Розбиті села навколо Лимана готуються до найважчої зими

Десятки розбитих будинків та сотні зруйнованих доль — так сьогодні виглядає село Шандриголове на Донеччині. Територіально населений пункт належить до Лиманської громади, і від райцентру знаходиться на відстані 16 кілометрів. Вулиці майже порожні, більшість мешканців виїхали. Більше подробиць — у матеріалі «Новин Донбасу».

У Шандриголовому поліцейські розмінують територію. Знаходять і снаряди калібром 152 мм. На вибухонебезпечні предмети перевіряють усю територію. Підривати знахідки доводиться одразу за селом, везти далі — небезпечно.

У населеному пункті можна побачити колони російської техніки, що згоріла. Наприклад, танк із символікою «Z». У посадках періодично чути бойові дії. За словами військових, до лінії фронту звідси менше ніж 20 кілометрів.

Залишена в Шандриголово російська військова форма. Фото: Новини Донбасу

Скрізь видно сліди присутності російської армії. Про це свідчать сухпайки, форма, символіка «Z» і «V», протигази. Не зовсім зрозуміло, до чого так готувалися окупанти, але місцеве населення чекало лише найгіршого. Досі на городах лежать тіла мирних жителів, убитих окупантами.

«Сусідку мою вбило. Прошу всіх: закидайте яму, у мене ж маленька внучка, чотири роки. А тут трупна отрута… Місяць тіло пролежало», — розповіла мешканка Шандриголового Ніна Петрівна.

Зруйнована внаслідок бойових дій школа у селі Шандриголове, Донецька область. Фото: Новини Донбасу

У 2016 році будівлю школи в населеному пункті за гроші з Європейського союзу утеплили та повністю відремонтували. Сьогодні школу повністю розбито російськими військами. Після повернення до населеного пункту, після відновлення миру, спочатку навчатися дітям буде ніде.

Попри те, що багато будинків у населеному пункті розбито, люди намагаються заготовити корм для тварин. Зокрема до одного з будинків у селі під'їхав трактор, вивантажив сіно. Ним годуватимуть корів, кіз та курей.

Місцевий житель Сергій Литвиненко перевозить на тачці дрова від сусідів. Ті виїхали та залишили на чоловіка своє господарство.

«Що необхідно? Цигарок немає. І взяти нема де. І кави, забули вже смак. А в мене зять — у нього тиск, тільки кава й рятує. Дрова потрібні, в посадку ж не підеш. Гараж розбило, у хату трохи влучило, кут стоїть, але придавило. Повітряною подушкою вдавило. Дах трохи побило. Шифер був — підлатали», — розповів чоловік.

Житель Шандриголово Сергій. Фото: Новини Донбасу

Також у його будинку розбиті вікна. Їх затягли плівкою.

«Кудись їхати? Так уже роки не ті. Вже майже 60 років, де ми потрібні? Та й потім, свій дім є свій дім. І навіщо я маю їхати зі своєї землі?» — поділився місцевий житель.

Село Шандриголове. Фото: Новини Донбасу

Єдина розвага тепер тут — риболовля. Ще один мешканець села — Андрій — показує свій улов.

«Одного карасика спіймав коту. Маленький, але який є», — каже він.

А в селищі міського типу Дробишеве до повномасштабного вторгнення армії РФ проживало 2,5 тисячі людей. Сьогодні лишається близько 700.

Селище Дробишеве, Донецька область. Фото: Новини Донбасу

В одній із будівель знаходилася окупаційна «влада». Досі залишилися їхні сліди перебування. Вони роздавали людям газети «Донецька республіка». І є оголошення про те, що збирали документи «для оформлення паспорта громадянина РФ для громадян з дітьми віком від 14 років».

Під окупацією селище пробуло з 15 травня до 29 вересня. Цей час був найстрашнішим у житті, згадує 72-річний Віктор.

«Мене і роздягали росіяни до пояса, і перевіряли. І телефон перевіряли», — поділився чоловік.

Він розповів, як уранці вийшов на город, а в нього прямо через паркан заїжджає російський танк.

«Поламали паркан. І в сусіда через дорогу надвір так заїхали. Через паркан», — розповів Віктор.

Жителі селища Дробишеве, Донецька область. Фото: Новини Донбасу

Сьогодні до Дробишевого приїжджає мобільне відділення «Укрпошти» та роздає людям пенсії. Гроші тут не отримували пів року. Зараз кожному виплачують ще й додаткові 1200 гривень від держави.

«Це дуже велике село. Розтягнуте. Лежачих багато», — розповідає співробітниця «Укрпошти» Ірина Федяніна.

Крім цього, у мобільному відділенні «Укрпошти» люди можуть купити продукти.

«Цукерки, печиво, консерви, тушкованка, миючі, чистячі засоби, мило. Ми вже три тижні возимо», — повідомила співробітниця.

Зруйнований обстрілом будинок у Дробишевому. Фото: Новини Донбасу

Сергій приїхав у Дробишеве на тиждень: подивитися, в якому стані його будинок. Як тільки українська влада почала говорити про необхідність евакуюватися, чоловік одразу вивіз сім'ю до Запоріжжя. З 6 квітня він не був удома, а сьогодні його дома вже й немає. Разом із сусідом нарахував 25 «прильотів» по ділянці та будівлі.

«Трохи посидимо ще, може ще щось підтягнемо, розберемо, щось підчистимо, а до зими тут неможливо відновити, щоб можна було жити, тож ми поїдемо. З дружиною приїхали. І син приїхав, але син із дітворою повернувся назад. А що, він приїхав, а в нього дитина рік і три місяці, і 14… Що цим дітям тут — цеглини складати? Грати. Де школа? Школа розбита. Старшому вчитись потрібно онлайн, де інтернет? Інтернету немає», — зазначив чоловік.

Розбита військова техніка в Дробышевому. Фото: Новини Донбасу

Залишаючи українські села, російські військові кидали все, що можна. Зокрема в селищі залишився російський бронежилет, де наведено всі дані. Його, тікаючи, кинув власник.