Чехія, Угорщина та Німеччина за Австрією вирішили не видавати Україні біженців, які ухиляються від служби в армії.
Як повідомляє видання Hungary Today, заступник прем'єр-міністра Угорщини Жолт Шем'єн заявив, що Будапешт не видаватиме Україні ухилістів.
Він зазначив, що Угорщина не проводить розслідування щодо будь-кого з українських біженців, щоб з'ясувати, чи були вони покликані на військову службу і не займається їхньою екстрадицією на Україну.
«Усі українські біженці можуть вважати себе в Угорщині вільними людьми та самостійно вирішувати, чи залишитися ним у цій країні, вирушити на Захід чи повернутися назад. Усі біженці з України можуть почуватися в Угорщині у безпеці. Ми нікому не передамо жодних даних, немає їх самих», — сказав Шем'єн.
Німеччина також видаватиме Україні біженців, які ухиляються від військової служби, пише Deutsche Welle.
За даними МВС ФРН, у країну після 24 лютого 2022 року в'їхало 214 263 українських чоловіків, яким на 31 липня цього року було від 18 до 60 років. З них у Німеччині залишалося 184272.
«Київ поки не звертався до німецької влади з вимогою висилати в Україну чоловіків призовного віку з українських біженців, які нелегально виїхали з України до ФРН або не повернулися, поїхавши легально», - повідомив представник МВС Німеччини Максиміліан Калл.
У Мін'юсті ФРН у відповіді на запит видання повідомили, що процедура екстрадиції між Німеччиною та Україною здійснюється на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників. Умовою для екстрадиції є те, що в обох країнах відповідна дія тягне за собою кримінальну відповідальність. Проте є виняток — згідно із 4 статтею конвенції, видача за правопорушення, передбачені військовим правом, виключена.
«Тут, перш за все, маються на увазі злочини, які перебувають виключно у порушенні військових обов'язків», — пояснила представниця німецького міністерства юстиції.
Представник міністерства юстиції Чехії Володимир Ржепка зазначив, що Чехія не видаватиме Україні ухилістів, оскільки Європейська конвенція виключає екстрадицію за ухилення від військової служби, дезертирство чи непокору наказу, повідомляє Idnes.
«Однак у конкретному випадку це залежатиме не від юридичної кваліфікації, а від фактичного вчинку, за який українські судові органи зрештою запросять екстрадицію конкретної людини», - сказав Ржепка.