17 листопада суд у Гаазі виніс вердикт у справі про катастрофу «Боїнга» MH17 Малайзійських авіаліній. Слідство шукало винних у смерті 298 пасажирів, серед яких було 80 дітей, вісім років та чотири місяці. Хто ж винен у катастрофі, про яке покарання мова та яких ще висновків дійшов суд — дізнайтеся з матеріалу «Новин Донбасу».
Катастрофа сталася 17 липня 2014 року у небі над Україною, в районі села Грабове Донецької області. Одразу після аварії «Боїнга» бойовики «ДНР» почали активно писати в соцмережах про ще одну збиту «пташку». Так вони говорили про авіалайнер доти, доки не зрозуміли, що це був пасажирський літак.
«У районі Тореза (з 2016 року: Чистякове — ред) щойно збили літак Ан-26, валяється десь за шахтою "Прогрес". Попереджали ж, не літати в "нашому небі"», — говорилося в повідомленні пабліка «Сводки от Стрелкова Игоря Ивановича».
Після того, як стало ясно, що саме збили в небі над Донецькою областю, Гіркін (Стрєлков) пост видалив, а свою причетність до того, що сталося, почав активно заперечувати. Проте саме Гіркін, який на момент аварії командував збройними силами «ДНР», став головним обвинуваченим у катастрофі.
Міжнародна слідча група багато років займалася справою MH17. Понад два роки її детально розглядав суд. У результаті у причетності до катастрофи, крім Гіркіна, звинуватили ще трьох. Це Сергій Дубінський — старший офіцер ГРУ російської армії у відставці та перший очільник військової розвідки «ДНР». Олег Пулатов — підполковник запасу російських Повітряно-десантних військ. На момент катастрофи він обіймав посаду «заступника очільника розвідслужби ДНР». І Леонід Харченко — громадянин України, командир розвідки угруповання «ДНР».
Окружний суд Гааги визнав винними Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка. Олега Пулатова, який, до речі, єдиний із чотирьох співпрацював зі слідством, виправдали через брак доказів. Суд заочно засудив усіх трьох до довічного ув'язнення та доручив забезпечити арешт. Також троє засуджених мають виплатити сім'ям загиблих 16 мільйонів євро компенсацій. Юристи наголошують: подібні злочини не мають терміну давності, тому рано чи пізно винні сядуть у в'язницю.
«Це особливо тяжкий злочин проти людяності, за який передбачено довічне позбавлення волі. Тому цей злочин взагалі не має термінів ув'язнення. Тобто можна й через сто років Гіркіна спіймати десь, якщо він ще живий буде, і посадити», — каже «Новинам Донбасу» юрист-міжнародник Ярослав Гришин.
Згідно з висновками слідства, «Боїнг» був вражений ракетою класу «земля-повітря», випущеною з зенітно-ракетного комплексу «Бук» з території Первомайського Луганської області. На момент аварії літака цей населений пункт був окупований, а голландський суд, серед іншого, уточнив, що територію так званої «ДНР» станом на 17 липня 2014 року контролювала Росія.
ЗРК, з якого випустили ракету, належав 53 бригаді протиповітряної оборони російських Збройних сил. На основі перехоплень телефонних розмов слідство встановило, що командири «ДНР», зокрема Гіркін, просили доставити їм такий зенітно-ракетний комплекс, щоб протидіяти українській авіації. «Бук» потрапив в Україну через непідконтрольну Києву ділянку кордону з РФ. За його переміщення відповідав обвинувачений Сергій Дубінський. Спочатку «Бук» прибув до Донецька, потім поїхав у бік Сніжного. Після запуску ракети ЗРК повернули на територію Росії.
Угруповання «ДНР», а також російська сторона висували кілька версій катастрофи МН17. Звісно ж, винною у всіх була Україна. Перша версія — «Боїнг» збила не ракета, а український літак, але підтверджень цьому Москва так і не надала. Слідство виявило в авіалайнері та тілах загиблих сліди від влучення саме ракети ЗРК «Бук», а не будь-якого іншого літака.
Друга версія, на якій наполягало російське Міноборони, — це те, що МН17 збили все ж таки з «Буку», але українського. На підтвердження цього окупаційні війська у липні 2014 року опублікували супутникові знімки, які мали довести, що 17 липня український зенітно-ракетний комплекс залишив військову базу на Донеччині. Міжнародна слідча група запросила у Москви оригінали цих знімків, але через роки у Росії відповіли, що вони не збереглися. Натомість були й інші супутники, які надали слідству свої знімки. Виявилося, що Москва опублікувала фото від червня 2014 року, видаючи його за пізніше.
Суд у Гаазі заслухав свідчення 20 свідків. Усі вони заявили, що в момент аварії «Боїнга» бачили в небі слід від пуску ракети. А один із них перед катастрофою перебував на блокпосту біля села Первомайське, звідки, згідно з висновками слідства, і запустили ракету. Свідок розповів, що повз нього проїхала військова машина із зеленими ракетами. Потім почув гуркіт, свист і побачив, як у небі з'явився білий слід, що йшов у бік Тореза (Чистякове). Пролунав вибух. З хмар на землю посипалися уламки літака.
З огляду на всі ці факти суд визнав, що збити авіалайнер могла тільки ракета, випущена з ЗРК «Бук». І ракета ця була російською.
Одразу після оголошення вироку міністерство закордонних справ Росії очікувано заявило, що не визнає його. Кремль вважає, що в основі розслідування «лежало політичне замовлення». У відомстві додали, що на суд нібито тиснули політики Нідерландів, представники прокуратури та ЗМІ. Москва також вважає свідчення сумнівними й наголошує, що російські аргументи були відкинуті. Хоча саме РФ, по суті, практично відмовилася співпрацювати зі слідством, а на запити або не відповідала, або відповідала через роки.
Деякі російські пропагандисти взагалі висловили конспірологічні теорії. Наприклад, політолог Сергій Марков. Він вважає, що МН17 був збитий внаслідок змови ексочільника українського Міноборони Валерія Гелетея, ексочільника СБУ Валентина Наливайченка та ексочільника Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. Навіщо їм потрібно було збивати пасажирський лайнер? На це питання Марков теж має відповідь: нібито, щоб залучити країни НАТО до війни.
Своєю чергою Володимир Зеленський назвав вирок суду Гааги важливим рішенням, але не остаточним. Він закликав світову спільноту притягнути до відповідальності, зокрема й замовників злочину.
«Необхідно, щоби на лаві підсудних опинилися й замовники, бо відчуття безкарності веде до нових злочинів. Ми маємо розвіяти цю ілюзію. Покарання за всі російські звірства — і тодішні, і нинішні — буде неминучим», — сказав президент України.
Крім того, що замовників не встановили, поки що не йдеться й про якісь нові санкції щодо Росії з огляду на вирок суду. Водночас українські експерти впевнені: з огляду на те, що у катастрофі постраждали громадяни багатьох країн, відповідальність має нести вся держава-агресор.
«Тому міжнародна складова, публічність має бути на ще вищому рівні, щоб, окрім фізичного звинувачення Гіркіна та інших, Росія також несла покарання за трагедію, яка сталася через провину цієї країни», — вважає експерт-міжнародник Богдан Ференс.
Складність ще й у тому, що поки що йде війна, Росія не видасть уже визнаних винними Гіркіна, Дубінського та Харченка.
«Зараз триває повноцінна, повномасштабна війна. Тому заходи впливу — це військова поразка Росії, щоб вона капітулювала, виплачувала контрибуції. І, зокрема, одна з вимог капітуляції — видача всіх воєнних злочинців. Ці троє вже засуджені. Тобто Гіркіна вже мають віддати. Це базова вимога. Незабаром, якщо ці люди будуть живі, вони відбуватимуть покарання», — каже юрист Ярослав Гришин.
Те саме стосується й компенсації 16 мільйонів євро сім'ям загиблих. Це буде не зараз. Причому, за словами юристів, можливі виплати не особисто з рахунків Гіркіна та інших винних, а коштом активів РФ, на які накладено арешт.
«У Міжнародному суді ООН триває розгляд справи проти Росії щодо цих самих фактів. І цей випадок буде використаний як претензійний факт, тобто той, який не вимагає доведення. Безумовно, цей ланцюжок доведення перейде від Гіркіна до Російської Федерації, і коштом активів Росія виплачуватиме компенсації всім сім'ям, чиї родичі загинули», — наголошує Гришин.
Що ж до замовників, про яких говорить Володимир Зеленський, то розслідування аварії «Боїнга» МН17, можливо, продовжать. Керівник слідчої групи Дігна ван Бутзелар після оголошення вироку суду заявила, що звинувачення не виключає, що у 2023 році стане відомо про нові результати. Поки що вони стосуватимуться екіпажу ЗРК «Бук», з якого було збито МН17. Зважаючи на те, що точку в процесі ставити не планують, цілком можливо, що в перспективі стануть відомі й замовники.