Мобілізація після 16 липня в Україні: чого очікувати військовозобов'язаним

16 липня — кінцевий термін, до якого військовозобов'язані повинні були оновити дані в ТЦК, ЦНАПі (Центр надання адміністративних послуг) або у додатку «Резерв+». За новим законом про мобілізацію чоловіки 18–60 років та деякі категорії жінок мали на це два місяці.

У суспільстві активно обговорюють, що буде тепер як з тими, хто оновив свої дані, так і з тими, хто не оновлював. Чи посилиться мобілізація, чи побільшає на вулицях блокпостів і перевірок військово-облікових документів? У цьому розбиралися «Новини Донбасу».



Близько трьох мільйонів людей оновили свої військові дані, й ця кількість значно перевищує потреби ЗСУ в мобілізації. Тому не всі, хто активізував свої дані, будуть покликані на військову службу, – повідомили в міноборони. А от щодо тих, хто цього до 16 липня не зробив, — зовсім інше питання.

Яка ціна неоновлених даних

«Громадяни, які не оновили свої військово-облікові дані, можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності. Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено розмір такої відповідальності. Відсьогодні вона становить від 17 тисяч до 25 з половиною тисяч гривень», – розповів директор департаменту кадрової політики МОУ Марк Андрусяк.

Продовжувати термін для оновлення даних Міноборони України не планує. Там вважають, що 60 днів було достатньо. 16 липня — час Ікс, крайній термін, з якого вже починають діяти різні санкції.

Українські військові. Фото: Київський міський ТЦК та СП

Утім це не означає, що вже не треба оновлювати дані тим, хто цього не зробив досі. Так само, як і не гарантує обов'язкового штрафу. Він може бути стягнений лише з ініціативи працівників ТЦК та СП, якщо вони помітять, що той чи той громадянин злісно ухиляється від постановки на облік.

«Законом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачена процедура автоматичного стягнення штрафів. Відповідно до кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене стягнення штрафів за виявлене адміністративне правопорушення протягом трьох місяців від моменту виявлення цього правопорушення до одного року з моменту його вчинення», – зазначає Андрусяк.

Що робити, якщо не встиг оновити дані?

Тим часом у Міноборони України зазначили: якщо людина не змогла оновити своїх даних, наприклад, через лікарняний, штраф все одно накладатиметься. При цьому військовозобов'язаний зможе оскаржити рішення в суді. Пояснили в оборонному відомстві й інформацію про те, хто матиме право виписувати протоколи.

«Повноваження щодо накладення штрафів мають лише територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Факт виявлення правопорушення може здійснити технічний працівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Він може це побачити за інформацією, яка є в єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відома як система «Оберіг». Виявлення факту цього правопорушення він документально оформлює та передає керівнику ТЦК для складання протоколу», – уточнив директор департаменту кадрової політики МОУ.

Юристи зазначають, що при цьому сплата людиною штрафу не звільняє від обов'язку військової служби. Оплата штрафу є виконанням обов'язку за порушення — неявки за повісткою у визначену дату. Будь-яка інша повістка — виклик на іншу дату та неявка в цю дату буде новим порушенням. Тож обмеження щодо кількості можливих викликів за повісткою — відсутні.

Навіщо встановлюють блокпости?

Багато розмов у соцмережах поширюється про те, що після 16 липня на дорогах збільшиться кількість блокпостів, які зупинятимуть чоловіків та перевірятимуть, чи перебувають вони на військовому обліку. Якщо ні – вручатимуть повістки. Представниця ТЦК пояснює, що все відбуватиметься за законною процедурою.

Повістка. Фото: Київський міський ТЦК та СП

«Так, сама наявність блокпостів передбачає перевірку документів, перевірку вантажів, саме собою перевіряється і виконання військового обов'язку та належність громадянина до військового обліку. Це правило, яке витікає. Але пов'язувати наявність блокпостів чи посилення груп, скажімо так, патрулювання поліцією, це точно не в питаннях оповіщення. Просто один із моментів: до перевірки документів можуть залучатися представники територіального центру, поліції. Ну, без цього ніяк, перевірка документів, перевірка військово-облікового документа», — пояснила офіцерка сектору мобілізаційної та оборонної роботи Лариса Козак.

Втім, якщо виявиться, що у людини, яку зупинили, не оновлені військові дані, їй дійсно за законом можуть запропонувати проїхати разом із представниками до ТЦК і на місці оформити повістку.

Тому той, хто до 16 липня не оновив військових даних, все одно має це зробити у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ЦНАПі (Центр надання адміністративних послуг), або у додатку «Резерв+».

«В іншому разі — до таких людей, першочергово, будуть звертатися повісткою», – підсумувала представниця ТЦК.