Прокурор просить для Лієва заставу понад 268 мільйонів гривень

Прокурор просить взяти Олександра Лієва під варту із заставою у 268,9 млн грн. Про це у своєму телеграм-каналі написав Центр протидії корупції (ЦПК).

У ЦПК зазначають, також з'ясувалося, що незаконні рішення щодо передоплати на закупівлю партії артснарядів із постачальником озброєнь «Львівський арсенал» підписував особисто ексміністр Резніков.

«Під час засідання ВАКС щодо обрання запобіжного заходу екскерівнику департаменту Міноборони Лієву стали відомі подробиці укладання скандальних контрактів і роль топчиновників Міноборони, в тому числі чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура», - йдеться в повідомленні.

Сторона звинувачення зазначає, що Лієв та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу. У червні 2022 року вони затвердили перелік товарів для постачання до Міноборони (зокрема мінометні постріли) та підготували проєкт державного контракту.

Протокол з боку Міноборони підписав Лієв. За версією слідства, бізнесмени Хорошаєв, чиновник «Львівського арсеналу» Сахненко та екскерівник департаменту закупівель Міноборони Лієв забезпечували відповідні переговори щодо виконання контракту та здійснили подальші дії щодо виведення коштів у готівку.

Нахкур, який очолив Департамент військово-технічного співробітництва, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва та маскував їх.

Для створення видимості постачання у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв провів огляд товарів на території хорватської компанії. За результатами зробив фото та надіслав їх до Львівського арсеналу, а ті – до Міноборони.

«Після чого чиновники міністерства Лієв та Накхур затвердили комерційну пропозицію щодо закупівлі мінометних пострілів. У жовтні 2022 року чиновники Міноборони, у тому числі й Лієв, на думку слідства, розуміли, що постачання не буде, уклали контракт на постачання мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ», - пише ЦПК.

Передоплата становила 97% та передбачала відстрочку не більше 5 місяців. Перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року.

Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом з Хорошаєвим прибули до Хорватії, де Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з МО з приводу відсутності підстав невиконання контракту.

Також прокурори стверджують, що рішення про здійснення попередньої оплати порушували існуючі у Міноборони інструкції та погодження відповідними департаментами. Проте, всупереч порядку, рішення про передоплату було спрямоване на узгодження тодішнього міністра Резнікова, після чого воно було затверджено.

Зазначається, що ні тодішній міністр, ні його заступники у справі наразі як підозрювані не фігурують. Вже 17 листопада 2022 року на рахунки «Львівського арсеналу» надійшла передоплата. Кошти у розмірі 1,3 млрд грн одразу ж перевели з рахунку в державному «Ощадбанку» на рахунок у приватному банку «Акорд».

Надалі придбали валюту та вивели її на рахунки підконтрольних компаній. Надалі, на думку слідства, на території Хорватії ці кошти перевели в готівку і використовували на власний розсуд. На рахунках «Львівського арсеналу» встигли заарештувати 818 млн грн.

Пізніше Лієв прямо уклав контракт на постачання танкових пострілів за подібною схемою. Прокурор просить обрати Лієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 268,9 млн грн.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у понеділок, 29 січня, обирає запобіжний захід колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів.