Вранці 21 січня в окупованому Росією Донецьку обстріляли ринок у мікрорайоні Текстильник. За повідомленнями окупаційної влади, 27 мирних жителів загинули, ще 25 людей отримали поранення. Україна та Росія звинуватили в обстрілі один одного. У цьому матеріалі «Новини Донбасу» спробували розібратися, хто відкрив вогонь по цивільному об'єкту.
За повідомленням «СЦКК ДНР» (спеціального центру при угрупованні «ДНР», який фіксує наслідки обстрілів), зафіксовано пошкодження за вісьмома адресами:
Ця інформація підтверджується численними фото та відео з місця обстрілу.
Також не викликає запитань і така велика кількість жертв: був недільний ранок — час, коли на ринку багато людей.
Наслідки обстрілу на Текстильнику у Донецьку 21 січня. Фото: «ДАН»
Набагато складніша ситуація з об'єктивним визначенням типу озброєння та напрямки удару.
«СЦКК ДНР» стверджує, що військові Збройних Сил України вели вогонь одночасно з двох різних артилерійських систем калібром 152 та 155 мм зі своїх позицій, розташованих у районі Олександрополя — селища під Кураховим на Донеччині. Звідти до місця удару близько 25 км.
Водночас українські війська заперечують, що стріляли по ринком у Донецьку. «Відповідально заявляємо, що сили, які перебувають у підпорядкуванні ОСГВ „Таврія“, у цьому випадку бойової роботи засобами ураження не вели», — заявили в пресцентрі Сил оборони Таврійського напрямку ЗСУ, до зони відповідальності яких якраз входить ця частина Донецької області .
Визначити напрямок, звідки були випущені боєприпаси та їх тип можна спробувати за відкритими джерелами. Однак у цьому випадку процес ускладнює мала кількість відповідних фотографій та відео. Так, у день трагедії очевидцями та російськими ЗМІ було зроблено багато кадрів, на яких показані тіла загиблих, що лежать на ринку, і руйнування. Але в нашому завданні це навряд чи допоможе — потрібні знімки воронок та фрагментів снарядів із місця події.
Все ж таки одну воронку було зафіксовано — знаходиться вона в клумбі неподалік торговельного центру на вулиці Петровського, 111 «б» (колишній магазин шахти ім. Засядька). Навколо ТЦ того дня знаходилися стихійні торгові ряди з покупцями та продавцями. «Приліт» застав їх зненацька — людей було вбито або поранено осколками, які розлетілися.
«Новини Донбасу» геолокували це місце, щоб спробувати зрозуміти, з якого боку міг прилетіти снаряд.
Місце удару снаряда поряд із торговим центром. Фото: Олексій Кулемзін
Місце прильоту боєприпасу позначено жовтою міткою
На знімках видно, що снаряд ударив поряд із деревом, утворивши воронку. Саме дерево було пошкоджено з одного боку, але з протилежної залишилося цілим.
Місце удару снаряда поряд із торговим центром. Фото: Олексій Кулемзін
Отже, можна точно виключити, що удару було завдано з південного сходу (виділено червоним). При цьому снаряд міг прилетіти з іншого боку.
Тобто на практиці це означає, що удару могло бути завдано, наприклад, як з підконтрольного ЗСУ району під Курахово, так і російськими військами із сусіднього з Текстильником Петровського району Донецька за допомогою міномета.
Місце прильоту позначено синьою міткою. Окупована Росією територія зафарбована червоним. Карта Deepstate
Питання може викликати розмір воронки, який здається невеликим для артилерії 155/152 мм і більше схожим на наслідки стрільби з міномету. «Якби арта вдарила, то там нічого б від того дерева взагалі не залишилося. Швидше це міна чи снаряд РСЗВ „Град“. Але „Град“ теж під питанням дуже», — сказали «Новинам Донбасу» за умови анонімності українські військовослужбовці, яких ми попросили прокоментувати фотографії цієї воронки у Донецьку.
Місце прильоту снаряда на Текстильнику у Донецьку. Фото: соцмережі
З таким твердженням не погоджуються розслідувачі Conflict Intelligence Team (CIT), які вивчають події на війні Росії проти України за допомогою відкритих джерел.
«Ми, як і раніше, вважаємо, що за відомими нам фотографіями місць влучань неможливо встановити ні напрямок прильотів (у різних джерелах припускаються різні напрямки: від північно-західного до східного), ні калібр (не можна виключати калібри 155 мм, 152 мм, 122 мм , 120 мм, 82 мм; відзначимо також, що розмір їх воронок залежить від установки підривника)», — зазначили в CIT.
Також в організації не згодні з висновком журналіста-фрілансера Юена Макдональда. Він взяв відеозапис, на якому нібито чути звуки вильотів та влучань снарядів, підрахував час між ними і отримав 2,5 секунди. Це нібито вказує на те, що удару по Текстильнику було завдано з території підконтрольного РФ Донецька.
Це є відео, що надсилає звуки з outgoing kilograms heading toward Donetsk and their impact. The first round hits 2.5 seconds after firing, and the second, 4.25 seconds.
- Malcontent News (@MalcontentmentT) January 22, 2024
Якщо ми прийшли до Росії нова версія, що це було 152 & 155 мм artillery, це 4 км від - max. pic.twitter.com/YgQgQL7wTQ
У Conflict Intelligence Team на це відповідають: у міській забудові такі звуки багаторазово відбиваються від стін будинків, тому на хронометражу звуків будувати свої версії не можна.
Трагедія у Донецьку стала приводом для Кремля вкотре звинуватити Україну в «тероризмі».
У свою чергу українська влада заявила, що Росія обстріляла донецький ринок у своїх цілях. У Центрі стартигічних комунікацій при міністерстві культури та інформаційної політики України відзначили, що удар по ринку стався напередодні скликаного на 22 січня Росією засідання Ради Безпеки ООН з постачання зброї Україні, а також напередодні засідання «Рамштайну» 23 січня.
«Мета російської провокації — заблокувати міжнародну допомогу Україні для відсічі російської агресії, звинувативши Київ у смерті цивільних», — вважають у відомстві.