«Якесь пекло на землі. Тут тільки хочеться плакати». Репортаж із Вугледару, де досі залишаються люди

Заїхати до Вугледара можна по полю, загрузаючи в бруді — рано-вранці. Російська армія зазвичай починає обстріли після шостої-сьомої години, і тому в цей час більше шансів побувати на лінії вогню та вибратися живим. Докладніше — у репортажі «Новин Донбасу».

Місто сьогодні мало нагадує житловий населений пункт: скоріше кадри з якогось фільму жахів, де все випалено вогнем російських військ. По вулицях блукають кинуті тварини. Люди ж постійно перебувають у підвалах чи бомбосховищах. В одному з укриттів мешкає Сергій Володимирович.

Волонтери годують бездомних собак у Вугледарі. Фото: Новини Донбасу

«Звідси починається наше сховище. Тут ми спимо. Великий підвал. Це в нас бабуся. Найстаріша, 87 років. Світло у нас від акумулятора. Генератор — заряджаємо його через три дні», — розповів мешканець Вугледара.

Тут постійно мешкає 21 людина. Кожен щодня виконує своє завдання для виживання всього колективу. Хтось займається заготівлею дров, хтось розпалюванням багаття, хтось прибиранням. Світлана Євгенівна щодня готує їсти. Каже, якийсь посуд ще встигла винести з квартири, поки житло не згоріло через обстріл.

Через постійні обстріли жителі, що залишилися в Вугледарі, живуть у підвалах. Фото: Новини Донбасу

«Нічого нема. Все згоріло. Дожили до такого віку, збирали, думали, житимемо нормально. А зараз усе згоріло. Не доходить, що все згоріло. Абсолютно. Ось я звідси вийду — у чому стою… Це що з квартир встигли забрати одяг. Це все багатство, яке в нас залишилося», — розповіла вона.

У підвалі місцеві жителі встановили кілька буржуйок для обігріву, за ними постійно наглядають розтопювачі.

«Буржуєчка... А це наш головний, так би мовити, теплодавець», — розповів Сергій Володимирович.

За його словами, допомагають із розпалюванням хлопці з інвалідністю. В одного з них все згоріло, зокрема машина та гараж.

Буржуйка у підвалі. Фото: Новини Донбасу

В імпровізованій кухні пахне борщем — його варить Світлана Євгенівна.

«Світлана Євгенівна у нас і лікар, і кухар, і всі разом. Хоча медичної освіти вона не має. Але вона й укол дасть, і тиск міряє», — сказав Сергій Володимирович.

Імпровізована спортзала в одному із підвалів Вугледару. Фото: Новини Донбасу

За його словами, піч мешканцям міста привезли волонтери.

За рік постійного перебування у підвалах люди перенесли сюди свої хобі.

«Гирі, гантелі, і всім цим займаємося. Це не іржавіє, між іншим. А все воно зайняте», — розповів чоловік.

За його словами, мешканці Вугледара у підвалі продовжують займатися спортом. Сергій Володимирович — вправляється з гирями.

Усі шахти у Вугледарі давно закриті. Роботи немає. Все, що було в магазинах та аптеках, вивезли чи винесли. Звідси до російських окупантів менше кілометра. Люди виживають лише завдяки гуманітарній допомозі. Загалом у місті сьогодні залишилося близько 500 осіб.

Зруйновані внаслідок російських обстрілів житлові будинки у Вугледарі. Фото: Новини Донбасу

За словами мешканки міста Ірини, зараз волонтери рідко заїжджають до Вугледару.

«Раз на два тижні приїжджають. Хліб нам привозять. Більше ніхто до нас не приїжджає», — зазначила вона.

Близько сотні коробок із продуктами привезли волонтери із Кривого Рогу для мешканців Вугледару. Також не забули й про необхідну питну воду.

Волонтери привезли гуманітарну допомогу до Вугледару. Фото: Новини Донбасу

«Люди на своїй землі, вони тут не просто так. Вони народилися, і тут готові померти. Ми намагаємось допомагати людям, привозити сюди гуманітарну допомогу. Також чотирилапим друзям нашим. Коли сюди заїжджаєш, наче в інший світ потрапляєш. Якесь пекло на землі. Тут тільки хочеться плакати», — поділився волонтер Олег.

Швидко розвантажившись, волонтери поїхали до Кривого Рогу, пообіцявши жителям Вугледара повернутися через тиждень з новим мікроавтобусом гуманітарної допомоги.