Пройти Колотилівку: Як на російсько-українському кордоні зникають люди

Кордон між Росією та Україною. Фото: «Нова газета Європа»

Після 24 лютого багато жителів України були змушені залишити свої будинки та виїхати. Ті, хто міг, поїхали на захід, але чимало було й тих, хто вирушив до Росії. За даними ООН, до серпня 2022 року до Росії приїхали два мільйони українських біженців. Більшість із них як основну життєву перспективу бачать повернення додому.

Влітку 2023 року у Білгородській області знову відкрився КПП «Колотилівка», через який можна легально виїхати з Росії до Сумської області. Скористатися цим шансом поспішили тисячі українців. КПП «Колотилівка» — більше, ніж просто прикордонний перехід: це єдиний гуманітарний коридор, пробратися через який не так просто. Пройти його можна лише пішки. Два кілометри по розбитій дорозі, дві застави та дві воюючі країни. Російський КПП працює лише до п'яти-шостої вечора. Взимку, коли рано темніє, він закривається ще раніше. Іноді його робота повністю зупиняється через обстріл або обмін полоненими та загиблими. Щоб подолати цей шлях, потрібно відстояти чергу, отримати «благословення» прикордонників та пішки протягнути усі свої речі до наступної точки. Літнім і тим, хто сам дістатися сюди не може, допомагають місцеві волонтери чи таксисти, які бажають заробити.

Проходити КПП не лише тяжко, а й небезпечно: тут регулярно пропадають люди. За останній місяць зафіксовано як мінімум два подібні випадки.

Пропускний пункт знаходиться неподалік однойменного села. Звідси до Білгорода — понад 80 кілометрів, а довкола лише ліси та поля. На заставі господарюють ФСБ та батальйон «Ахмат», який сюди відправив Кадиров після того, як Білгородську область відвідали диверсанти. У ситуації розібралася «Нова газета Європа».

Діана

8 листопада на КПП зникла 18-річна уродженка Діана Максимова. Про це стало відомо з повідомлення «Медіазони»: старша сестра Діани Вікторія розповіла, що того дня вона приїхала на КПП «Колотилівка», близько другої години дня зателефонувала своїм родичам, а потім зникла зі зв'язку. Дівчині зовсім недавно виповнилося 18, вона планувала повернутися до України, а потім виїхати до Польщі. З собою Максимова мала два паспорти — російський та український, а також папку з документами її старшої сестри.

Діана Максимова. Фото із соцмереж

За інформацією телеграм-каналу «Попіл», через деякий час батькові дівчини з її телефону зателефонував невідомий чоловік, який представився співробітником ФСБ. Він розповів, що Діана не змогла виїхати і на ніч її нібито відправлять до готелю, після чого вона повернеться додому. Але, як пишуть ЗМІ, дівчина перестала відповідати на дзвінки. Як розповіла сестра Діани, вона змогла зв'язатися з пасажирами, які їхали з Діаною в одній машині і в той день змогли перетнути кордон. Очевидці розповіли, як застрягли на прикордонному переході: Максимову кілька разів викликали прикордонники, і пасажирам довелося на неї чекати. Але за дві години їх поставили перед вибором: або рушати далі без неї, або повертатися назад. Їм довелося йти.

Як стало відомо «Новій газеті Європа», Діану таки вдалося знайти. Про це нам розповіли місцеві волонтери, які допомагають біженцям перетнути кордон.

Дівчина на ім'я Ганна* (ім'я змінено) розповіла нам про те, що насправді сталося з 18-річною Діаною Максимовою: — КПП «Колотилівка» — це коридор, при проходженні якого просять показувати взагалі всі наявні документи. Якщо є російський паспорт, його треба показати. Якщо спробуєш щось приховати, вони все одно дізнаються, оштрафують і відправлять назад. Ймовірно, це і сталося з Діаною.

Коли біженці підходять до КПП, зв'язок з ними може пропасти дуже надовго. У них вилучають телефони, і більшу частину часу люди просто чекають, коли їх запустять на КПП. Після цього вони ще деякий час спілкуються із співробітниками ФСБ. Буває, що люди пропадають через 15–20 годин, поки триває весь цей процес. Діана не пройшла КПП і змушена була повернутися. Її знайшли. Вона на зв'язку із родичами, — розповіла нам Ганна.

Сім'я Діани із пресою вирішила не спілкуватися.

Олександр

На КПП іноді зникають не лише біженці, а й ті, хто їм допомагає. Одним із таких став мешканець Шебекіно Олександр Демиденко, який зник близько місяця тому, коли допомагав жінці, хворій на онкологію, перейти кордон та потрапити до України. За кілька днів волонтера знайшли в ізоляторі тимчасового утримання ОМВС у Білгородському районі. Поки він відбував адміністративний арешт, у поліції відкрили на нього кримінальну справу за статтею про незаконний обіг вибухових речовин (ст. 222.1 КК РФ). «Новій-Європа» вдалося зв'язатися із сином Олександра та дізнатися у нього обставини розвитку цієї справи.

Олександр Демиденко. Фото із соцмереж

Олександру Демиденку 61 рік. За освітою він конструктор-ракетник, після ВНЗ працював у конструкторському бюро, потім викладав інформатику у школі, а у 1990-х відкрив свій магазин навчальної літератури з іноземних мов. Через багато років через пандемію його лавка закрилася, і Олександр підробляв, де міг, чекав на пенсію, розповіла його дружина Наталя виданню «7х7».

Коли почалася війна, Демиденко вийшов на Соборну площу у Білгороді з білим аркушем паперу. Сенс акції був зрозумілим. Пікет тривав зовсім недовго: за півгодини активіста оточили співробітники поліції та запросили до машини. Вони переписали його документи, склали на його ім'я протокол та застереження, які активіст відмовився підписувати. Після цього його відпустили.

Читайте також:

Як вплине на мешканців Донбасу заборона на в'їзд авто з номерами РФ до Євросоюзу

Тієї ж весни 2022 року Олександр почав займатися волонтерством. Як пише його син, Олександр допомагав біженцям дістатися до КПП «Колотилівка» із Білгорода. Він також приймав у себе вдома вимушених переселенців із окупованих територій України та допомагав їм повернутися назад:

— Біженці користувалися допомогою батька чи послугами білгородських таксистів, які на доставці до переходу добре заробляли (перехід розташований не близько від Білгорода, дістатися громадським транспортом туди тяжко, тим більше, зі своїми пожитками). Одного разу таксисти навіть побили батька, коли він почав безкоштовно возити [біженців] цілим мікроавтобусом. Таксистів розлютила така конкуренція. Батьку цей мікроавтобус залишив хтось із біженців, коли їм заборонили їхати в Україну, і дозволили тільки йти пішки, кидаючи свої машини в Росії.

Співрозмовниця «Нової газети Європа» особисто знала Олександра та намагалася зв'язатися з ним, коли його 17 жовтня затримали на КПП «Колотилівка». Туди він вирушив, щоб допомогти літній жінці повернутися до України. За даними телеграм-каналу «Попіл», чоловіка могли викрасти «кадировці».

Ймовірно, йдеться про людей із підрозділу «Захід-Ахмат», який несе службу на кордоні у Білгородській області.

Співрозмовниця «Нової-Європа» з-поміж волонтерів підтвердила нам, що Демиденка затримали люди, дуже схожі на бійців батальйону «Ахмат». Як, чому та де саме це сталося, вона не уточнює. За її словами, разом із ними він поїхав у невідомому напрямку на своїй машині.

— Незабаром у Сашка мав бути день народження, і ми з іншими волонтерами готували йому подарунок, — тож того дня ми мали зв'язатися з ним, обговорити деталі. Але рано чи пізно він перестав виходити на зв'язок. На КПП завжди багато людей, і хтось із водіїв таксі повідомив нам, що Сашка затримали бородаті люди у формі, так званої «кавказької національності», вони говорили з акцентом. Він поїхав з ними: вони попереду і ззаду, він між ними на своїй машині, — описує дівчина викрадення волонтера.

Олександр пропав на три дні. 20 жовтня вже співробітники ФСБ привезли його додому і провели там обшук, під час якого у нього вдома нібито знайшли вибухівку. Під час обшуку дружина Олександра, яка в цей момент була вдома, помітила на тілі чоловіка численні сліди побоїв. Про це вона розповіла телеграм-каналу «Попіл», а також повідомила, що під час обшуку у них вдома знайшли «якусь ракетницю чи пістолет», яку нібито чоловік зберігав «для самооборони» в ящику зі шкарпетками. Одразу після обшуку Олександр вирушив до ізолятору, де перебував наступні 10 днів.

КПП «Колотилівка». Фото: Роспогранбуд

Канал Astra пише, що Білгородський районний суд заарештував Демиденка на 10 діб за «розпивання алкоголю у громадському місці» (ст. 20.20 КпАП). Автори повідомлення також вказують на те, що ситуація з Демиденком нагадує «карусельні арешти», коли потрібну силовикам людину арештовують за адміністративним правопорушенням, а в цей час проти нього фабрикують кримінальну справу. Нерідко під час адміністративного затримання людина піддається тортурам і підписує щиросердне визнання.

3 листопада на сайті Шебекинського районного суду Білгородської області з'явилося повідомлення, згідно з яким неназваного жителя Шебекинського міського округу (яким, найімовірніше, був викрадений Олександр Демиденко) заарештовано на місяць і 19 діб. Суд повідомив, що заарештований нібито зберігав у себе вдома вибухові пристрої, за що йому загрожує покарання: до 8 років колонії та великий штраф. Свою провину чоловік нібито не заперечував і пояснив, що вибухові пристрої знайшов і зберігав у себе вдома, але не встиг їх здати в поліцію.

Нині Олександр Демиденко у СІЗО. На волі на нього чекають дружина, діти та двоє онуків. Ми зв'язалися із сином Олександра, який зараз живе за кордоном та веде телеграм-канал «Свободу Олександру Демиденку!» Чоловік розповів нам про те, що сталося з його батьком і як той пережив тортури «кадировців»:

— Про те, що батька викрали, першою дізналася його дружина. Що відбувалося перші кілька днів, мені відомо зі слів волонтерів, які знали батька. Його дружині було дуже складно впоратися з цим, і я теж підключився до пошуків. Він знайшовся лише 20 жовтня, коли його привезли додому, щоб провести обшук, а після цього відправили на засідання суду. Згодом його оглянув адвокат і помітив, що на його тілі є сліди побоїв. 20 жовтня сліди побоїв також бачила його дружина та один із біженців, який жив у його будинку.

У суді сказали, що йому призначено адміністративний арешт за відмову пройти медогляд. Нібито його затримали 20 жовтня у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а він відмовився проходити огляд. Але як він міг бути затриманий двадцятого числа, якщо купа людей бачила, як його затримали на КПП сімнадцятого?

Батько відсидів 10 діб і ненадовго вийшов на волю. Його попередили телефоном: якщо спробуєш виїхати з країни — буде гірше. Я не знаю, як йому погрожували, але, можливо, було достатньо того, як він провів кілька днів у «Ахмата» ( де саме всі ці кілька днів, з 17 по 20 жовтня, перебував Олександр Демиденко, його син не знає). — Прим. ред.). Він подзвонив мені і сказав, що його катували: прив'язували до батареї та стріляли йому під ноги. Говорив, він був такий пригнічений, що готовий був покінчити життя самогубством. У «кадировців» його забрали співробітники ФСБ, які пообіцяли, що якось «покарають його». Тому він, мабуть, і підписав усе, що від нього вимагали. Він підписав відмову від медогляду та повідомив, що нібито зберігав удома зброю. Після цього на нього завели кримінальну справу та відправили до СІЗО.

Коли він дзвонив мені, то розповів, що «ахматівці», які його затримали, дали йому гранату і змушували тримати її. Можливо, цю гранату вони підкинули йому. Я впевнений, що і все інше йому підкинули. Окрім «ракетниці» ( «ракетниця» — сигнальний пістолет для стрільби освітлювальними патронами. Продається в будь-якому мисливському магазині без ліцензії . — Прим. авт.). Вона у батька ще з 1990-х. Вся справа проти нього — сфабрикована.