Путін змінив закони Росії заради «виборів» в окупації. Навіщо Кремлю це потрібно?

На окупованих територіях України розпочали активну підготовку до «виборів». Для того щоб їх провести, Путін навіть змінив російське законодавство. Слідом за лідером Кремля «закони» про вибори депутатів «народних рад» підписали Денис Пушилін, Володимир Сальдо, Євген Балицький та Леонід Пасічник. Кого обиратимуть на окупованих територіях і коли — читайте у статті «Новин Донбасу».

«Для місцевих колаборантів вибори — це входження до російської еліти на других-третіх ролях»

29 травня Володимир Путін підписав закон, яким дозволив проводити вибори на територіях, де діє воєнний стан. Нагадаємо, указ про запровадження такого у «Л-ДНР», частинах Запорізької та Херсонської областей лідер Кремля видав 19 жовтня 2022 року. Згідно з російським законодавством, у регіонах з воєнним станом вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування не проводяться до його закінчення. Проте у Москві вирішили, як усунути цю проблему. У новому законі йдеться про те, що Центральна виборча комісія має проконсультуватися із міністерством оборони та ФСБ. Вони нібито визначають, чи можна проводити вибори. За якими критеріями у документі не уточнюється. Якщо йдеться про безпеку, то навряд можна вважати безпечними для голосування, наприклад, Донецьк, від якого до Авдіївки, де йдуть бої, — близько 30 кілометрів. Або Маріуполь, який військові експерти, та й самі кремлівські пропагандисти називають одним із ймовірних напрямків контрнаступу ЗСУ.

«Фактор безпеки враховуватимуть найменше — це в Україні скасовували місцеві вибори в прифронтових громадах через міркування безпеки, а тут голосування "під обстрілами неонацистів" — саме для пропаганди. Для підстраховки в законі Клішаса-Крашенінникова (Андрій Клішас — сенатор РФ від Красноярського краю; Павло Крашенінников — депутат Держдуми — ред.) останнє слово щодо призначення виборів залишено за силовиками», — коментує ймовірність проведення виборів, наприклад, у Бахмуті чи Соледарі політолог Скоркін.

Росія вже має досвід проведення «референдумів» на окупованих територіях України. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Факт того, що голосування на захоплених територіях планують провести попри все, підтверджують і рішення кремлівських проксі. 29 травня «голова ЛНР» Леонід Пасічник підписав «закони» про вибори депутатів «Народної ради республіки та її муніципалітетів». У «ЛНР» обиратимуть 50 «парламентаріїв» на 5 років. Так звані вибори планують проводити за пропорційною системою — голосувати за колаборантів за списками. Паралельно такі самі рішення ухвалилили Денис Пушилін, Володимир Сальдо та Євген Балицький. На захоплених територіях вже навіть визначились із першими трійками. У «ДНР», окрім Дениса Пушиліна, це буде командир підрозділу «Спарта» Артем Жога та Ганна Железна — гендиректор центру охорони материнства та дитинства. У «ЛНР», окрім Пасічника, голова «народної ради» Денис Мірошниченко та депутат Держдуми РФ Віктор Водолацький.

«Для місцевих колаборантів — це входження до російської еліти на других-третіх ролях. Звісно, статус регіонального депутата РФ низький, але відкриває кар'єрні перспективи. Сьогодні депутат "Народної ради ЛНР", завтра — Держдуми, а це вже інші гроші та можливості. Плюс, сьогодні "ЛНР" у складі Росії, а завтра — відвойована ЗСУ. Це люди теж пам'ятають, щоб у разі втечі від відплати вже бути частиною російської чиновної номенклатури», — вважає Костянтин Скоркін.

ОПОРА: ці вибори ніхто не визнає

Наприкінці травня ще до нового закону Путіна в Донецьку відкрилися дільниці попереднього голосування партії «Єдина Росія». Тоді пройшли так звані праймеріз, де й визначили вищезгадані трійки. Вибори на захоплених територіях планують провести 10 вересня у єдиний день голосування. Тоді в РФ пройдуть кампанії різного рівня: довибори депутатів до Держдуми, вибори глав суб'єктів федерації та депутатів законодавчих органів. Згідно з новим законодавством РФ, вища посадова особа регіону, де діє воєнний стан, може направити пропозицію про вибори в ЦВК не раніше ніж за 130 днів і не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування. Тобто Пушилін, Пасічник, Сальдо та Балицький мають це зробити до 10 червня максимум. Звичайно, пропозиції вони надішлють, найімовірніше, вони вже зробили це.

На окупованих територіях України розпочали активну підготовку до «виборів». Фото: Новини Донбасу / Архів

Зважаючи на те, як декларативно на окупованих територіях проводяться подібні процедури, досить дивно, для чого лідер Кремля підійшов до питання майбутніх виборів настільки серйозно. Аж до зміни законодавства.

«Путін — законник, він вважає себе великим юристом, його улюблений вислів "в рамках закону". У Росії є законодавство, але не верховенство права. Проводити вибори в умовах воєнного стану — принципова позиція Кремля. Важливо показати, що все йде за планом. Показати, що Росія прийшла на ці території назавжди і що жодні події на фронті не завадять цьому», — аналізує Костянтин Скоркін.

При цьому з огляду на те, що весь цивілізований світ виступив проти анексії українських територій у жовтні 2022 року, ясно, що вибори тут під егідою Росії також визнані не будуть.

«Псевдолегалізація відбулася ще за незаконного включення їх (окупованих територій — ред.) до складу Росії у 2022 році через відповідні поправки до конституції Росії. Ці ж зміни всупереч визнаним демократичним стандартам дозволяють проведення референдумів та виборів на територіях, де діє воєнний стан, і фактично використовуються для створення ілюзорної "законності" псевдодемократичних процесів у державі-агресорці», — коментує рішення Кремля Громадянська мережа ОПОРА.

Окупований Бердянськ перед «референдумом» у вересні 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Головним завданням Москви юристи ОПОРИ вважають максимальну інтеграцію місцевого населення на захоплених територіях у політичне поле Росії. Тому перед виборами варто чекати на чергову хвилю примусової паспортизації. Водночас, на думку аналітиків, навіть якщо вибори вдасться провести, для України це нічого не змінює. Київ не визнає їх як і окупацію територій.

В ОПОРІ наголошують: український Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за колабораціонізм. Зокрема, за організацію незаконних виборів та референдумів. Це може бути позбавлення волі строком від 5 до 10 років із конфіскацією майна або без такої. Якщо проведення виборів призвело до загибелі людей, що цілком можливо там, де йде війна, то передбачена відповідальність аж до довічного позбавлення волі.

«Перед правоохоронною системою є серйозні виклики, пов'язані зі збиранням доказової бази на окупованих територіях, доступ до якої можна отримати лише після їхньої деокупації. У будь-якому разі слідчі органи повинні шукати ті шляхи, які дозволять довести провину колаборантів», — упевнені в ОПОРІ.

Як проходитимуть вибори

Незважаючи на те, що заради проведення виборів у регіонах із воєнним станом законодавство РФ змінили, саме голосування навряд чи матиме щось спільне з демократичним волевиявленням. Нагадаємо, псевдореферендуми, які пройшли на окупованих територіях у вересні минулого року, були схожі на пародію. Люди голосували на вулицях та без документів. Бюлетені надрукували без щаблів захисту, тому результати виявилися феноменально високими для Росії.

Політологи припускають, що восени цього року голосування найімовірніше пройде приблизно так само.

«Це новий формат російського голосування, випробуваний під час голосування щодо "обнулення" термінів Путіна в РФ, потім під час "референдумів" на окупованих територіях України. Плюс є ще зовсім непрозоре ДЕГ — дистанційне електронне голосування, за допомогою якого фальсифікували вибори в 2021 році, коли виборців з "ЛДНР" прикріпили до Ростовської області. На тих ділянках, де приписувалися "голоси Донбасу", у "Єдиної Росії" результати були вогонь», — каже Костянтин Скоркін.

Не варто очікувати на виборах і велику кількість спостерігачів. Звичайно, після «референдуму» угруповання «ДНР» заявляло, що за процесом стежили 133 уповноважені представники з 28 країн, зокрема Німеччини, Великобританії, Іспанії, Ісландії та Латвії. Водночас жодна більш менш вагома організація, яка займається спостереженням за виборами, помічена там не була. Враховуючи, що окупацію українських територій визнали одиниці, скільки б у Росії не ухвалювали нових законів, це нічого не змінить. Тому вибори у «Л-ДНР», а також частинах Запорізької та Херсонської областей знову відбудуться без спостерігачів. Хоча кремлівські ставленики навряд чи переживатимуть з приводу демократичності процесу, адже вони самі перетворили «референдуми» минулого року на фарс. Той самий Денис Пушилін голосував просто на вулиці серед натовпу.

Тому й ці вибори, ймовірно, пройдуть за таким самим сценарієм. Якщо пройдуть, бо ніхто не знає на що перетвориться анонсований контрнаступ ЗСУ.