Росія проводить прихований геноцид кримських татар. Як кримчани уникають відправки на війну

Часткова мобілізація, яку розпочала Росія у вересні, торкнулася насамперед корінних народів як у самій РФ, так і в окупованому Криму. На півострові під удар потрапили кримські татари. Щоб врятувати своє життя і не воювати проти України, багато хто з них виїхав до третіх країн. З якими проблемами зіткнулися кримчани та скільки представників кримськотатарського народу залишили півострів — читайте у статті проекту «Крим сьогодні». «Новини Донбасу» публікують матеріал у рамках партнерства.

90% повісток отримували саме кримські татари

Через тиждень після оголошення Владіміром Путіним мобілізації представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла, що кримським татарам почали роздавати повістки буквально з першого ж дня — 21 вересня. Відбувалося це масово у місцях компактного проживання киримли — Бахчисараї, Саках, селах Зуя, Азовське та Травневе. Часто це виглядало, як облави. Представники окупаційної влади вламувалися до будинків кримських татар. За словами Таміли Ташевої, лише першого тижня видали мінімум 1500 повісток.

«Дзвінки з окупаційних військкоматів, у тому числі, надходили і молоді 96-го, 97-го, 98-го років народження. Тобто це молодь 24-х, 25-ти, 26-ти років. Ми знаємо про роздачу повісток і в багатодітних сім'ях, де по 3-4 дитини. Причому часто поважного віку. Ми бачимо тотальну мобілізацію на війну проти нашої держави», — сказала Таміла Ташева.

Пізніше Представництво президента в АР Крим, посилаючись на активістів, повідомляло, що навіть після заяв про нібито виконання плану призову окупаційна адміністрація планувала мобілізувати ще щонайменше 2500 мешканців півострова. Те, що 90% повісток отримували саме кримські татари, підтверджують і в організації КримSOS. Правозахисники наголошують: з огляду на те, що киримли становлять 13-15% населення півострова, масштаби мобілізації можна назвати прихованим геноцидом.

«Дії щодо наших громадян та відправлення на строкову службу або мобілізація на військові активні бойові дії, вони заборонені Женевськими конвенціями та міжнародним гуманітарним правом. Тому це військовий злочин, який чинить Російська Федерація», — коментує Таміла Ташева, наголошуючи на тому, що Росія навмисно використовує етнічний чинник у нинішній війні.

«Ми перетинали кордон три дні». Як евакуювалися кримські татари

Щоб не потрапити до лав російської армії, частина кримських татар евакуювалася, поїхавши через Росію до третіх країн.

«Почалася масова мобілізація, зокрема й у Криму, де я проживав та працював. Ми вирішили зі знайомими виїхати до найближчої країни, в яку можна потрапити, і без проблем перебувати якийсь час. Ми перетинали кордон, три дні стояли. Була дуже велика черга. І після нас була велика черга, як нам сказали, що мало не до Архангельська, Астрахані. У принципі пройшли без проблем. Запитань не було», — розповів Аметхан, який виїхав до Казахстану.

Аметхан поїхав із Криму до Казахстану, щоб уникнути російської мобілізації. Фото: Крим сьогодні

Він мав український закордонний паспорт. Водночас, деякі під час евакуації зіткнулися з проблемою відсутності українських документів для перетину кордону. За вісім років, поки півострів був анексований, багатьом часто під примусом довелося обміняти українські паспорти на російські. Тому кримчани найчастіше їдуть саме до Казахстану. Ця країна приймає і зі внутрішніми незаконними російськими документами. На відміну, наприклад, від Грузії, яка визнає лише українські паспорти.

«Той, з ким я їхав, він хотів потрапити до Посольства України та зробити закордонний паспорт українця. Тому що із закордонним паспортом можна потім поїхати до Європи чи кудись ще. Просто він ще не міг зрозуміти, чи залишиться в Казахстані, чи поїде далі. Багато хто подав на закордонний паспорт, залишився чекати на нього. Багато хто подав і поїхав», — розповідає Аметхан.

Сам він зміг оформити закордонний паспорт у 2016 році, коли навчався у Харкові. Аметхан розповідає, що багато кримчан до повномасштабного вторгнення Росії їздили з цією метою до Херсона чи Генічеська.

За інформацією телеканалу «Current Time», сотні кримських татар, які виїхали з півострова після оголошення часткової мобілізації, на початку жовтня намагалися відновити чи оформити українські закордонні паспорти саме в Казахстані. Отримавши їх, кримчани могли виїхати до Європейського Союзу. Тим же, хто з півострова намагається потрапити до України, Представництво президента у Криму нагадує, що підставою для в'їзду та перетину держкордону може бути посвідчення особи на повернення. Їх видають дипломатичні чи консульські установи України за кордоном.

Посольство України в Казахстані. Фото: Крим сьогодні

Посольство України в Казахстані: після 24 вересня був невеликий ажіотаж

У Посольстві України в Казахстані кажуть, що після 24 вересня кількість громадян, які в'їхали, дійсно збільшилася. Водночас у відомстві не уточнюють, який відсоток від загальної кількості тих, хто евакуюється з України, становлять саме кримські татари.

«Ми не ведемо облік безпосередньо щодо кримськотатарського населення, тому що в наших паспортах немає позначки «національність». На сьогодні ми маємо вже понад 2000 консульських дій за цілий рік. З 24 вересня у нас було трохи більше громадян, але ажіотаж уже спав», — каже консул Посольства України в Республіці Казахстан Іван Алмаші.

За його словами, термін виготовлення паспортів — три місяці. Тому ті, хто подав документи після 24 вересня, станом на початок грудня що їх не отримали. З огляду на те, що на території Казахстану українці можуть перебувати саме 90 днів, вони встигнуть забрати свої паспорти.

Консул посольства України в Республіці Казахстан Іван Алмаш. Фото: Крим сьогодні

«Між Україною та Казахстаном з 2002 року діє безвізовий режим, який передбачає до 90 днів перебування на території без візи. Якщо особа хоче отримати більший термін, вона має оформляти відповідну візу в органах міграційної служби Республіки Казахстан», — пояснює Іван Алмаші.

Якщо ж з якихось причин українці, зокрема кримські татари, вирішили не чекати на отримання документів і залишили Казахстан, то їх паспорти зберігаються рік. Водночас, за словами Івана Алмаші, найчастіше ті, хто виїхав, не повертаються до Криму.

Чубаров: Після завершення мобілізації кримські татари повертаються

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також не каже, скільки кримських татар виїхало з території півострова після оголошення мобілізації.

«Ті, у кого було все нормально з паспортами громадянина України, залишили Крим і виїхали до третіх країн. Вони не інформують нас, де зараз перебувають. Дуже велика кількість тих, хто має проблеми з документами громадянина України. Вони могли лише потрапити на територію певних країн. Потім їм слід звернутися до консульських установ. Понад 2000 громадян України, мешканців окупованого Криму, опинились у Казахстані. Сотні людей перетнули кордони Грузії, щоб використовувати цю територію як трансферну для поїздки далі до Туреччини», — розповідає Рефат Чубаров.

За словами голови Меджлісу, десятки сімей перебралися через російсько-латвійський, литовський та естонський кордони до ЄС. Або безпосередньо через Росію виїхали до Туреччини. Найчастіше ці кримські татари переміщувалися завдяки тим документам, які були на руках. Наприклад, внутрішні паспорти громадянина України дозволяють в'їхати лише до Казахстану. Саме тому більшість опинилась там. Також у деяких були російські закордонні паспорти. З ними кримчани виїжджали до Туреччини.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Фото: Крим сьогодні

Також у деяких були російські закордонні паспорти. З ними кримчани виїжджали до Туреччини.

«Тому ми виходимо з того, що загальна кількість тих, хто залишив Крим, щоб уникнути мобілізації, від 5 до 7 тисяч людей», — резюмує Чубаров.

Він зазначає, що деякі представники кримськотатарського народу, незважаючи на ризики, повертаються на острів. Головна причина — відсутність роботи. Цю інформацію підтверджує кримський татарин Аметхан, з яким поспілкувалися журналісти «Крим сьогодні».

«Багато хто виїхав через фінансовий стан. Нам пощастило, що нам дали безплатне житло, але квартири подорожчали у кілька разів. Багато хто не мав фінансової подушки, щоб залишатися більше, ніж на місяць. Багато хто розраховував, що, можливо, вийде тут знайти якусь роботу. Можливо, дехто приїхав просто перечекати тиждень, два, три. Тому багато хто поїхав, не розуміючи, що їм робити далі», — розповів Аметхан.

Водночас одразу після завершення мобілізації Росія розпочала чергову призовну кампанію, зокрема й в окупованому Криму. І головною мішенню для відправки на війну, як заявило представництво ЄС в Україні, знову стали кримські татари. Їх, наголошують у відомстві, свідомо та непропорційно роблять цілями при виконанні мобілізаційного наказу.

Підписуйтесь на канали «Крим сьогодні» у YouTube та Telegram.