днем все гірше та гірше. Дуже страшно. Надія лише тільки на ЗСУ».

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Окрім виготовлення солі, на базі підприємства також створений санаторій, будівля якого вщент зруйнована обстрілами.

«Руйнюють наш Соледар»

Будинок, що згорів від обстрілів у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Зранку о 7 почалися сильні обстріли. Ми були з донькою в квартирі, прокинулися, це було просто жахливо», — пригадує місцева мешканка Соледару Ірина. «Таке враження, що ти злітаєш. Ховалися в коридорі, а потім втекли у підвал. Було дуже страшно, дуже. У двір прилетіло два снаряда — розбило гараж, кота вбило нашого».

Мешканка Соледара Ірина, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Попри постійний страх жінка не збирається їхати, пояснює таке рішення — відсутністю грошей.  «В очікуванні дива. Таке враження що вже сходиш з розуму — немає куди себе подіти — без роботи вже 5 місяць». Також жінка каже про нібито негативне ставлення в Україні до їхнього регіону. «Вони ж так відносяться до Донбасу, що нібито ми вороги». 

Сергій — мешканець приватного сектору Соледара. Він бачив не один зруйнований обстрілами будинок, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Жорсткий був обстріл, є постраждалі, людину вбило», — розповідає про нещодавні «прильоти» Сергій — житель приватного сектору Соледару. «З місяць назад — прилетіла ракета. Люди були вдома — чоловіка дуже поранило, в жінки була контузія. За кілька днів, дякувати волонтерам,  їх вивезли. На сусідній вулиці теж був будинок постраждалий, але господаря не було вдома. Ніхто не знає, що буде далі».

Пошкоджений обстрілом будинок у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Чоловік каже, що вже адаптувався до обстрілів, але сусідів часто накриває паніка. «Люди всі в страху. Сподіваємось на те, що до когось прийде розсудливість, припиняться ці військові дії та настане мир», — каже чоловік.

«Тремтимо всі, боїмось», — розповідає Ніна Михайлівна, якій вже 87 років і яка пережила попередню війну. «Хочемо ще пожити, але не знаємо чи зможемо. Поклала сьогодні два гіпсоблока, а зверху сітку і зварила суп, кашу, каву».

Мешканка Соледара Ніна Михайлівна, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

 Жінка каже, що також вже звикає до обстрілів. «Бахнули — ніби «Здравствуйте» сказали. То лазили в погріб, а зараз … Шкаф поставила біля вікна — ніби підстрахувалася», — каже жінка та демонструє колекцію ікон в себе вдома, як ще один «захист». «Сподіваюсь на бога. Молюсь, читаю псалми».

Мешканка Соледара Ніна Михайлівна цілує ікону, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Колекція ікон мешканки Соледара Ніни Михайлівни, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Президент нам казав, що він буде президентом миру!» — жаліється місцева мешканка, яку зустрічаю біля одного з підвалів. «Що він прийде та припинить цю війну. А що зараз? Все розбабахано».

Результат обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В Соледарі відсутній газ, електрика, зникає зв'язок. Поліції та ДСНС в місті немає. За словами правоохоронців, вони час від часу приїздять на виклики та із гуманітарною допомогою.

Пошкоджений обстрілом будинок у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Керівництво ДТЕКу також покинуло місто. Наразі за відновлення електропостачання відповідає електрик підприємства Сергій, якого залишили за старшого.

Мешканець Соледара Сергій, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Дуже сильно обстріляли місто, порвали 110 лінію, підбили нашу підстанцію», — розповідає Сергій. «У людей паніка…Будемо намагатися відновити світло. Нам потрібні матеріали, ніхто вже не хоче нам нічого привозити. Самому страшно теж, звісно. Але куди мені їхати? Родичі всі в Донецьку».

Результат обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

За гасіння пожеж у місті фактично відповідає кожен мешканець. «В нас є сміттєва машина, там прицеп із баклашкою та помпою — так і гасимо пожежі», — розповідає Сергій.

Результат обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«От вчора я особисто бігав гасити гаражі — під обстрілами», — каже мешканець Соледару Віталій. Він раніше працював у місцевому клубі, що неподалік міської ради. Обидва приміщення вщент випалені обстрілами.

Місцевий житель Соледара Віталій фотографується на руїнах клубу, в якому він працював кілька років, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ось так руйнують наш Соледар», — каже чоловік. «В цьому клубі я провів дитинство, потім працював».

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Віталій також демонструє мені особисту втрату — зруйнований обстрілами бійцівський зал. «В цьому залі ріс я, мій брат, дуже багато відомих боксерів починали тут свій шлях. Докладали сили у його розбудову. Зараз це все зруйновано», — розповідає Віталій.

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Майже в усіх багатоповерхівках вибиті вікна. Люди бояться ходити під ними, оскільки на голову може впасти скло.

Майже кожен будинок у Соледарі виявився без вікон через постійні обстріли, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Більшість мешканців перебралися жити у підвали. Там вони зберігають запаси води, круп, консервацій, свічок, медикаментів.

Жителі Соледара живуть у підвалах. Через відсутність світла вони користуються свічками, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Побігли, подивилися чи цілий будинок і назад. Ми навіть в магазин боїмося вийти — тому що побіжиш, а може обстріл і що потім? Пристосовуємось», — кажуть місцеві та додають, що обстріли наразі хаотичні і важко вгадати коли «прилетить».

Від обстрілів у підвалах Соледара ховаються собаки, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ввечері ніби трохи тихіше — в них там чи вечеря, чи що — я встигаю з собаками погуляти — по 5 хвилин з кожним», — каже місцевий Олександр. «Я вже навіть прокидаюсь, коли тихо — тому що тихо зазвичай перед бурею, а де та буря почнеться — невідомо», — додає чоловік.

Не працює в місті і лікарня. Поранених везуть на Бахмут. Костянтинівку або Краматорськ. Магазини працюють. Втім, у зв'язку з вимкненням світла люди скаржаться на те, що не можуть нічого придбати карткою. «Передайте, що нам дуже потрібен хоч один магазин, який би працював з карткою», — каже місцева мешканка.

Результат обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Її сусід тут же обурюється: «Що в нас за менталітет? Той за машину ридає, та за квартиру, та за скло, ті за магазин. Живі лишились і слава богу!»

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Військові ж коротко коментують ситуацію в Соледарі — «сил для відбиття ворога наразі достатньо». Втім, вони також радять місцевим евакуюватися.

Проукраїнський напис на вулиці Соледара, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Чого чекають?

«Сенс їхати? Куди? 4 тисячі пенсія — 10 тисяч потрібно платити лише за квартиру», — каже мешканець Соледару Олександр.

«Вдома і стіни допомагають — худо, бідно, але якось…». Чоловік також додає, що чимало тих, хто виїхав — повертається назад.  «Їм же там пообіцяли, що вони будуть валятися в «манні небесній», а роботи немає».

Наслідки обстрілу у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Більшість із тих, то лишається у Соледарі — літні і хворі люди, які бояться самої дороги. «Може  щось статися в дорозі і я просто не доїду», — каже місцева мешканка Ніна.  «Я боюсь їхати. Страшно. Може утихомириться ще все», — додає Алла.

Мешканка Соледара Алла, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Втім чимало у місті лишається і дітей. «Ми не їдемо тому що немає куди», — каже батько двох дітей. «Діти, звісно, бояться. Кажемо їм, що грім гримить». Його 14-річний син та шестирічна донька вибігають показати обстріляний паркан. На питання про те чи не страшно їм —  кажуть, що вже звикли. «Нам не страшно, біжимо ховатися у підвали», — кажуть діти.

Діти із Соледара фотографуються біля обстріляних воріт свого будинку, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Втім чимало у місті лишається і дітей.

«Ми не їдемо тому що немає куди», — каже батько двох дітей. «Діти, звісно, бояться. Кажемо їм, що грім гримить». Його 14-річний син та шестирічна донька вибігають показати обстріляний паркан. На питання про те чи не страшно їм —  кажуть, що вже звикли. «Нам не страшно, біжимо ховатися у підвали», — кажуть діти.

Мешканка Соледара Надія не їде з міста через те, що має багато кішок, яких не хоче кидати. Вона шукає відповідне житло та транспорт. Липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Вчителька Ірина каже — доглядає за літніми сусідами.

«Моя професія дуже мирна. Я люблю свою землю, свій народ, цих бабусь, яким міряю тиск. Сьогодні наготувала чай — напоїла всіх. Немає ні світла, ні газу, але я не можу покинути свій «безсмертний батальйон». Я  дуже хочу миру», — каже Ірина.

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Інші мешканці кажуть — небезпека всюди.  «Куди їхати? Україна одна, всюди стріляють», — каже місцева Людмила. «Вирішили вже тут перекантуватися».

«Олена Зеленська сама казала, що зараз немає міст, де на сто відсотків безпечно», — каже ще одна мешканка Соледару.

Пошкоджена обстрілами будівля у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

А дехто з місцевих боїться залишитися без роботи.  «Тут мене ніхто не вижене якщо не розвалять усе», — каже місцева Наталя. «А там треба робота — без неї вижити неможливо, а знайти — важко».

На питання про те,  чи чекають вони Росію, дехто каже, що їм байдуже з ким жити. «Для нас просто дуже важливо щоб припинили стріляти, — пояснює місцевий мешканець. — Щоб прокинувся і тихо, тихо, тихо …  до самого вечора тихо».

Пошкоджений обстрілом будинок у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Дехто висловлює симпатію Росії.  « Те, що Україна нам допоможе — ми вже не чекаємо. Я хочу щоб була стабільність,  а при нашій владі — думаю стабільності не буде», — каже місцевий Сергій. А дехто, навіть свідомо звинувачує у війні Україну. «Ми думаємо, що це все Україна стріляє — по принципу — «не дістанься нікому». Втім далі цих слів з ними дискусія не заходить — вони самі починають плутатися і заговорюватися.

Пошкоджений обстрілом будинок у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В'ячеслав Олександрович також лишається у місті попри часті обстріли, каже — доглядає за будинком, щоб рідним було куди повернутися. Також чоловік додає, що він — за Україну, але знає чимало тих, хто підтримує країну-агресора. «Нехай приїде СБУ — я їм покажу цілий список», — каже чоловік.

Пошкоджений обстрілом будинок у Соледарі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В місто часто приїздять волонтери з українських та міжнародних організацій. Вони везуть людям гуманітарну допомогу та евакуюють мешканців. «Ми возимо з Дніпропетровської області гуманітарну допомогу від церкви «Нове покоління». Всім страшно, але ж потрібно робити, тому що бог сказав — «йдіть та несіть слово», — каже волонтер Андрій.

Волонтери Юрій, Максим, Андрій, Віктор привезли гуманітарну допомогу мешканцям Соледара, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Філія церкви базувалася раніше і в Соледарі, наразі проводити тут зібрання вони не можуть, а тому допомагають людям найнеобхіднішим. «Будемо їздити поки є можливість».

«Жили спокійно, добре. Почали відновлювати… Але війна всьому завадила, все зруйнувала», — жаліється місцева Алла. «Але я сподіваюсь, що все налагодиться, президенти помиряться. Бо скільки ж людей вже загинуло, скільки мирного населення…».

Жительки Соледара Валентина Опанасівна та Ніна Михайлівна, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Страшно, а що робити? Треба це пережити. Ми ж першу війну пережили», — каже Валентина Афанасіївна. «Коли все закінчилось Левітан оголосив — «Закінчилась війна». Скільки було радості!», — пригадує її подруга Ніна Михайлівна. «А зараз чекаємо, чекаємо, а ніхто не оголошує….».

***

Перед моїм виїздом із Соледару — місто знову обстріляли.

Через обстріл гаражного кооперативу в Соледарі розпочалася пожежа, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Снаряд влучив у гаражі за кілька десятків метрів від мене. Від чергових нападок місцевих мешканців зі словами — «там де журналісти — постійно стріляють» — мене врятував військовий Владислав. 

Військовий Владислав сам родом із Соледара, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ви не сприймайте все це близько до серця», — каже чоловік — «Тут в людей просто мало радості. Тому кричать». Він показує мені приватні будинки, зруйновані обстрілами, які я оминула під час свого відрядження. «Я от також чув, що це все ніби ЗСУ знищує. Теж був шокований», — ділиться військовий та додає — «Все це і нас також дуже сильно деморалізує».

На прощання він дарує мені коробку солі. Соледарської. Із написом — «ДП «Артемсіль. 140 років». 

«Неправильно це — побувати в Соледарі та поїхати без солі», — посміхається чоловік.

Подарована сіль із ДП «Артемсіль», липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

З цим подарунком я їду з міста повз будівлю «Артемсолі», яку вкотре обстріляли окупанти. Я не знаю чи зможу повернутися сюди знов. Але вірю. Перш за все у те, що Соледар вистоїть.

НОВИНИ ДОНЕЦЬК / ЛУГАНСЬК УСЕ
22:45
Бої за Піски та новий план РФ щодо захоплення траси на Донецьк. Головне за день ►
13:36
Російська філія Червоного Хреста, можливо, домовилася з владою — дружина комполка «Азов»
10:16
Російські війська безуспішно намагаються окупувати всю Луганську область
23:42
Обстріл Краматорська. У Щасті комунальники із РФ звернулися до Путіна. Головне за день ►
20:57
Російські комунальники, яких «кинула» із зарплатою «ЛНР», поскаржилися Путіну
20:35
В окупованій Горлівці після обстрілу горить будівля «Вуглеснаба»
16:30
«ДНР» скасувала плату за водопостачання
15:14
«ДНР»: В Донецьку в Куйбишевському районі загинув чоловік
14:39
Як «ДНР»: «ЛНР» заявила, що платитиме пенсіонерам мінімум по 10 тисяч рублів
12:58
«ЛНР» заявила про аварію на шахті, відомо про загиблого та потерпілого
11:52
До опалювального сезону не готове жодне захоплене Росією місто Луганщини — Гайдай
09:47
У Горлівці під обстріл потрапив оптовий ринок
09:06
«ДНР»: У Донецьку та Горлівці від обстрілів загинули троє людей
23:59
Авдіївка та Курахове у вогні. Медведєв приїхав до Луганська. Головне за день ►
22:45
Окупанти вкрали близько 200 тисяч тонн урожаю у компанії Ахметова
23:11
Обов'язкова евакуація: З Авдіївки та Очеретиного організовано вивезли перших мешканців
22:45
Бої за Піски та новий план РФ щодо захоплення траси на Донецьк. Головне за день ►
22:26
Зеленський — росіянам: Якщо у вас громадянство Росії і ви мовчите, значить, ви не боретеся
20:49
Євросоюз та понад 40 держав закликали Росію вивести свої війська із Запорізької АЕС
20:30
Росіяни «оскаженіли»: Партизани підірвали міст під Мелітополем
20:07
У курортній Затоці на Одещині двоє людей загинули від підриву на міні
19:39
Українські військові вдарили по штабу ПВК «Вагнера» у Попасній
18:59
ЗСУ відбили низку атак росіян на Донбасі, але окупанти просунулися під Бахмутом
18:34
Внаслідок обстрілу Енергодару загинув працівник Запорізької АЕС
17:58
«ДНР»: Донецьк та Макіївка під обстрілом, є жертви
17:27
Енергетики повернули світло майже семи тисячам сімей на Донеччині
15:53
Російські війська обстріляли Енергодар — мер
15:40
Антонівський міст у Херсоні знову зазнав ракетного удару
13:36
Російська філія Червоного Хреста, можливо, домовилася з владою — дружина комполка «Азов»
12:04
Піски залишаються під контролем України