Рік війни: Захід допомагає, але чи встигає? Погляд з Польщі
Рік війни: Захід допомагає, але чи встигає? Погляд з Польщі
Ілюстративне фото: U.S. Embassy Warsaw
Рік війни змінив українців. Але він суттєво змінив і Європу та матиме колосальний вплив на майбутнє у глобальному вимірі — чи буде світ безпечним, і від чого це залежатиме? Які найважливіші події року повномасштабної війни Росії проти України можна відзначити вже зараз, і якими є сценарії розвитку подій у найближчій перспективі? Про це ми запитали відомих польських експертів і журналістів.
«Деякі країни надають необхідну Україні допомогу в режимі крапельниці»
Рік війни показав: в ситуації конфлікту можна розраховувати радше на США та Британію, ніж на Євросоюз. ЄС реагує, але повільно, і реагує, на думку багатьох поляків, незадовільно, надто обережно.
У Польщі солідарність з Україною є на дуже високому рівні. Поляки прагнуть перемоги України.
Польське суспільство змінює ставлення до західних політиків та їхніх дій: політиком 2022 року в соціологічних дослідженнях CBOS визнали Володимира Зеленського, на другому місці Джозеф Байден. А донедавна на перших місцях домінувала Ангела Меркель. Змінилися підходи до безпеки Польщі, важливості видатків на озброєння.
І політики в Польщі, й громадська думка рішуче налаштовані на якнайбільшому рівні допомагати Україні.
На мою думку, західні країни мають реагувати набагато динамічніше. Чому у 2023 році а не в середині 2022-го (надають сучасні танки — ред.)? Адже вже влітку 2022 року було очевидно, що це повномасштабна війна, і більша частина політиків не мала сумнівів, яку сторону підтримувати. Мені здається, деякі країни надають необхідну Україні допомогу в режимі «крапельниці» (тобто — дуже повільно, крапля за краплею — ред.).
Дуже багато залежить від української сторони, яка надзвичайно дієва та рішуча, а також — від підтримки Заходу. Якщо експерти праві стосовно підготовки контрнаступу Росії, то тим важливішою є швидка допомога. Не треба дискутувати.
«Мислення Заходу змінюється. Вода камінь точить»
В Європі зʼявилось усвідомлення того, що Росія — держава-терорист, і вона не зупиниться на Україні. Якщо Європа затримає допомогу Україні, Путін піде далі — по країни Балтії, Польщу… Оцінка загроз дуже висока.
Ще кілька місяців тому неможливо було уявити, щоб країни НАТО вислали танки «Леопард» до України. Переконаний, досить швидко буде рішення про надання Україні винищувачів (літаків – ред.). Мислення Заходу змінюється повільно, але і вода камінь точить!
Кардинально змінився підхід Європи до партнерства зі США. Перед війною в Україні були думки, що може США вже не є світовим поліцейським, що союз Європи і США не є надто важливим. Сьогодні виявляється, що це партнерство є гарантом світової безпеки. Європа не повинна забувати про це. Армія НАТО тоді сильна, коли всі про неї дбають. Не лише США.
Євросоюз має діяти на багатьох рівнях. Потрібно ще більше фінансової допомоги для України, щоб включати країну у простір європейських впливів.
Сумніваюсь, що ЄС матиме колись власну армію, але потрібна система взаємодії. Якщо ми хочемо вислати німецькі танки до України, це повинно займати не більше 3 тижнів, а не 3 місяців. НАТО та ЄС багато років прагнули удосконалити систему передавання зброї, тепер бачимо як це важливо для колективної безпеки.
Польща є одним із лідерів постачання зброї Україні, бо розуміє, що інакше за кілька років, може, самі проситимемо зброю у Заходу.
Польща є адвокатом України в ЄС, наш голос нарешті почули в Брюсселі, хоча всі польські уряди десятиріччями застерігали європейських партнерів щодо Путіна. Зараз, якщо Польща щось каже щодо України, в ЄС набагато більше дослухаються.
Маски скинуті, Захід мусить озброїти Україну, танків замало, потрібні також винищувачі (літаки — ред.). Путін, ймовірно, намагатиметься здійснити наступ. Може спочатку дійти до сильних атак росіян, з різних напрямків. Впевнений, Україна їх витримає, і це буде початок кінця Владіміра Путіна, бо його влада не витримає ще більших поразок та жертв.
Сподіваюсь, Захід не вважатиме, що Україна має віддати щось зі своїх територій в обмін на мир. Інакше може повторитися ситуація 2014 року, коли Україну позбавили Криму (окупація і подальша анексія з боку РФ — ред.) і Захід думав, що Кремль заспокоїться...
Цей рік буде переломним. Велика відповідальність Заходу — зміцнити українську армію, щоб вона мали сили відповісти на російський наступ.
«Українські воїни вже справляють враження військових країни НАТО»
Після 24 лютого 2022 року у світі настали глобальні зміни. Росія зруйнувала міжнародний порядок, встановлений після Другої світової війни та розпаду СРСР. Виникає глобальне питання безпеки, не лише в Україні та найближчих країнах, це глобальний виклик.
Змінилось ставлення до Росії навіть в тих західних країнах, які щільно з нею співпрацювали. В Німеччині наративи стали здебільшого антиросійськими, країна позбулась залежності від російських енергоносіїв. Водночас треба міняти думку не тільки еліт але й суспільства, це процес не простий — у Німеччині більша частина суспільства проти надання Україні танків.
Водночас рівень західної підтримки для України протягом 2022 року є вражаюче великим. На жаль, Захід надає підтримку надто повільно, він мав би грати на випередження, щоб завадити рф перейняти ініціативу на фронті.
Парадоксально: війна прискорила процес євроінтеграції України, яка стала кандидатом на вступ (до Європейського Союзу — ред.). Україна не є членом ЄС, НАТО, але якщо подивитись на політичну та військову співпрацю, то неформально її вже включають у цю західну систему. Так, Україна й раніше вивчала стандарти НАТО, але враження таке, що незабаром її армія буде армією «натовського» типу, видно цей стрибок протягом року, я можу порівняти з власного досвіду, коли рік тому був на Донбасі. Зараз дивлюсь на українських військових і виникає враження, що це вже військові країни НАТО. Війна визначить те, що відбуватиметься у світі в найближчому майбутньому.
Вона матиме величезне значення і для побудови української політичної нації. Вже руйнуються залишки російських впливів в Україні. Якщо з 2014 року відбувалась декомунізація, «ленінопад» (повалення, знищення або демонтаж пам’ятників Леніну та іншим комуністичним вождям — ред.), то зараз йде дерусифікація, пушкінопад (повалення, демонтаж або перенесення пам’ятників представникам російської імперської культури — ред.).
Мусимо визнати: велика кількість мобілізованих буде проблемою для української армії. Росія переводить економіку у воєнний режим. Багато залежить від того, наскільки Захід підтримуватиме Україну. Поступово, протягом року, Україна ламала табу на отримання важкої зброї. Від рівня фінансової підтримки залежатиме, як далі функціонуватиме українська держава. Економіка має працювати, інакше буде велика руйнація країни, і важко навіть уявити як її піднімати. Викликів надто багато.
Багато років світ дивився на Україну як країну, яка, ніби, трохи не вдалася, має великі проблеми з корупцією. А війна показала, що державна машина (державні інституції України — ред.) витримала і продовжує працювати, попри проблеми зі світлом, російські ракетні обстріли тощо.
Цей рік буде вирішальним для Європи, як вона впорається, відмовившись від російських енергоносіїв. В найближчі роки, навіть після завершення війни, повернення до співпраці з росією буде неможливим. Звичайно, будуть політики та суспільні рухи на Заході, які виступатимуть за поновлення співпраці з РФ. Небезпека, залишається, допоки існує державна система, побудована Путіним.
«Українська армія на сьогодні є однією з найсильніших в Європі»
Найважливішим є те, що Україна отримала підтримку всього Заходу — політичну, економічну та військову. Україна отримує важку зброю, танки, артилерію. Безумовно, ця підтримка є різною, такі країни як Німеччина та Франція довго вагалися.
Коли я був Послом в Україні, ця війна вже йшла на Донбасі, від 2014 року. Тоді Заходу бракувало рішучості, як забракло її у 2008 році на саміті НАТО, де Україна та Грузія не отримали ПДЧ (План дій щодо членства у НАТО — ред.). Саме тоді почалась російська агресія проти Грузії, втрата частини території цієї країни. Подібний сценарій був реалізований Путіним у 2014 році в Україні. Тоді на Заході домінував наратив про те, що з Путіним потрібно розмовляти. Але жоден з форматів — Мінський, чи Норманський — не дали результату. Путін реалізовує свій сценарій — він прагне, щоб Україна припинила існувати, або існувала як територія, яку контролює Москва. Зараз ця брутальна агресія Росії проти України викликала спротив усього Заходу. Певний урок Захід засвоїв.
Героїчна оборона України та політична позиція Заходу вже призвели до того, що країна стала кандидатом на членство в ЄС. Україна має отримати вказівки, що ще мусить виконати, аби стати членом Євросоюзу в перспективі 2 років. Важливим може стати рішення про членство в НАТО. ЗСУ мають західну зброю та проводять навчання в країнах Альянсу. Українська армія на сьогодні є однією з найсильніших на європейському континенті.
«Тільки якщо Україна виграє, закриється період експансії Росії. Інакше будуть ще війни»
Поляки побачили в долях українців долі своїх дідів та прадідів. Польща мала з Росією 18-ть жорстоких воєн на знищення, подібних до нинішньої в Україні. Поляки бачили образи з Катині, коли довідувалися про злочини росіян у Бучі та Ірпені. Росіяни завжди вбивають ґвалтують, катують, це агресія варварів. Усі головні партії в Польщі визнали, що це також є війна Польщі, тільки без участі польських солдатів. І вся зброя, яку ми можемо доставити Україні, має воювати з Росією. Якщо й відбуваються у Польщі дискусії, то лише на тему — чи достатньо влада допомагає Україні.
Існування України важливе для безпеки Польщі. Якщо впаде Україна, ми опинимось на війні. Це розуміння допомогло налагодити щільну співпрацю з державами, які мають подібне бачення: країнами Балтії, Швеція та Фінляндії та іншими.
Водночас різко впав престиж Німеччини, яка показала себе як ненадійний партнер, що співпрацює з Росією, саботує допомогу Україні. А коли Німеччина декларує надання зброї — бо треба відрізняти декларації від поставок — то робить це під натиском союзників. В цьому тиску Польща відіграє важливу роль, а найважливіша роль належить США, Великій Британії, Канаді.
Зараз про безпеку в регіоні дбає польсько-українська співпраця. Йдеться і про країни Балтії, Білорусь, Молдову. Війна визначає долю усього регіону. Якщо Україна її виграє, то закриє період експансії Росії, якщо програє — будуть наступні війни.
Сценарії розвитку ситуації залежать від кількох речей. В РФ рішення військового характеру ухвалює Путін, який не є військовим, не знається на повномасштабних операціях, що є однією з причин поразок Росії. Переконаний, що Росія знову ухвалить військові рішення, які неможливо виконати. Буде спроба ще раз вдарити на Київ і розбити українську державу. Можливо, буде спроба втягнути Білорусь та вдарити на вісь «Брест-Львів» з наміром відсікання України від поставок (зброї та амуніції — ред.) із Заходу. Наступ можна очікувати найближчим часом, Росія накопичила сили завдяки мобілізації.
Чи до російського удару Україна отримає обіцяну важку зброю? Якщо так, то зупинить Росію. Дорогою ціною. Будуть значні втрати в українській армії, обстріли українських міст. Переконаний, що російський наступ буде затримано. Є два сценарії закінчення війни — японський 1905 року. Йдеться про настільки важку поразку, що це буде потрясіння всієї кремлівської політичної системи. Або фінський — збереження незалежності України при втраті частини території. Росія бореться не за землі, а за ліквідацію української держави. Не буде миру в обмін на землі, буде лише перерва — як між двома чеченськими війнами.
Єдиний спосіб закінчити війну — перемога України. Якщо Україна не зможе перемогти, війні не буде кінця, будуть наступні російські війни.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine
ТЕГИ
Інші публікації
