Доля Донбасу після війни. Думки бізнесу, влади та активістів

Що буде з Донбасом після закінчення війни? Якщо про реінтеграцію Криму говорять дуже багато, йде розробка планів та стратегій, то з Донеччиною та Луганщиною ситуація складніша. Ясно, що бойові дії там тривають і наразі складно спрогнозувати, яким регіон вийде з війни, але розуміння того, з чим Київ прийде до людей, які живуть на сході, все ж таки має бути. В цьому впевнені активісти та експерти, які обговорювали майбутнє Донецької та Луганської областей на «Донбас Медіа форумі». «Новини Донбасу» зібрали основні думки та тези.

Що вже напрацьовано?

Харківська область була звільнена рік тому. Тож деякі експерти наводять її, як приклад відновлення. За словами прессекретарки голови Харківської обласної військової адміністрації Олени Шаповал, з приводу деокупації існує документ першочергових дій, який затверджений Міністерством реінтеграції. 

«Першочергові дії — це гуманітарна допомога, розмінування, відновлення світла, газу, води. Тому що люди, які були сім місяців, в цьому випадку роки в окупації (мова про частини Донецької та Луганської областей — ред.), вони вимагають, вони сподіваються на швидкі рішення від влади. Вони хочуть почути, побачити, відчути, що українська влада є, що вони недаремно на неї чекали. Одразу, як тільки над Балаклією з'явилися українські прапори, нам, як тільки дозволили завозити гуманітарну допомогу, її почали завозити», — згадує Олена Шаповал.

Олена Шаповал (з мікрофоном). Фото: Новини Донбасу

За її словами, вже зараз Україна має багато корисних програм для деокупованих територій. Наприклад, «єВідновлення», бо перший запит після звільнення — це відновлення житла.

Очільниця Відділу комунікацій Антимонопольного комітету, колишня голова управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької ОВА Тетяна Ігнатченко-Тюріна каже: стратегії та розуміння того, на яких засадах все будуватиметься після закінчення війни, є. І є документ першочергових кроків з деокупації. Причому, мова і про ті території, які були захоплені з 2014 року.  

«Донецька обласна військова адміністрація провела роботу за десятьма напрямами, які стосувалися передусім безпеки. Коли ми готували цей документ, брали запас часу десь приблизно рік. Умовно кажучи, ми сьогодні заходимо, з чого ми починаємо. Перший день, перший місяць, перші півроку. Десять напрямів включали в себе передусім безпеку, розмінування, проведення, вибачте на слові, зачистки, тобто, системну роботу правоохоронних органів», — розповідає Тетяна Ігнатченко-Тюріна.

Цей документ, за її словами, вже був узгоджений з відповідним міністерством та переданий Володимиру Зеленському.

Донбас після звільнення: основні тези

Всі ті, хто дотичний до теми відбудови Донбасу, впевнені: регіон має бути повноцінною частиною України. І це, так би мовити, аксіома. З точки зору інфраструктури — це відбудована Донеччина та Луганщина. З точки зору екології   — придатна для життя територія. З точки зору політичної культури — територія, де немає кланів, існує плюралізм думок та свобода медіа. З точки зору економіки, регіон має бути відроджений. І це завдання, на думку власника Zeus Ceramica у Слов'янську Віктора Левіта, надскладне, бо поки що уряд не робить вагомих кроків для його вирішення.

«Заводів більше нема. Потрібно мати державне фінансування, кредити, з якими можливо було б запустити заводи, які зараз стоять. Комерційні банки кредитів не дадуть. Для цього повинна держава зробити фонд, який буде гарантувати банкам видачу кредитів в червоній зоні. Там повинна бути якась вільна економічна зона. Можливо, податкові квоти, додаткові фінансування ризиків», — каже Віктор Левіт.

Віктор Левіт (з мікрофоном). Фото: Новини Донбасу

Станом на зараз він не впевнений, що Донбас стане зоною, куди готові будуть прийти інвестори, бо немає умов.

«Страхування ризиків інвестицій — це гарна річ. Це, може, перший крок до відродження великих підприємств. Але це страхування інвестицій повинно бути не тільки для іноземних інвесторів. Воно повинно бути для всіх, хто вкладає гроші», — вважає бізнесмен.

У свою чергу Тетяна Ігнатченко-Тюріна наголошує на тому, що економіка, по-перше, в будь-якому разі буде пов’язана з військовою сферою. По-друге, поки немає розуміння, з якими містами Україна вийде з війни, говорити про економіку майже неможливо.

«Скільки буде міст, як вони будуть об'єднані. Чи будуть відновлені міста в тому вигляді, в якому вони є. Ми брали до уваги, чи стане Мар’їнка, наприклад, Петровським районом Донецька. Чи, наприклад, Бахмут буде об’єднаний з Соледаром, тому що це зрозуміла економіка», — вважає Тетяна Ігнатченко-Тюріна.

Все базуватиметься на безпеці

Майже всі експерти, долучені до обговорення майбутнього Донбасу, впевнені: повернення до нормального життя можливе тільки після вирішення безпекових питань. Напередодні видання TIME зазначило, що наразі Україна є найбільш замінованою країною в світі та випередила в цьому «рейтингу» Афганістан та Сирію. Американський часопис пише, що на розмінування треба більше 750 років. Зважаючи на те, що на Донбасі бойові дії тривають вже майже 10 років, безпекова ситуація там найгірша, а в районах інтенсивних протистоянь, як-от у Бахмуті чи Авдіївці, — катастрофічна. Але Україна не має довгих 750 років. Території мають стати придатними для життя набагато швидше. Тож, питання розмінування — це перший аспект.

Але безпека — це не тільки про міни.

«Росія буде сусідом, від якого ракети летять за сорок секунд. Відповідно, на базі цього будуватимуться і розбудовуватимуться всі сфери, починаючи від освіти, завершуючи промисловістю», - вважає прессекретарка голови Харківської ОВА Олена Шаповал.

Як вже зазначалось, минуло більше року, як ВСУ звільнили майже всю окуповану Росією частину Харківської області, але все одно Москва не полишає планів знову захопити ці території. Прикордонні населені пункти, та й сам Харків — у постійній зоні ризику обстрілу ракетами С-300, які дійсно летять надзвичайно швидко. Донеччина та Луганщина, по суті, навіть після деокупації будуть в такій самій ситуації, бо поряд кордон з РФ.

«Донеччина не повернеться до свого первинного стану. Як би комусь не хотілося, але я скажу дуже непопулярну думку, що передусім ми дбатимемо про безпеку. І нам потрібно готуватися до того, що це буде суцільний пояс безпеки, тобто з військовими базами, з системою укріплень. Від цього вже далі будуватиметься економіка», — вважає Тетяна Ігнатченко-Тюріна.

Тетяна Ігнатченко-Тюріна. Фото: Новини Донбасу

Мова зокрема про будівництво укриттів та бомбосховищ у навчальних, медичних закладах. Експерти впевнені: Україна має змиритись з думкою, що міста тепер завжди будуть у зоні ризику.

Освіта та українізація

Новий Донбас неможливий без розуміння того, що він є українським, впевнені експерти. На думку засновника Інституту інтеграції Донбасу, керівника аналітичного відділу в Центрі контент-аналізу Сергія Стуканова, це має бути територія, інтегрована в український культурний простір.

«Ключовим в цьому всьому, з'єднувальною ланкою або клеєм, на якому все тримається, є перетворення регіону на український в тому сенсі, щоб люди засвоїли українську ідентичність, сприймали себе українцями, були в українському культурному та інформаційному просторі. І все це так чи інакше пов'язано із завданням витиснути звідти русскій мір. Русскій мір це певне сприйняття, певна навіть політична культура, яка не передбачає плюралізму думок. Вона передбачає деспотизм», — каже Сергій Стуканов.

Сергій Стуканов. Фото: Новини Донбасу

Тож, має змінитись і політична культура, а саме: від керівних позицій, на думку Стуканова, треба усунути людей, які були колаборантами, які ідентифікують себе з Росією. Але у цьому сенсі дуже дискусійним є питання, кого саме треба судити за колабораціонізм. Ясно, що ті, хто напряму співпрацював з окупаціною «владою» мають бути покарані. Але чи є колаборантами, наприклад, вчителі математики? Вихователі в дитячих садках? В будь-якому разі, навіть якщо мова не йде про судові процеси, більшість вчителів та викладачів, вважає Сергій Стуканов, на Донбасі треба буде міняти.

«Хто стане дверима, брамою для людей на тих територіях, які їх познайомлять і залучать в українську культуру? Треба підготувати тисячі людей, які обіймають посади в школах, в вищих навчальних закладах, в закладах культури. І відповідно, вони зможуть українські наративи переповідати людям, які будуть ходити до навчальних закладів. Щодо кадрового резерву для Донбасу ми не чуємо нічого», — каже Сергій Стуканов.

Головне питання: хто залишився на Донеччині?

У той же час більшість експертів впевнені: говорити про реінтеграцію і про людей повноцінно можна буде лише після того, як стане відомо, хто взагалі залишився на тих територіях. Мова і про захоплені частини областей, і про звільнені, і про підконтрольні наразі Києву.

Наприклад, власник Zeus Ceramica у Слов'янську Віктор Левіт каже: дискусії щодо відновлення Донбасу наразі пусті, бо з регіону виїхала вся молодь. Наприклад, у Слов’янську, за його словами, більша частина населення тепер, — це пенсіонери. Власне, така сама ситуація й у звільнених містах. Мешканці Лиману кажуть, що місцеві, які виїхали звідти у 2022 році, коли почались бої, досі не повернулись. Для масового переселення назад, на їх думку, мало відновлення комунікацій. Місто має бути перспективним, в ньому має бути робота.

Неясно наразі, і хто залишився на окупованих територіях. Наприклад, багато інформації було про примусову мобілізацію, про те, що чоловіків на Донбасі майже не залишилось. Але наскільки катастрофічна ситуація насправді?

«Там вже відбувалися такі процеси впродовж майже десяти років. Це міграція на в'їзд, на виїзд, мобілізація чоловіків, викрадення дітей. Депортація дітей. Дуже багато насправді отих міграційних процесів, які з точки зору соціології ми не маємо доступу обрахувати. Тобто, хто там взагалі живе, з ким ми говоримо про реінтеграцію», — зазначає асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо.

Катерина Зарембо. Фото: Новини Донбасу

Тож, у першу чергу, впевнені експерти, щоб говорити із людьми на Донбасі, треба зрозуміти, на кого спрямований цей діалог не тільки в окупації, але на всій території Донецької та Луганської областей.