Збройні сили України під час наступу на Курську область кинули у бій свої найбоєздатніші підрозділи, обравши для атаки найслабшу точку російського кордону. Про це британському виданню The Economist повідомило джерело в українському Генштабі.
«Цей наступ не став для українців легкою прогулянкою, оскільки російська авіація почала завдавати ударів по їхніх позиціях з перших днів», — пише видання, першим поговоривши з українськими військовими, які брали участь в атаці.
«Ми відправили наші найбоєздатніші підрозділи до найслабшої точки на їхньому кордоні. Солдати-призовники, зіткнувшись із десантниками, просто здалися», — сказало джерело в Генеральному штабі ЗСУ, яке працює в регіоні.
28-річний десантник із 33-ї бригади з позивним «Ангол», який брав участь в операції, підтвердив слова високопоставленого військового. За його словами, російські військові бігли, кидаючи спорядження та боєприпаси так швидко, як тільки могли. Потім сам він отримав поранення під час вибуху за 30 км від кордону з Росією і опинився в шпиталі. Військовий не впевнений, що стало причиною вибуху — удар російської артилерії, бомба, що планує, або дружній вогонь, якого, за його словами, було багато.
Як повідомило The Economist джерело в українських силах безпеки, до 10 серпня деяким підрозділам ЗСУ вдалося прорватися на 40 км углиб Росії у напрямку Курська. Однак видання наголосило, що, судячи з розповідей поранених українських військових, цей рейд не став для них легкою прогулянкою.
Декілька поранених українських солдатів, з якими журналіст поспілкувався у шпиталі, згадали «демонічний гул російського неба» — безпілотникам та авіації вдавалося завдавати ударів по їхнім позиціям, незважаючи на безліч засобів ППО та радіоелектронної боротьби ЗСУ у цьому районі.
Піхотинець Микола, який заходив до Росії в першій групі, сказав, що вже в другому селі їх атакував вертоліт, який збили зенітною ракетою. Сам Микола, падаючи під час удару з повітря, зламав ребро та був евакуйований.
Журнал зауважив, що Україна, схоже, серйозно не закріплюється на зайнятих позиціях. А джерело в силових структурах України застеріг журналіста від «надмірно амбітних цілей» ЗСУ.
За даними The Economist, мінімальна мета ЗСУ – відвернути російські війська з Харківської та Донецької областей. Однак поки що Росія перекинула війська здебільшого з Харківського фронту, але менше – з життєво важливого Донецького.
«Їхні командири — не ідіоти. Вони перекидають сили, але не так швидко, як хотілося б. Вони знають, що ми не можемо розширити логістику на 80 чи 100 км», – каже джерело в українському Генштабі.
Джерело також застерегло від порівняння цього наступу з успішним швидким поверненням Харківської області під час контрнаступу наприкінці 2022-го. Тепер російська армія ставиться до війни серйозніше і є небезпека того, що ЗСУ потраплять у пастку під час Курського наступу, зазначає він.
The Economist визнає, що Україна ризикує погіршити ситуацію, атакуючи вглиб російської території у ситуації, коли вона має заощаджувати свої обмежені ресурси. Однак ЗСУ вдалося завдяки наступу покращити моральний дух у військах за рахунок того, що вдалося знайти вразливість у російській обороні.
За даними видання, втомлені, брудні та змучені солдати не шкодують про жодну ризиковану операцію, в якій загинули їхні товариші.
«Вперше за довгий час ми маємо рух. Я почував себе тигром», — каже «Ангол».
Як пише видання, деякі аспекти дій ЗСУ вказують на поспіх під час підготовки операції.
«Всі троє солдатів, які цитуються у статті, були виведені не відпочившими з напружених ліній фронту на сході з повідомленням всього за день», — повідомив журнал.
Раніше повідомлялося, що у Курській області з'являється все більше доказів того, що український корпус вторгнення – деякі чи всі до п'яти бригад із 2000 осіб плюс щонайменше один окремий батальйон із 400 осіб – планує там залишитися.
Переможемо цензуру разом!
Як читати «Новини Донбасу» на окупованих територіях