«Комунальний рай» закінчився: як Росія підвищує тарифи на окупованому Донбасі

На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України у новому році знову підвищяться тарифи на комунальні послуги. Це пов'язано тим, що в Росії з метою покриття дефіциту бюджету країни, з 1 січня року ставка податку на додану вартість (ПДВ) була підвищена з 20% до 22%.

Зростання ПДВ неминуче спричинило за собою новий виток інфляції та підвищення цін практично на всі товари та послуги. Підвищення тарифів на комунальні послуги відбувається як у самій Росії, так і на всіх окупованих нею територіях України.

Етапи підвищення тарифів: 1 січня, 1 липня та 1 жовтня

Підвищення більшості тарифів на підконтрольній «ДНР» території відбудеться у два етапи — взимку та восени, тільки на газ — у три етапи — буде ще одне літнє підвищення.

З 1 січня тарифи на газ, світло, воду, теплопостачання та вивезення сміття в середньому підвищяться на 1,7%. А з 1 жовтня цього року ще зростуть на 8—22%.
Такий розкид в індексі підвищення тарифів залежить від регіону.

Як зазначають у російській пресі, через те, що в деяких регіонах Росії подорожчання комунальних послуг найчастіше відставало від інфляції, там стрибок цін буде вищим.

Російська влада закликає керівництво регіонів не «гальмувати» з підвищенням тарифів на комунальні послуги, виходячи з розрахунків мінімально допустимого індексу, бо потім, мовляв, все одно доведеться «наздоганяти».

А віднедавна підвищення тарифів по максимуму стало в Росії однією з умов отримання регіоном підтримки з федерального бюджету. Індекси підвищення тарифів по регіонах затверджено у розпорядженні уряду РФ від 25.112025 року № 3413-р.

При цьому індекс підвищення тарифів діє на всю сукупність комунальних послуг, а не окремо на воду чи світло, наприклад. Це означає, що одна послуга може різко подорожчати (до 20%), інша при цьому лише на 2%.

Але в середньому індекс подорожчання послуг, встановлений для конкретного регіону згаданою постановою, дотримуватиметься. Ідею «індексування» підвищення тарифів у регіонах далеко не кожен рядовий споживач зрозуміє.

Але кожен зможе скористатися інфографікою зростання цін, яку опубліковано на сайті партії «Єдина Росія». На вказаному сайті втішають, що підвищення буде «не на все одразу і не для всіх однаково». Але чесно пишуть, що підвищення буде суттєвим і все одно торкнеться кожного. Платежки із новими розцінками деяким споживачам уже прийшли.

Розглянемо підвищення на прикладі так званої «ДНР».

Ціна на газ підніматиметься у три етапи: у січні, липні та жовтні.

Нові ціни на газопостачання з 01. 01.2026:

Ціни на газопостачання з 01.07.2026:

Ціни на газопостачання з 01.10.2026:

Тарифи на електропостачання зростуть у два етапи – з 1 січня, а потім з 1 жовтня:

Ціни на теплопостачання зростуть у два етапи:

На водопостачання та водовідведення ціни зростуть у два етапи:

Ціни на вивіз сміття також підвищать у два етапи:

Мешканці окупованих територій Донецької області, які вже отримали нові платіжки за вивезення твердих побутових відходів, зазначили, що простий підрахунок дозволив їм зробити висновок про те, що новий тариф розрахований чомусь не за кількістю мешканців, як це було раніше, а за величиною житлової площі.

У коментарях до новини про підвищення тарифів, яка з'явилась у місцевих пабліках окупантів, немає нічого несподіваного. Коментатори лають «капіталістів проклятих» і нарікають на те, що підвищення зарплат за зростанням цін та тарифів не встигає.

За прострочені платежі буде нараховуватись пеня

За прострочення оплати житлово-комунальних послуг біля РФ, починаючи з березня, з 16-го числа кожного місяця, що настає за місяць оплати, буде нараховуватись пеня. Зрозуміло, це нарахування пені рано чи пізно торкнеться і окупованих територій.

Про запровадження пені за прострочення оплати за комунальні послуги розповів перший заступник голови комітету Держдуми РФ з будівництва та ЖКГ Володимир Кошелєв. Він зазначив, що крайній термін оплати цього року буде перенесено з 10-го на 15 число місяця.

На думку Кошелєва, це дозволить багатьом громадянам РФ оплачувати послуги ЖКГ після того, як їм прийде заробітна плата, відповідно, це дозволить уникнути прострочення та нарахування пені.

«Однак, якщо громадяни не сплатили житлово-комунальні послуги у строк, тобто до 15 числа місяця, то їм будуть нараховані пені після закінчення 31 дня після терміну оплати. У цьому випадку — з 16 числа наступного місяця», — сказав Кошелєв.

Володимир Кошелєв також зазначив, що протягом перших 30 днів після дати платежу штраф платити не потрібно: за його словами, у цей період мешканці можуть сплатити борг без додаткових витрат.

«Якщо борг залишається неоплаченим, із 31-го дня починають нарахування пені», — сказав російський депутат.

Комунальні послуги на ТОТ залишаться дотаційною статтею бюджету РФ до 2028 року

Однак, як нагадав під час проведення своєї прямої лінії сьогоднішній ватажок «ДНР» Денис Пушилін, тарифи на комунальні послуги в так званій «республіці» все ще не повною мірою покривають реальні витрати на надання цих послуг споживачам та дотуються з федерального бюджету РФ.

Влада країни-окупанта, як ми бачимо, поступово підтягує тарифи на ТОТ до рівня російських — «у рамках вирівнювання з російськими стандартами, з подальшими індексаціями» і, як випливає з різних заяв у російському інформаційному полі, планують вони завершити цей процес до 2028 року.

Історія падіння «комунального раю» на окупованому Донбасі

Самі ж споживачі комунальних послуг на тимчасово окупованих територіях у своїх зверненнях до Дениса Пушиліна під час проведення його прямої лінії 9 грудня 2025 року зазначали, що до цього подорожчання ціни на «комуналку» загалом з моменту тільки повномасштабного вторгнення зросли приблизно в 4,5 рази.

Цікаво провести невеликий екскурс в історію зростання комунальних тарифів на окупованих територіях Донбасу.

Упродовж кількох років на окупованих територіях діяли порівняно низькі тарифи на комунальні послуги. На відміну від неокупованих територій України, з 2014 року вони не переглядалися та залишалися незмінними протягом п'яти (!) років. Кінець «комунальному раю» настав 1 вересня 2019 року.

Тарифи на воду та стоки у так званій «ДНР» тоді зросли одразу вдвічі. Більш ніж на 50% подорожчало холодне водопостачання і на 57% — оплата за стоки, на 30% подорожчало вивезення твердих побутових відходів та послуги утримання прибудинкових територій.

На сайті комунальників «ДНР» тоді розмістили схему розрахунку збільшення тарифів: на першому фото — приблизна сумарна вартість комунальних послуг до підвищення, на другому сума до оплати після підвищення тарифів — з 1 вересня 2019 року.

Інфографіка підвищення тарифів у 2019 році — сайт ЖКГ «ДНР»

Тодішній «міністр будівництва та ЖКГ» фейкової «республіки» Сергій Наумець заспокоював, що в середньому сумарна оплата (за всі комунальні послуги) для власника житлового об'єкта зросте лише на 200-300 російських рублів.

Однак і до першого підвищення «дешева комуналка», яка за одну квартиру площею 50 кв. м, сумарно становила приблизно 1,3 тис. руб. (близько 500 грн) – усі розрахунки ми наводимо за зразковим курсом валют на окупованій території на 2019 рік.

Оплата комунальних послуг була явно не по кишені й пенсіонерам, які отримували на той час у середньому близько 4 тис. руб. (1,5 тис. грн – за курсом на 2019 рік) так званої пенсії від «ДНР», і працюючим, чия зарплата в середньому становила на той момент 5-6,5 тис. руб. (1,9 – 2,3 тис. грн – за курсом на 2019 рік).

Тоді виконуючий обов'язки керівника «республіканської служби тарифів» Олександр Аліпов чесно зізнався, що це буде не останнє підвищення тарифів на «комуналку». Проте запевнив, що наступне підвищення розглядатиметься лише у разі збільшення зарплат та соціальних виплат.

«У 2020 році тарифи на послуги водопостачання, вивезення твердих побутових відходів та послуги з утримання прибудинкових територій більше не підвищуватимуться. Якщо буде підвищення пенсій та заробітної плати у 2020 році, то розглядатимемо підвищення тарифів інших послуг», — запевнив тоді Аліпов, і…з осені 2019 року комунальні тарифи мешканцям ТОТ на Донбасі стали повільно, але впевнено систематично підвищувати.

Усі кошти, одержані від підвищення тарифів, було обіцяно спрямувати на зарплати працівників ЖКГ окупованої території та підтримку комунального господарства, стан якого неухильно погіршувався.

Це легко простежити по міських та районних телеграм-каналах: труби комунальних мереж рвалися дедалі частіше, гори сміття повсюдно ставали дедалі вищими, а струмінь води в кранах — дедалі слабшим. А на сьогодні, майже через 12 років окупації, у так званій «ДНР» зберігаються серйозні проблеми і зі станом комунікацій, і з водопостачанням, а отже, і з централізованим опаленням.

Таких фотографій у Телеграм-каналах окупованого Донецька цієї зими з'явилося достатньо. Температура в квартирах багатьох жителів Донецька та інших окупованих міст ледве сягає +15 градусів, і це ще дуже добре — у деяких вона не досягає і +10 градусів.

А останні кілька місяців на окупованих територіях Донбасу ситуація і з електропостачанням нестабільна. І не лише через близькість бойових дій.

Легенда про «батю — народного заступника»

Натомість мешканці окупованої частини Донецької області протягом перших п'яти років окупації мали підстави пишатися тарифами на комунальні послуги, які були значно нижчими, ніж на підконтрольній Україні території.

І далеко не всі замислювалися про те, що комунальні платежі в Росії, яка окупувала ці території, значно вищі, ніж навіть на мирних українських землях, де тарифи всі ці роки, на жаль, зростали.

І, що саме до рівня російських тарифів, що теж постійно зростають, будуть поступово підтягнуті і ціни на всі товари та тарифи на все, в тому числі комунальні, послуги і на окупованих територіях. При цьому чиновники окупаційної влади не будуть дуже стурбовані зростанням зарплат рядових споживачів товарів і послуг із середнім достатком.

А оскільки кінець «комунального раю» настав уже після ліквідації тодішнього ватажка «ДНР» Олександра Захарченка (нагадаємо, Захарченко загинув 31 липня 2018 року внаслідок вибуху в кафе «Сепар» у Донецьку на бульварі Пушкіна), це породило вселенський плач серед тих жителів окупованої частини Донецької області, які наївно вірили в те, що: «Батя поки живий був, ціни «тримав» (стримував зростання цін), спекулянтів ганяв!».

Стоп-кадр відео з пабліків окупантів: «батя» Захарченко на ринку Донецька «перевіряє» точність вагів, на які скаржилися місцеві жителі, поклавши на них свій пістолет для залякування «спекулянтів».

«Батєй» Захарченко називали прихильники утопічної ідеї самостійного та щасливого існування так званої «Донецької народної республіки». Підвищення, або «індексація тарифів ЖКГ», у 2019 році було мірою вимушеною та неминучою.

Тарифи, що не змінювалися протягом п'яти років, не відповідали реальним витратам на утримання ЖКГ та надання послуг. До того ж проблема неплатежів, яка існувала завжди, з 2014 року лише посилилася.

Навіть за тарифами зразка 2014 року сплачувати могли не всі. Частина жителів ТОТ через похилий вік і стан здоров'я або з «політичних» причин жодного разу не виїжджали з окупованої території та не оформляли українські пенсії та допомоги, задовольняючись російською «соціальною допомогою» — так окупанти називали виплати, які за рахунок субвенцій з російського бюджету почали здійснюватися на території.

Розмір цієї допомоги у рублях довгий час становив українську пенсію чи допомогу, помножену на два. І, зрозуміло, далеко не всі окуповані території, що покинули, оплачували комунальні послуги в залишеному житлі.

У результаті, за даними того ж «міністерства ЖКГ ДНР», заборгованість з оплати комунальних послуг на момент першого підвищення тарифів у 2019 році становила вже майже 10 млрд. рублів.

Катастрофа, що насувалася на сферу ЖКГ на ТОТ Донбасу, ще до смерті «баті — народного заступника» змусила керівників місцевого комунального господарства вживати заходів щодо стягнення боргів.

Зокрема, у липні 2018 року «державна виконавча служба ДНР» обмежила боржникам із комунальних послуг виїзд за межі окупованої території. Про це заявив на брифінгу в окупованому Донецьку тодішній завідувач сектору аналітики та статистики міністерства юстиції ДНР Євген Суржко.

За його словами, рішення про тимчасове обмеження права виїзду боржника за межі республіки приймав суд. Це рішення передавалося «прикордонній службі ДНР», і до повного погашення боргу людина стала невиїзною.

«Суди» щодо стягнення боргів за комунальні послуги проходили за спрощеною процедурою: комунальники «пачками» давали відомості про заборгованості. До боргів власників приміщень включали й борги бойовиків, розміщених у порожніх будинках, у тому числі у житловому фонді — іноді з відома власників, а іноді й без нього.

У незаконно діючих судах республіки такими ж пачками виписувалися судові накази, обов'язкові до виконання. Ці накази направлялися як боржникам, і у «виконавчу» і «прикордонну» служби окупантів. Списки боржників іноді публікувалися у пабликах окупантів.

За комунальні борги житло у власників тоді масово не конфіскували. Самовільні заселення відбувалися, особливо з боку так званих «ополченців» та їхніх родин.

Інформація про «арешти» житлоплощі за комунальні борги також просочувалася в інформаційний простір, проте випадки конфіскації житла у законних власників були вкрай рідкісними. Окупанти довгий час прагнули зберегти лояльність мирного населення, так би мовити, «годували пряниками».

Авторка: Олена Смирнова