На кого ж ви нас полишили: чого чекати ВПО після скорочень у Кабміні

Робота із внутрішньо переміщеними особами вже 10 років є однією із найважливіших складових державної політики в Україні. Окрім соціальної сторони, це ще й іміджевий напрямок, який демонструє людям на окупованих територіях, що громадяни України потрібні державі. Повномасштабне вторгнення росіян збільшило навантаження на цей інститут разом із міністерством соціальної політики, адже окрім Донецької та Луганської областей разом із Автономною Республікою Крим, тепер внутрішньо переміщені особи з’явилися і з Харківської, Херсонської та Запорізької областей, а також з прикордонних районів на півночі країни.

На фоні цього всього можлива ліквідація міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій виглядає серйозним викликом для всього державного апарату. В ситуації розбиралися «Новини Донбасу».

Що сталося із Мінреінтеграції

На початку вересня почалося анонсоване велике перезавантаження Кабміну. У відставку подали кілька профільних міністрів, серед яких й міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук. По суті, мова йде про переведення конкретних людей на нові посади. У випадку з Верещук це радник голови Офісу президента.

В інформ-просторі активно ширяться чутки про те, що міністерство з питань реінтеграції взагалі розформують або ж приєднають його до міністерства розвитку громад та територій. Але наскільки це близько до правди і які загалом плани у Кабміна щодо цього напрямку?

Ірина Верещук очолювала Мінреінтеграції майже три роки. Тепер працює в Офісі президента. Фото: Новини Донбасу

Що говорять у Кабміні

«Новини Донбасу» звернулися до пресслужби прем'єр-міністра Дениса Шмигаля із проханням прокоментувати чутки про можливе розформування міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Прессекретарка прем'єр-міністра відмовила, пославшись на пресконференції очільника уряду двотижневої давнини. Мовляв, там Денис Шмигаль дав розгорнуту відповідь щодо подальшої долі міністерства.

Однак, коментуючи тему кадрових змін у міністерствах, Денис Шмигаль не зупинився детально на Мінреінтеграції. Хоча й зазначив, що оптимізацію міністерств ще не завершено і їх дійсно можуть скоротити до 17.

«22 члени Кабміну було до цих змін, зараз їх 20. Зменшення все ж відбулося, хоча і не до 17, як ми анонсували. Це ще попереду, така оптимізація буде. Зараз ми дивимося на ті потреби, які є в час війни. Тому радикальні зміни можуть призвести до непередбачуваних результатів. Тому ми дуже обережно формуємо нашу кадрову політику», — розповів Денис Шмигаль.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Фото: Пресслужба Кабінету міністрів

Вперше про плани щодо оптимізації міністерств прем’єр-міністр розповів на підсумковій пресконференції наприкінці 2023 року. Він наголосив, що уряд потребує більшої гнучкості та швидкості прийняття необхідних політичних рішень. На початку ж березня Шмигаль зазначив, що кількість міністерств буде скорочено на третину. І в межах реформи державної служби вже було ліквідовано аж 20 тисяч вакансій. У ЗМІ тоді чимало писали про плани або ж розформувати міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або ж об’єднати його разом із міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Що говорять громадські організації

Після відставки Ірини Верещук та нової хвилі чуток про розформування очолюваного нею міністерства, представниці громадських організацій вирішили зібрати брифінг та поділитися своїми думками стосовно цієї реформи.

«Прямо скажемо, що на 11-му році війни ліквідація такого міністерства без належної комунікації та пояснення причин може дуже погано впливати на сприйняття подальшої політики з питань реінтеграції та загалом поставити питання про те, чи планує держава взагалі реінтегрувати тимчасово окуповані території. Тож мовчання від держави тут не є дуже гарним посилом», — розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Громадські активісти наголошують, що проблема полягає не лише у розмитій комунікації держави із людьми, а й у тому, що ліквідація профільного міністерства призведе до ускладнення життєвих обставин людей, які й так постраждали від російської агресії. Якщо зараз внутрішньо переміщеним особам ще вдається давати раду із бюрократичними нюансами, то у випадку розформування Мінреінтеграції це призведе до хаосу.

«Якщо функції міністерства з питань реінтеграції розпорошаться по різних міністерствах, або передадуться кудись, то куди звертатися людині, щоб отримати комплексну відповідь? До нас можна, ми надамо відповідь, але мав би бути й державний орган, який міг би її надати. Тому саме профільне міністерство, яке може бути експертним, щоб комунікувати з людьми. Бо ганяти їх від міністерства до міністерства, від органу до органу, це неповага. Треба, щоб людина, яка вже постраждала, мала можливість отримати відповідь на своє запитання саме від державної інституції», — переконана координаторка ГО «Донбас СОС» Віолета Артемчук.

Громадські організації застерігають владу від необдуманих кроків щодо Мінреінтеграції. Кадр з відео «Інтерфакс-Україна»

Варіант зі створенням агенції з питань тимчасово окупованих територій громадські активісти також вважають неефективним. Причина проста — недостатній інструментарій та статус цього органу, оскільки це не повноцінна заміна Мінреінтеграції.

«Якщо ми будемо говорити, що, можливо, буде утворено який орган на кшталт агенції в різному вигляді, то ми розуміємо, що керівник цієї установи не зможе бути повноправним членом Кабінету Міністрів, впливати на голосування на урядових комітетах і так далі. Він не зможе формувати порядок денний стосовно постраждалих. Сьогодні міністерство з питань реінтеграції є розробником тієї інституції, яка впроваджує велику кількість стратегій для людей, які постраждали від війни. Наприклад, це стратегія захисту прав ВПО, яка розробляється просто зараз. Стратегія забезпечення житлом ВПО, стратегія працевлаштування ВПО, стратегія відновлення державної влади на деокупованних територіях», — каже представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.

Наразі можна підбити проміжний підсумок: держава у вигляді Кабміну, намагається заощадити витрати за рахунок скорочення державного апарату. Здавалося б, це те, що мало б вітатися суспільством. Але недостатня комунікація, відсутність чітких заяв про долю тих чи інших міністерств, породжують тривожні настрої громадськості. Тим паче, коли мова йде про такі верстви населення, як внутрішньо переміщені особи. Ймовірно, Кабінет міністрів знайде вихід із цієї ситуації, однак ключовим в історії із Мінреінтеграції залишається питання якості життя українців, яким довелося залишити свої домівки, аби жити у своїй країні.