Росія точно втручатиметься: Думки експертів про перші повоєнні вибори

Коли в Україні відбудуться вибори? Щодо цього питання часто виникають палкі дискусії. Попри те що більшість схиляється до їх проведення лише після закінчення війни, готуватись треба вже зараз. Досвід інших країн, як-от Молдови, показує, що Росія використовує вибори як можливість не тільки просунути свої наративи, а й напряму вплинути на результати голосування. Які виклики стоять перед Україною, чи є загрозою соціальні мережі — про це експерти та журналісти поговорили на одній із панелей Донбас Медіа Форуму.

Перед виборами РФ створила у Молдові величезну мережу тролів

За останній рік Молдова пережила президентські та парламентські вибори. Крім цього, у жовтні минулого року в країні відбувся референдум щодо членства в Європейському Союзі. У кожну із цих кампаній намагалась втрутитись Росія.

«Ми провели розслідування під прикриттямі ми бачили великі ферми тролів, що фінансувались із Москви. Вони з'явилися та виросли, починаючи з минулого року. Це була велика мережа — більш як сто тисяч осіб. Їм платили, щоб вони брали участь в різних заходах — протестах, розповсюдженні дезінформації на вулицях Молдови і врешті людям заплатили за їхні голоси», — розповідає журналістка-розслідувачка видання «Ziarul de Garda» Наталія Захареску з Молдови.

Наталія Захареску під час панельної дискусії щодо виборів у Молдові та Україні. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025

Ці люди повинні були проголосувати проти європейської інтеграції на референдумі та за певних кандидатів на президентських виборах. За словами Наталії Захареску, ті, хто входив у мережу, отримували гроші з «Промсвязьбанку». Це структура російського Міністерства оборони. Після того як про підкуп стало відомо, почалось розслідування. Дуже багатьох у Молдові, хто продавав свої голоси, оштрафували більш ніж на 1500 євро — доволі велика сума, зважаючи, що середня зарплата у країни приблизно 700 євро. Але Росію таке викриття не зупинило. Менш ніж через тиждень після президентських виборів (другий тур пройшов 3 листопада 2024 року) РФ стала готувати підґрунтя до парламентських виборів (відбулись 28 вересня 2025 року). Наталія Захареску згадує, що першим кроком стали тренінги про соціальні мережі.

«Це відбувалося щодня, щовечора. Аудіодзвінки. Вони проводили уроки. Там були російськомовні куратори. Вони навчали сотні людей із тієї ж мережі, яка продавала голоси. Вони вчили їх бути тролями у Фейсбуці та ТікТоку», — каже Наталія Захареску.

Спочатку ця мережа просувала не певних політиків, а наративи — про зв'язки із РФ, про начебто різні цінності з Євросоюзом. Крім Фейсбуку та Тік Току, використовувались чат-боти в Телеграм. Незважаючи на ці багаторівневі дії РФ, у Молдові перемогли проєвропейські сили, але Наталія Захареску впевнена, що це не зупинить Росію від спроб втручатись у внутрішні справи її країни.

Росія адаптується до локального контексту

Експерти зазначають: зараз Росія використовує різні стратегії , коли йдеться про вибори у країнах, що перебувають у сфері її інтересів. Перша та досить звична — це відкрите втручання, коли Москва навіть не намагається це приховувати.

«Вони в принципі готові, щоб їх викрили. І вони обґрунтовують для певної частини виборців своє втручання тим, що вони захищають певні цінності, які так чи інакше відгукуються в цій частині виборців», — каже радник голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев.

Олександр Клюжев, радник голови Центральної виборчої комісії України. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025

Друга практика, яку РФ засвоїла дуже якісно, є більш загрозливою. Росія адаптується під локальний контекст.

«Це означає, що жоден професійний журналіст, жоден працівник виборчої комісії чи кандидат не зможе оцінити, що тут російське втручання, а тут внутрішня певна корупційна практика порушення стандартів», — додає Олександр Клюжев.

Він підкреслює, що антидемократичні режими, яким власне і є РФ, дуже часто використовують саме локальні вибори для подальшого серйозного впливу на національний рівень. Це втручання не таке помітне та такі кампанії дешевші. В Україні навіть після припинення вогню залишаться доволі вразливі категорії населення на прифронтових територіях. Ймовірно, саме на цих виборцях Росія може практикувати свої технології.

Тож, механізми протидії іноземному втручанню треба розробляти вже зараз, вважають аналітики. Україні допоможе європейський досвід, в тому числі окремих країн — тієї ж Молдови.

«Ці механізми не формуються в один день. Вони точно не формуються безпосередньо під час виборчого процесу. І кожне демократичне суспільство потребує часу, щоб сформувати компроміси і спільне розуміння, як захищати свої демократичні інститути, включаючи виборчий процес», — коментує Олександр Клюжев.

Він підкреслює: в протидію спробам втручатись у вибори має бути залучене все суспільство — державні інституції, неурядові структури, бізнес, політичні партії. Тільки спільно, на думку Олександра Клюжева, можна сформувати відповідну національну політику.

«Але ми завжди будемо змушені шукати баланс між необхідністю захистити вибори та необхідності зберегтися як демократичне суспільство. Боротьба з обмеженим втручанням втрачає свій основний сенс, якщо та сторона, яка захищається, використовує схожі методи, атакує демократію», — вважає Олександр Клюжев.

«Телеграм працює під чорним прапором»

Поки неясно, коли в Україні пройдуть перші повоєнні вибори, але вже точно можна сказати: лазівкою для Росії, аби впливати на людей, стануть соцмережі. Адже вони дозволяють з будь-якої точки світу створювати та поширювати контент на аудиторію в іншій точці світу. Це демонструє і досвід Молдови. Це найлегший шлях для РФ та найбільший виклик для України.

«Я думаю, що держава-агресор буде використовувати ці можливості, намагатись розколювати українське суспільство, впливати на користь тих чи інших суб'єктів виборчого процесу, можливо, яких вони будуть вважати своїми сателітами, критикувати чинну владу та вище військово-політичне керівництво», — вважає член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.

Член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025

Але при цьому виписати механізми ефективного регулювання соцмереж дуже складно, бо всі платформи керуються або зі США, або з Китаю.

«Вони дуже погано йдуть на контакт з точки зору системних запобіжників, наприклад, під час виборчих процесів в тих чи інших країнах. Звісно, ми на нашому національному рівні будемо збирати всіх дотичних з державних органів, починаючи з Міністерства цифрової трансформації, кіберполіції та думати, як ефективно протидіяти», — коментує Олександр Бурмагін.

На його думку, допомогти із цим зможуть структури Євросоюзу, які вже мають налагоджену комунікацію із певними платформами. Найскладніше, ймовірно, буде з Телеграмом.

«В Нацраді зареєструвались декілька десятків Телеграм-каналів як медіа, але це ресурси легальні, які працюють в білу, дотримуються стандартів. Вони готові нести відповідальність за контентні порушення і таких суб'єктів в загальній масі не так багато. Виклик Телеграму, що якщо інші компанії йдуть на контакт погано, але вони говорять з Єврокомісією, Євросоюзом, то він працює практично під чорним прапором. Незрозуміло, хто за що відповідає, хто здійснює модерацію», — каже Бурмагін.

Тож, на думку експерта, доведеться шукати асиметричні можливості реагування на дезінформацію і спроби втрутитись в українські вибори.

Прифронтові території, корупція та ВПО — внутрішні виклики України

Але крім зовнішніх викликів перед Україною стоять і внутрішні, які треба буде вирішувати завчасно. І їх дуже багато. Найгостріші — це прифронтові території, де проводити голосування небезпечно. Окуповані міста, які навіть за умови звільнення залишаться зруйнованими та замінованими.

«Ми прекрасно розуміємо, що в умовному Бахмуті, навіть уявивши, що війна реально закінчилась, — як проводити вибори? А в Богородичному, де до 15 людей залишилось. Питання Маріуполя, де незрозуміло, скільки людей загинуло. Весь цей блок дуже важкої роботи він буде до того, як взагалі почнеться виборчий процес», — вважає шеф-редакторка «Новин Донбасу» Юлія Діденко.

Юлія Діденко, шеф-редактор сайту «Новини Донбасу». Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025

Питання голосування мільйонів переселенців та біженців в інших країнах, які не повернуться навіть після припинення вогню, теж потребуватимуть вирішення. Як і українські болі, що тягнуться від виборів до виборів. Це і ігнорування стандартів висвітлення з боку медіа, і детінізація виборчих фінансів, і захист від корупції.

«Захист виборчої інфраструктури від кіберзагроз і атак на пов'язану з виборами інфраструктуру — це визнаний Євросоюзом пріоритет під час виборів. Він безпосередньо пов'язаний з необхідністю захистити виборчі процедури від атак, спрямованих на підрив довіри виборців», — каже Олександр Клюжев.

Підходи певних медіа до виборчих кампаній, коли інформація подається однобоко, з перекосом у бік того чи іншого кандидата формує у людей викривлену картинку. Але цю проблему частково вирішує новий закон про медіа, вважає Олександр Бурмагін.

«Закон про медіа передбачив, що порушення стандартів висвітлення виборчих кампаній і порушення порядку проведення агітації — це значні порушення для всіх медіа та починаються одразу зі штрафів. Так, як було раніше, не буде точно. Нацрада буде вже не просто спостерігачем, ми будемо це моніторити та фіксувати, виявляти та відповідним чином реагувати», — підкреслює Олександр Бурмагін.

Оновлене медійне законодавство, за його словами, дає Нацраді достатньо інструментів, щоб боротися навіть з анонімними джерелами. Але виборче та медійне законодавство досі неузгоджені не тільки щодо соцмереж, але й щодо онлайн-агітації та іноземних медіа. Тож, на думку аналітиків, вже зараз треба починати розробку законопроєкту про перші повоєнні вибори. Навіть незважаючи на те, що вони можуть бути у доволі далекій перспективі.