В Україні знову змінюють алгоритм нарахування виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб. У міністерстві соціальної політики наголошують: основна мета уряду — оптимізувати систему, щоб гроші отримували саме ті, хто їх справді потребує. Громадські активісти уточнюють: держава йде до того, щоб поступово відмовлятися від допомоги на проживання та замінювати її іншими, більш ефективними, програмами. Хто може втратити виплати і з якої причини — читайте у статті «Новин Донбасу».
11 липня Кабінет міністрів прийняв постанову «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», яку ще не опубліковано. Саме вона вносить зміни до порядку призначення виплат на проживання для ВПО. Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення переселенці, які переїхали на нові місця, одержують 2 тисячі гривень на місяць, а люди з інвалідністю та діти — 3 тисячі.
«Допомога на проживання для ВПО — один із найважливіших інструментів для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Це одна з найбільших за розміром фінансування з державного бюджету програм. На поточний рік на неї передбачено у держбюджеті 57 млрд. грн. Наразі відбувається фінансування виплат понад 2,6 млн. осіб», — зазначають у Мінсоцполітики.
Тому Кабмін вирішив, що з 1 серпня для всіх ВПО виплату допомоги автоматично продовжать ще на 6 місяців. Тобто до кінця січня 2024 року. Соціально-уразливі сім'ї можуть розраховувати на отримання допомоги ще на півроку. Це стосується всіх переселенців, зокрема тих, хто залишив свої будинки у 2014 році.
«Це стосується як людей, які звертаються вперше за отриманням допомоги, починаючи з цієї дати (з 1 серпня — ред.) та відповідно тих осіб, які отримували виплати у попередні періоди, починаючи з повномасштабного вторгнення або ще до нього. Я маю на увазі тих, хто отримував щомісячну адресну допомогу. Ті 442 гривні. Тобто базово це шість місяців. Плюс шість місяців в окремих випадках. Це і є спільний підхід», — коментує експертка з юридичних питань Громадського холдингу «Група впливу» Марія Красненко.
Водночас, частина переміщених осіб все-таки можуть втратити цю підтримку вже за кілька тижнів. Це ті ВПО, які перебувають за кордоном понад 30 днів поспіль без обґрунтованих причин. Обґрунтованими вважаються, наприклад, службові відрядження, стажування, лікування чи реабілітація, догляд за хворою дитиною чи оздоровлення дітей. Все це потрібно підтвердити документально. Також виплат позбавлять переселенців, які повернулися до своїх населених пунктів та до своїх будинків і квартир. Тобто їм уже не потрібно орендувати житло. Крім того, допомогу не виплачуватимуть особам, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі або засудженим за колабораціонізм.
Евакуація мешканців Донецької області. Фото: ДСНС
Це не всі нововведення. 1 вересня розпочнеться другий етап. Виплачувати допомогу перестануть переселенцям, які з моменту підписання постанови Кабміну, тобто з 11 липня, придбали новий транспортний засіб, з року випуску якого минуло менше п'яти років. Або ж купили земельну ділянку, квартиру, будинок, іноземну валюту, банківські метали на суму понад сто тисяч гривень. Також без допомоги можуть залишитися ВПО, у яких на депозитному банківському рахунку зберігається понад сто тисяч гривень. Ще одна категорія — переміщені особи, у власності яких є житло на підконтрольних територіях, де не ведуться бойові дії. Мова про будинки та квартири, де площа понад 13,65 квадратних метрів на одного члена родини.
Все це стосується і переселенців, які вперше звернуться по допомогу після 1 серпня 2023 року. Вони матимуть змогу отримувати виплату до кінця січня, якщо протягом 3 місяців до подачі документів не купували автомобілів, квартир, будинків та валюту більш ніж на 100 тисяч гривень.
Представники громадських організацій, які займаються питаннями внутрішньо переміщених осіб, наголошують: кількість ВПО, які зараз отримують допомогу, справді досить обтяжлива для держави.
«Ми розуміли ще після початку повномасштабного вторгнення та запровадження допомоги на проживання, що такий стан речей, а саме здійснення виплат безстроково, здійснення виплат фактично для всіх внутрішньо переміщених осіб не буде постійним. І, відповідно, держава рано чи пізно вживатиме заходів, щоб внести відповідні зміни, зокрема, скоротити кількість одержувачів цієї допомоги», — каже Марія Красненко.
Жителька Сіверська залишає прифронтове місто Донецької області. Фото: Новини Донбасу
Крім цього, новий підхід дозволить зрозуміти, скільки ж справді людей перемістилися в межах України, а скільки виїхали за кордон.
«Держава шляхом відстеження даних, шляхом такої певної верифікації інформації розуміє, що частина осіб, які отримували допомогу на проживання, повернулися до місця проживання і не інформували про це орган соціального захисту населення. Також частина виїхала за межі України не на постійне місце проживання, а на тривалий період. Вони отримали тимчасовий захист та фактично не перебувають на території України. З огляду на це було введено відповідні зміни», — коментує Марія Красненко.
За її словами, держава поступово відмовлятиметься саме від допомоги на проживання, надалі фокусуючись на підтримці у контексті інтеграції. Наприклад, розробляючи програми працевлаштування, розширюючи житлові програми.
Читайте також:
«Квіз Тайм»: Як переселенці з Краматорська перетворили захоплення вікторинами на бізнесУ повідомленні Мінсоцполітики зазначається, що перевірятимуть ВПО через держреєстри, але сам механізм цієї процедури не прописаний. При цьому громадські активісти уточнюють: мова, серед іншого, і про перевірки місця проживання ВПО, причому проводити їх можуть уже зараз, після внесення змін. Водночас візити безпосередньо за місцем реєстрації переміщених осіб можливі лише у випадку, якщо для цього є конкретні підстави.
«Перевірки можуть проводитися, якщо особа здійснила внутрішнє переміщення в межах однієї громади, наприклад, переселенець живе на Сумщині поблизу кордону, близько до зони практично бойових дій, і перемістився на сусідню вулицю. Держава розуміє, що це може бути обґрунтовано, але інколи фіксуються зловживання. Другою підставою є наявність інформації від Мінфіну щодо верифікації, розбіжність даних. Третя причина для перевірок — наявність інформації від органів державної влади про те, що внутрішньо переміщена особа змінила місце проживання», — пояснює експертка «Групи впливу» Марія Красненко.
Вона наголошує: щоб уникнути перевірок, ВПО повинні інформувати органи соцзахисту про свої переміщення у десятиденний термін. А переселенцю, у свою чергу, завжди мають повідомляти про те, що до нього планують прийти.
У новій постанові Кабміну також зазначається: якщо переміщена особа не погоджується з припиненням виплат, вона може оскаржити це рішення через органи соцзахисту або через суд, надавши документи на підтвердження.
«Як це оскарження відбуватиметься, наскільки швидко і яким чином — все залежить від обставин і, умовно, якщо людина поїхала за кордон чи відрядження, їй припинили виплати, вона справді може принести наказ про те, що вона два місяці була за кордоном у зв’язку з відрядженням, орган відновить виплати», — вважає Марія Красненко.
При цьому юристка також впевнена, що багато залежатиме від органів соцзахисту населення, для яких постанова Кабміну також є новою. Про проблеми вона радить повідомляти на гарячі лінії Мінреінтеграції, Мінсоцполітики до офісу уповноваженого з питань ВПО.
Евакуація мешканців Донецької області. Фото: ДСНС
Що стосується самих переселенців, то, судячи з коментарів у соцмережах, більшість із них до кінця не розуміє суть постанови. ВПО впевнені: держава просто вирішила повернути перевірки місця проживання, коли працівники органів соцзахисту приходили подивитися, чи мешкає переміщена особа за місцем реєстрації.
«Все як було раніше. Виплати надавали на кожні півроку. І кожні півроку потрібно було з'явитися у Центрі надання адміністративних послуг, подати нову заяву на продовження виплати. І чекати на комісію за місцем проживання протягом 14 робочих днів для підтвердження факту проживання», — пише переселенка в одній із груп у Facebook.
Проте, судячи з усього, через рік переселенців, які отримують виплати на проживання, практично не залишиться.