Напоїти донеччан шахтною водою. Угруповання «ДНР» обрало п'ять шахт

Окупаційна влада Донецька знову зіткнулася з серйозною водною кризою. Розпіарений водовід Дон-Донецьк постійно ламається, графіки не працюють, місцеві мешканці знову обурені. Як варіант вирішення проблеми угруповання «ДНР» озвучило радикальний: використовувати шахтні води не лише для побутових потреб, а й для пиття. Чи робили окупанти дослідження води, які системи очищення вони будуть використовувати і чи будуть такі взагалі — читайте у статті «Новин Донбасу».

Які шахти буде використовувати угруповання «ДНР»

У середині лютого на той момент так званий «перший заступник голови уряду» угруповання «ДНР» Андрій Чортков заявив, що у захопленій частині Донецької області вже визначили п'ять шахт, воду з яких хочуть використати для побутових потреб. Вода з одного з вугільних підприємств, за його словами, після фільтрації навіть буде придатна для пиття. Інші чотири шахти нібито підходять для технічних потреб. При цьому, які саме це підприємства ніхто з окупаційної влади не сказав. Андрій Чортков лише уточнив, що якщо проєкт затвердять, можна закуповувати фільтрувальні станції з урахуванням аналізу води на кожній із цих п'яти шахт.

«Є реагенти, є спеціальні системи очищення, які дозволять нам саме на цій шахті встановити обладнання. Ми з вами можемо після фільтрувальної станції дістати стаканчик і випити. Зрозуміло, що іржаві системи і до мешканців вона не доходить такої, як після фільтрувальної», — сказав Чортков.

З його слів, ціна на кожну станцію залежить від того, скільки води дає шахта. Наприклад, при видачі 20 тисяч кубів на добу станція нібито коштуватиме до 1,2 млрд рублів. Тобто п'ять шахт — це щонайменше шість мільярдів рублів або близько 75 мільйонів доларів за нинішнім курсом. Але, крім цих станцій, необхідно ще й змінювати всі системи, по яких вода надходитиме донеччанам, адже, як сказав сам Чортков, вони іржаві. Екс-перший заступник голови «уряду» угруповання «ДНР» озвучує приблизні цифри, а отже жодних проєктів із точним бюджетом окупанти ще не розробляли та джерела фінансування не шукали. Усі розмови про п'ять шахт поки що — лише розмови.

І підтвердження цього – заяви голови угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна. Наприкінці лютого, тобто вже після Чорткова, Пушилін сказав: використання шахтних вод для побутових потреб — це лише один із варіантів, який тільки планують розглянути. За його словами, щоби зрозуміти, чи можна використовувати ці води, потрібно вивчити практично всі вугільні підприємства.

«Скрізь неоднорідність, бо різна глибина, різні підводні річки, підводні течії, різні зв'язки та різна якість води. Десь це придатно, а десь справді в жодному разі не можна її використовувати, бо там солі важких металів», — казав Пушилін.

Тобто спочатку Андрій Чортков заявляє, що все вже вивчили і навіть обрали п'ять шахт. Потім Пушилін каже, що моніторинг вугільних підприємств лише у перспективі. Про жодні вже обрані шахти голова угруповання «ДНР» не згадує. Цікаво також, які саме підприємства планують вивчати окупанти. На захопленій частині Донецької області наразі працює менше десяти шахт. Інші або покинуті ще з 2014 року, або визначені Росією як нерентабельні вже після повномасштабного вторгнення. Ці шахти окупанти не консервують. Воду там найчастіше не відкачують. Вона повільно отруює ґрунтові води. Нещодавно в Росриболовстві вже повідомили, що у річках Донбасу виявили нітритний азот, фосфати та ртуть. Основні джерела забруднення — це зливові, дренажні, а також шахтні води, що стікають в річки.

Чи можна пити шахтні води?

Що таке шахтні води і чи є ризик для донеччан, якщо окупанти пустять їх трубами? Якщо дуже простою мовою — це підземні та поверхневі води, які потрапляють у виробки, але після контакту з вугіллям вони забруднюються. До окупації частин Донецької та Луганської областей ці води відкачували, робили їх первинне очищення та найчастіше скидали до річок. Наприклад, у Сіверський Донець, але й у такому вигляді вони були непридатними навіть для технічного використання.

«Рівень мінералізації шахтних вод дуже високий — від трьох грамів на літр до 25-ти, а то й 30-ти грамів на літр. Найбільші забруднювачі — це хлористі сполуки, вільна сірчана кислота, яку супроводжують розчинні солі. Сульфати важких металів, залізо, мідь, цинк, марганець та інші важкі метали. За вмістом хлористих та сірчаних сполук шахтні води перевищують у 15-20 разів технічну воду», — коментує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Також шахтні води містять механічні домішки — залишки вугілля, породи, пилу. Їхня природна радіоактивність, за словами Тетяни Тимочко, не дозволяє використовувати ці води навіть у технічних потребах без достатнього очищення.

«Неочищені мінералізовані води призведуть насамперед до розладів органів травлення, впливу на серцево-судинну систему, зміну хімічного складу крові та загострення хронічних захворювань. Для дітей це взагалі страшно уявити. Якщо люди з хронічними захворюваннями або тоді, коли відбувається якась реабілітація після серйозних операцій чи серйозного лікування, то це пряма загроза життю людей, які вживатимуть таку воду», — каже Тетяна Тимочко.

Щодо радіоактивності, то варто нагадати про шахту «Юнком» у Єнакієвому, де у 1979 році протестували підземний ядерний вибух. До окупації звідти відкачували воду, але у 2018 році російські ставленики заявили, що загроз немає. Шахту затопили. Про те, що радіонукліди можуть підніматися до поверхні від 8 до 12 років і після цього, ймовірно, вони потраплять через ґрунтові води в Сіверський Донець і Кальміус, окупанти звичайно ж не сказали. Українські екологи сподіваються, що угруповання «ДНР» хоча б не вирішить використати для побутових потреб шахтні води «Юнкому», інакше наслідки будуть катастрофічними.

Але не лише на «Юнкомі» перестали відкачувати воду. Правильної консервації немає й на інших вугільних підприємствах. Наслідок цього — шахтна вода вже потрапляє до ґрунтових вод.

«Це загрожує забрудненням. Забруднюються резервуари підземної води, наземні резервуари. Це все впливає на природу, землю. Можуть бути зсуви, можуть бути різні негативні наслідки від забруднення самої води, яку потім не можна використовувати, до руйнування ґрунту», — коментує керівник відділу енергетики Центру екологічних ініціатив «Екодія» Костянтин Криницький.

Потрапляння шахтних вод до ґрунтових без очищення — це також ризики для здоров'я людей, які залишилися в окупації. Якщо, наприклад, вони беруть забруднену воду з колодязів, то це загрожує різними захворюваннями, про які говорила Тетяна Тимочко.

Скільки коштує очищення шахтних вод

Угруповання «ДНР» вже озвучило, що п'ять шахт придатні для використання. Але, як кажуть експерти, навіть проведення аналізу на кожному вугільному підприємстві потребує часу, фінансових та людських ресурсів. Адже вода на кожній шахті різна за вмістом солей та фосфатів. Тобто, щоб взяти проби на всіх вугільних підприємствах, потрібен час. Якби окупанти проводили подібні дослідження, підконтрольні їм медіа неодмінно показали б хоча б один сюжет про це. Нічого такого немає. Те саме можна сказати і про очищення. За словами Андрія Чорткова, все нібито дуже просто — потрібно встановити лише один фільтр та питна вода, як із автомата, ллється у склянку. Екологи кажуть: механізми очищення шахтної води хоча б до технічної справді є, але це потребує сучасних та дорогих технологій.

«Чисто теоретично технології у світі існують, але я дуже сумніваюся, що вони є і можуть бути у росіян, що вони можуть доставити їх та нормально підключити, щоб це було безпечно. Теоретично вони можуть щось почистити, але чи можна це потім пити або використовувати як технічну воду, я сумніваюся, враховуючи скільки це коштує і які це технології», — коментує Костянтин Криницький.

На тому, що очищення шахтних вод неможливе без передових технологій, наполягає і Тетяна Тимочко.

«Якщо ми говоримо про забруднюючі речовини, то потрібні спеціальні технології, щоб якимось чином наблизити ці води хоч би для господарського використання. Ці речовини унеможливлюють будь-які розмови про використання шахтних вод без спеціального обладнання, без спеціального підприємства з дуже високими технологіями для того, щоб цю воду використовувати. Заяви ватажків цих так званих “республік” спрямовані виключно на піар, на заспокоєння населення на тлі катастрофічного дефіциту питної води», — коментує Тетяна Тимочко.

По-перше, наголошує експертка, необхідно розділити води з різних горизонтів, по-друге, їх потрібно очистити.

«На різних горизонтах знаходяться води з різним ступенем мінералізації. Верхні горизонти скидають у спеціально підготовлені поверхневі водойми і вже потім обробляють для господарсько-питного призначення. Другий горизонт, коли засолені води пропонується якимось чином обробляти, але скидати їх у окремі накопичувачі, які також мають бути створені в шахтах, щоб потім вони там відстоювалися і з ними щось також можна було зробити. Ці технології існують, але у промисловому масштабі ні в Україні, ні в інших країнах світу вони не використовувалися», — каже Тимочко.

А Костянтин Криницький уточнює, що є різні методи очищення: механічні — це проціджування, відстоювання води; хімічні — окиснення; фізико-хімічні, біологічні. На одиничних шахтах у Німеччині та Бельгії для очищення води використовували поєднання різних технологій та підходів.

«Я можу уявити, що вони (окупаційна влада — ред.) зараз дивитимуться, як це легше зробити. Взяти аналіз можна, можна зрозуміти, що ця вода менш забруднена речовинами, які складніше видалити. І можна, наприклад, воду з цієї шахти пріоритизувати, але все одно щоб очистити до рівня питної води це складна і дорога технологія», — ще раз підкреслює Криницький.

До того ж невідомо, де саме Росія планує отримувати ці технології. Костянтин Криницький згадує, що після повномасштабного вторгнення в Мирнограді встановили невелику станцію для фільтрації води німецького виробництва. Німеччина готова була допомогти й іншим шахтарським містам на Донеччині, де був дефіцит води. Навряд чи Росія має подібні розробки та зайві кошти, що допоможе вирішити кризу з водою в захопленій частині Донецької області.