Нова Батьківщина. Куди тікають білоруси від переслідувань режиму Лукашенка? Репортаж із Польщі

Автовокзал «Варшава Заходня». Сюди щодня прибувають рейси з Білорусі. Залізничне та авіасполучення призупинені, от і добираються, як колись, автобусами. У кожного, звичайно, своя доля, але об’єднує цих людей те, вони покинули Білорусь, аби нарешті перестати боятися!

Більшість із тих, хто був змушений покинути Білорусь, розпочинають у Польщі нове життя. І навіть ведуть успішний бізнес. Денис Герасимчик відкрив у Варшаві автошколу. Важко цілими днями за кермом, але розуміє, що жити в Білорусі після того, як світ побачив страшні кадри масових арештів і тортур у 2020-му, він більше не зміг би.

«Ми всі сподівалися. І коли побачили цю жорстокість... Людей били, перетворювали на тварин. Якісь істоти, не люди. Для білорусів це був шок. Він і досі є. Це наша травма, не знаю, коли ми з нею впораємося. Нічого не хотілося. Опускалися руки. Не хотілося працювати», — ділиться Денис.

Тепер він працевлаштовує таких же біженців, як і сам. У його польській автошколі всі інструктори або білоруси, або українці.

«Жыве Беларусь! — Жыве вечно!» Такими словами ті, хто виїхали, вітають одне одного. Але в самій Білорусі навіть це під забороною. Вважається екстремізмом. Як і будь-які спроби висловити свою думку, навіть лайком у соцмережах.

«Зараз людям дають терміни за коментар в інтернеті. Мій добрий товариш (дивно!) Ось тільки вийшов. 7 днів просидів — просто поставив лайк. Усе», — розповідає Денис.

Режим настільки закрутив гайки, що проблеми будуть не лише якщо побачать прапор, як у машині Дениса, а навіть поєднання кольорів в одязі.

«Тим, хто збирається їхати до Білорусі, радять не брати навіть біло-червоні шкарпетки. Лише білі. Щоб у дівчини не було: спідниця червона, а майка біла. Це недопустимо. Одразу може бути термін. Це прирівняно до екстремістської символіки», — каже водій.

Євген Мазура за такими «законами» Лукашенка вже давно був би у в’язниці, якби залишився в Білорусі. Весь його перукарський салон біло-червоний. Він також у Польщі починає життя з чистого аркуша.

«Це наш салон, ми відкрили його 8 місяців тому. Коли відчиняли, була ідея створити куточок для білорусів. Тому ми зробили інтер’єр у біло-червоних кольорах. І це наш національний герб Погоня», — розповідає Євген.

Євген Мазура. Фото: «Обличчя Свободи»

Перукарську справу довелося освоювати... не повірите... директору хокейного клубу! На батьківщині, в місті Орша, його затаврували як неблагонадійного. Так і сказали: «Політична позиція розходиться з можливістю працювати в білоруському спорті». Здавалося б, спортсмен, людина зі сталевими нервами... Але виявилося, що атмосфера страху і на нього наклала відбиток.

«Коли я приїхав до Польщі, дуже незвичайне почуття, бо в нас у Білорусі міліція їздила звичайними цивільними автобусами, і вони просто зупинялися та ловили людей на вулиці. І тут я перші два тижні ловив себе на думці, що боюсь мікроавтобусів», — ділиться Євген.

Він освоївся і знайшов себе у Польщі, але все одно мріє повернутися. Як і більшість білорусів. Тільки повернуться зовсім в іншу Білорусь. Вільну. І без Лукашенка.

Матеріал опубліковано у партнерстві з проектом «Обличчя Свободи»