Російський натиск на Авдіївку: Інтерв'ю з головою адміністрації міста

Місто Авдіївка на Донеччині стало однією з ключових точок у війні між Україною та Росією. Цей населений пункт розташований біля лінії фронту з 2014 року. Тоді Авдіївка на 4 місяці опинилася під контролем проросійських бойовиків, проте місто змогли звільнити Збройні сили України та обладнати довкола нього потужний укріпрайон. З того часу Авдіївка перебуває під обстрілами російських сил, які  неодноразово намагалися її захопити. Бої за місто стали ще запеклішими після початку широкомасштабного вторгнення Росії.

З жовтня 2023 року війська РФ штурмують Авдіївку, витрачаючи велику кількість людей та техніки. Весь світ спостерігає, як ЗСУ стримують та дають відсіч агресору.

Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш повідомляє про щоденні обстріли міста. Незважаючи на загрозу загибелі, в Авдіївці лишається понад 900 мешканців. У місті проводиться евакуація, проте багато хто не наважується на виїзд через атаки. Віталій Барабаш в інтерв'ю «Новинам Донбасу» розповів, що відбувається в Авдіївці.

— Віталію Степановичу, нещодавно військові аналітики повідомили, що росіяни проводять штурмові дії на півночі Авдіївки, також стверджують, що нібито окуповано 18% території міста. Як ви можете це прокоментувати?

— Щодо відсотків зайнятої території росіянами — навіть коментувати такі речі не буду. Є ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи — ред.), вони заходять в місто, українські військові їх ліквідовують та знешкоджують, ці групи дуже чисельні. Окупанти можуть десь в місті перебувати, на околицях, в старій частині міста, але про захоплення такої великої території міста мова не йде. Дуже багато аналітиків, на жаль, використовують дані зі сторони РФ, мене це особисто хвилює. Наразі є бої в Садовому товаристві, біля Авдіївського коксохімічного заводу.

Авдіївка. Фото: Національна поліція

— Чому росіянам настільки важливо захопити Авдіївку?

— Це політичне рішення, воно було прийнято, однозначно, в Кремлі. Ми бачимо ці дедлайни по захопленню міста, скільки разів вони (російські окупанти – ред.) їх змінювали. Спочатку планувалося захопити місто напередодні дня народження президента РФ Володимира Путіна (7 жовтня – ред.). Потім мова йшла про 14 грудня, але не склалося, потім Новий Рік, а зараз – відклали захоплення до президентських виборів в РФ, які відбудуться в березні 2024 року. Військові будуть намагатися робити все можливе саме до цієї дати, бо інших варіантів в них немає. В РФ не існує жодної людини, яка б зараз дала команду зупинити ці наступи, окрім Путіна.

— Чи відбувається наразі евакуація в місті? Скільки мешканців загинули з початку повномасштабного вторгнення? 

— Евакуація триває. З 24 лютого 2022 року загинуло 174 мешканці Авдіївської територіальної громади, у тому числі одна дитина, поранені — 392, з них — троє дітей.

— Ви раніше розповідали, що в місті немає жодної вцілілої будівлі. У вас є розуміння, як у майбутньому буде відбуватися процес відновлення міста?

— Це будуть дві різні відбудови міста, якщо Авдіївський коксохімічний завод будуть відновлювати, то місто буде такого ж масштабу, як і до повномасштабної війни. Однак, якщо буде прийнято рішення не відновлювати завод, то буде інша стратегія, і місто буде іншим. 

— Міжнародні організації допомагають у відновленні українських міст. Можливо, до вас зверталися керівники фондів, які обіцяли після перемоги допомогти відбудувати місто?

— Поки ні. 

— Особисто з вами намагалися зв’язатисяросіяни, щоб ви перейшли на бік РФ та «здали» місто?

— Ні, такого не було. 

— У вас активна проукраїнська позиція, чи отримували ви погрози від окупантів?

— Так, неодноразово, також були перехоплення. Свого часу працювали ДРГ по всій нашій команді. Це нормально, це війна. 

Авдіївка. Фото: Національна поліція

— В місті проживає багато людей, чому врешті вагаються та не наважуються на евакуацію?

— Всі по-різному відповідають: одні бояться евакуюватися, адже в усіх містах небезпечно, іншим складно прийняти це рішення. Більшість людей, які залишилися, літні люди. «Мій дім, моя фортеця» - цей девіз вже не працює, адже в місті все розбито вщент. Найголовніше – страх дороги. Також є «ждуни», деякі чекають, але їх менша кількість, проте це їх вибір. 

— Ваша думка, коли Збройним силам України вдасться деокупувати нині захоплені території Донецької області? 

— Поки прогнозів робити не буду.