Від буржуйок до «Пункту незламності». Як зустрічає зиму прифронтовій Лиман

Колись двадцятитисячний Лиман сьогодні нагадує фільм жахів. Сотні зруйнованих житлових будинків, всюди воронки, з яких стирчать снаряди. Обірвані дроти звисають над містом, яке півроку не бачив електрики, води, газу, інтернету та стабільного мобільного зв'язку. Населений пункт Збройні сили України звільнили наприкінці вересня, відтіснивши супротивника подалі від Лимана. Але росіяни продовжують обстрілювати місто, труднощів додає і зима, що настала. Більше подробиць — у матеріалі «Новини Донбасу».

«Ми ніколи не здамося»

«Ні світла, ні газу, ні води немає ніде нічого. У суботу був "приліт" — чотири склопакети розбило, а тепер ще п’ять. А минулої суботи сусіда в руку поранило, у ключицю», — розповів мешканець Лимана Валерій.

Будинок місцевої мешканки Інги окупанти розбили 24 травня.

«Я дивом сама врятувалася, після цього почала заїкатися. Нервові зриви. Але Бог з нами, намагаємось триматися... Зараз ми живемо в тому ж будинку напіврозбитому. Потихеньку ремонт робимо, намагаємося, якось щось… Намагаємось один одного підтримувати», — розповіла вона.

Інга народилася в Грузії та застала там бойові дії. Сім'я вивезла до України, коли вона була дитиною. Тепер бажання Путіна захопити якнайбільше територій спіткало її і тут.

«Як кажуть, з війни на війну. Ніколи не думала, що таке побачу. Кавказці такі люди, що не здаються. І іншим ми допомагаємо. Навіть слів не можу знайти, такі емоції — і все. Віримо та знаємо, що ми переможемо. Ми сильні, ми ніколи не здамося. Нікому. Ми наше ніколи не віддамо. Це наше. І ми за це боротимемося до кінця. Усіми силами від малого до великого. Тому що ми знаємо, що все буде гаразд», — поділилася жінка.

Пошкоджені обстрілами будинки в Лимані, Донецька область. Фото: Новини Донбасу

Сьогодні у населеному пункті залишаються 6700 осіб. Під окупацією жителі Лимана провели понад чотири місяці. Інга згадує ці дні як страшний сон.

«Це катастрофа якась... Коли виходиш надвір і ось ці прильоти, ось ці снаряди, ці бомбардування, все, ти не знаєш, куди ховатися. А нам куди ховатися? Нам пропонували: їдьте, ховайтеся. А куди від рідного дому? Ні. Ми будемо тут, у нас, у рідному домі. Ми нікому не віддамо і не покинемо», — сказала мешканка міста.

Де-не-де з'явилося світло

Два місяці як у Лимані знову працює українська влада, яка намагається зробити все для покращення становища місцевих мешканців. Зокрема, енергетики почали потроху давати світло населенню.

«З'явилося світло у залізничній лікарні та у 24 багатоквартирних будинках, де розташовано 1068 квартир. Наше місто потроху приходить до тями після тих подій, які пережило. У місті вже запрацювали два банкомати. Один від Ощадбанку, один від ПриватБанку. Там можна відкрити та закрити рахунки, сплатити послуги тощо», — розповіла секретарка Лиманської міської ради Надія Ляшко.

Вона уточнила, що зараз банкомати працюють з 10:00 до 16:00, а відділення Ощадбанку — з понеділка до п'ятниці з 09:00 до 16:00.

У Лимані досі багато мешканців не мають електропостачання. Фото: Новини Донбасу

«Продовжуються роботи з прибирання у місті стихійних звалищ. Продовжується видача буржуйок людям. Ми вже обслужили багатоквартирні будинки, видали буржуйки. Проводиться робота з купівлі та заготівлі дров», — повідомила секретарка міськради.

Наявність електрики вдома скоріше виняток із правил — більшість жителів Лиману опалюють свої оселі буржуйками. Дрова та вугілля — на вагу золота. Хтось запасається сам, кому пощастило — отримує від волонтерів чи адміністрації. На всіх не вистачає, бідкаються місцеві. А ось життєво необхідну воду дістати легше: її можна набрати в одній із свердловин.

Мешканець Лимана набирає воду. Фото: Новини Донбасу

Життя у підвалі та «Пункт незламності»

Будинок мешканки Лимана Тетяни зруйновано обстрілом. А тому довелося налагоджувати побут в одному із підвалів міста.

«Тут все обдиралося, наводився порядок. Поставили ліжка. Нині це виглядає так, бо людей вже менше. Тоді нас тут опинилося 20 людей. Найменшому було два роки. А найстаршим — це 90 років», — розповідає вона про життя у підвалі.

Мешканка Лимана Тетяна змушена жити у підвалі — її будинок було зруйновано. Фото: Новини Донбасу

Зараз разом із Тетяною у підвалі живе Раїса Трохимівна . Вона теж залишилася без дому, жити їй ніде, дбати про неї нема кому. «Чужа мама стала моєю мамою», — каже Тетяна.

У підвалі жінки обладнали кухню. Раціон навіть виходить урізноманітнити. «Гарбуз цукром засипали, водою залили, відварили — ось дуже смачна їжа і корисна. Тут у нас перловочка, чайок, кава, згущене молоко», — показує продукти Тетяна.

Піч-буржуйка встановлена у підвалі, в якому мешкають люди в Лимані. Фото: Новини Донбасу

Щоправда, майже все приготовано з гуманітарної допомоги — вона є критично важливою для виживання. Є, звичайно, продуктові та стихійні ринки, що працюють, але ціни не дозволяють розгулятися — в основному в місті залишилися ті, хто живе на соціальні виплати. Роботи у Лимані практично немає.

У місті наприкінці жовтня з'явився «Пункт незламності» — він розташований в одному з дитячих садків. Тут завжди є світло, вода, тепло та інтернет. Такі пункти обігріву відкрили влада по всій Україні через те, що Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі і в регіонах регулярно вимикають електрику.

Жителі Лимана гріються у «Пункті незламності». Фото: Новини Донбасу

«Нам привезли генератор із запасом палива. Так що якщо немає світла — ми вмикаємо генератор. Також у нас є 18 розкладачок, постільна білизна. Якщо треба, є де полежати, поспати», — розповідає старша на «Пункті незламності» у Лимані Катерина Фесенко.

Жінка додає: «Тут все є, але кожен хоче бути вдома і щоб були мир та спокій».



Автори: Анастасія Волкова, Василь Панасюк