Укриття під час повітряної тривоги: як знайти і що робити, коли воно під замком

Перевірка укриття. Фото: ДСНС

Першого червня Україну сколихнула чергова сумна новина — у столиці через російську ракетну атаку загинули дві жінки та дитина. Та найстрашніше всі дізналися згодом: люди отримали смертельні поранення під зачиненими дверима укриття, розташованому у поліклініці. Чому не було доступу до укриття, нині виясняють правоохоронці. Підозрюваним у справі вже обрали запобіжний захід. Трагічний випадок спричинив неабиякий суспільний резонанс. Згодом почали з’ясовувати, кому ж належить відкривати укриття під час повітряних тривог, що робити у такій ситуації вночі, та в якому стані перебувають бомбосховища країни. Детальніше про це — у матеріалі «Новин Донбасу».

Де шукати укриття?

У Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є розроблені рекомендації щодо укриття при загрозі ракетного удару. Згідно документа, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування створюють загальнодоступні інформаційні ресурси і забезпечують надання інформації про фонд захисних споруд.

«На офіційних веб-сайтах вищезазначених органів вказані місця найближчих захисних споруд або інших, призначених для укриття під час надзвичайних ситуацій», — йдеться у рекомендаціях.

Якщо поблизу немає обладнаного бомбосховища, замінити його можуть підвали будинків, шкіл, спортзалів, підземні паркінги та станції метрополітену. Останні вважаються найбезпечнішими.

Поліція перевіряє бомбосховища. Фото: ДСНС

За відсутності інтернету, або у незнайомому районі, укриття радять шукати заздалегідь. Захисні споруди мають позначати спеціальними стрілками, які показують напрям руху.

У великих містах для зручності створені інтерактивні мапи (іноді такі є на всю область), де можна побачити розташування доступних захисних споруд.

Наводимо список деяких з них:

Згідно з інформацією на березень поточного року, у Донецькій області розгорнуто 1600 укриттів — у населених пунктах незалежно від віддалення від лінії фронту.

Крім того, у містах регіону, а також в деокупованому Херсоні, Харкові та інших почали встановлювати мобільні укриття. Кілька таких, з бетону, нещодавно з’явилися у Краматорську — на зупинках громадського транспорту. Анонсовано і подальше відкриття — у місцях потенційного скупчення людей.

У березні такі ж почали встановлювати у Слов’янську. Місто придбало 20 мобільних укриттів, які планують облаштувати до кінця року. Конструкції для міцності укріплені арматурою та обладнані металевими дверима із засувами.

Читайте також:

Повітряна тривога, сигнали оповіщення — що потрібно знати

Укриття, підвали, бомбосховища, підвали - хто несе відповідальність

У законі «Про воєнний стан» вказано, що на час його дії укриття мають працювати цілодобово.

За формою власності сховища розподіляють на:

державні;
комунальні;
приватні.

Відповідальність за укриття несе безпосередньо балансоутримувач. Він визначає відповідальних людей, які мають відчиняти сховища під час повітряної тривоги цілодобово і надавати вільний доступ людям.

Якщо йдеться про захисну споруду на підприємстві, в організації — відповідає керівник. А також працівники, які відповідають за цивільний захист. Саме вони готують захисну споруду та стежать за її станом.

Перевірка укриттів в Україні. Фото: ДСНС

Однак найбільша проблема з укриттями, розташованими у приватних спорудах або будинках. Це, наприклад, підвали, які давно орендуються або в них розміщені бари, фітнес-клуби, майстерні.

Ключі від укриттів повинні бути не лише у мешканців будинків з укриттями, а й сусідніх, заявляють у Київській міській державній адміністрації. Якщо приміщення закрите, радять телефонувати в управління ДСНС (у Києві — за номером «101» або «15-51»). Рятувальники мають право зрізати замок, навіть якщо це приміщення — приватна власність.

Також людям радять звертатися безпосередньо до поліції.

Для киян «опція поскаржитися»

Жителі столиці адреси укриттів можуть знайти у мобільному застосунку «Київ Цифровий» Тепер мапа працює офлайн. Достатньо раз відкрити її — і можна користуватися без інтернету, вона автоматично завантажиться у фоновому режимі.

Віднедавна у застосунку з’явилася ще одна функція — можна поскаржитися на зачинене сховище, або ж на його невідповідний стан. Наприклад, вказати, що там брудно, немає місць для розміщення, відсутні вогнегасники тощо.

Укриття у невідповідному стані у Києві. Фото: Facebook

Лише за добу після запуску сервісу від киян надійшло понад тисячу скарг. Більшість з них — про закриті укриття.

Невтішні результати

Після того, як у Києві люди загинули через те, що не змогли потрапити до укриття, в Україні почали масштабну перевірку захисних споруд.

Комісія у столиці перевірила 4 655 сховищ. Лише 15% з них придатні до використання «без зауважень».

«Результати невтішні. По доступності. Вільно-доступними виявилися менше від половини укриттів, лише 44%. Ще 21% доступні протягом 5 хв — зазвичай це чергові, які відкривають укриття по тривозі. За станом. Тільки 15% — без суттєвих зауважень. Ще 50% технічно придатні, але їх треба приводити до ладу», — повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Камишін.

Загалом в Україні обстежили 61 328 укриттів (за даними на 8 червня). Зачиненими виявилися 9,5%, непридатними до використання — 23,51 %.

Читайте також:

«Новини Донбасу» у Telegram — лише найважливіше. Підписуйтесь!