Економічне бронювання військовозобов'язаних. У чому його переваги та недоліки

У суботу, 24 лютого 2024 року, виповнилося рівно два роки з моменту повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну і більше десяти років з анексії Кримського півострова.

Наші військові відчувають гостру нестачу боєприпасів та техніки, а затримка допомоги від США вже вплинула на ситуацію на фронті, яка ознаменувалася втратою Авдіївки.

Тому українському суспільству не варто виключати варіант, коли головним помічником ЗСУ залишиться населення України. Для підтримки боєздатної армії необхідні люди та гроші на їх утримання.

Із цим має допомогти новий законопроєкт про посилення мобілізації, який 7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні.

У законопроєкт №10449 вже подали понад 1300 правок, профільному комітету може знадобитися тиждень для їхнього розгляду.

Поки що Україна втрачає потенційних військовозобов'язаних і гроші

Очікується, що новий закон дозволить людям зрозуміти, яким чином вони зможуть пройти підготовку, щоб стати частиною Збройних сил України або зробити свій внесок у захист країни, працюючи та сплачуючи податки.

Нерідко у звітах правоохоронних органів можна прочитати, як заблоковано чергові схеми ухилення від мобілізації та нелегального виїзду за кордон чоловіків призовного віку.

Суми для незаконного перетину кордону варіюються від кількох тисяч доларів до десяти, дивлячись, хто виступає посередником.

Наприклад, прикордонники та поліцейські на Одещині викрили «Божественну» схему представників церкви московського патріархату, які допомагали військовозобов'язаним переправлятися закордон.

Або дружина військовозобов'язаного була впевнена, що хабар у 2000 доларів, даний інспектору-прикордоннику, допоможе «вирішити питання» перетину державного кордону.

За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, всього розпочато близько 9 тисяч проваджень щодо людей, які уникають ТЦК.

Таким чином, у законі про мобілізацію має з'явитися механізм економічного бронювання працівників підприємств, які підлягають військовому призову, і щоб вони не витрачали даремно гроші для нелегального перетину кордону, а залишалися та допомагали Силам оборони.

Особливості економічного бронювання від мобілізації

«Ми всі підтримуємо наших воїнів, але без людей, які працюють, не буде заробітних плат. Зберігати економіку дуже потрібно. Але при цьому ми повинні не забувати: ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації. Це також дуже важливо. Сьогодні це пріоритет. Тому ми дотримуємося цієї формули: ти воюєш або працюєш на державу», — сказав Володимир Зеленський.

Він уточнив, що важливо знайти формат підтримки бізнесу, який працює відкрито та сплачує податки.

«Я попросив наших економістів і правоохоронців розробити особливий підхід до бізнесу, який повністю працює "в білу". Чесного українського бізнесу, щоб до таких людей на час війни не було питань від податківців і правоохоронців», — наголосив глава держави.



За словами президента, такий захист від держави має стосуватися не лише керівників та власників компаній, а й їхніх працівників.

Військові заявили раніше про необхідність мобілізації у 500 тисяч осіб, за оцінками економкомітету, це додатково потребує приблизно 500 мільярдів гривень.

На зиму 2024 року в Україні теоретично 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків — ІПН.

Ініціативна група у Раді, зібрана головою економічного комітету Дмитром Наталухою, провела свої розрахунки. Згідно з ними, із загальної цифри потенційних мобілізованих слід одразу виключити близько 50% людей.

Майже три мільйони чоловіків залишилися на окупованих з 2014 року територіях, приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності.

По суті реально мобілізувати можна лише дві категорії людей. Перша — орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей та майже 0,6 мільйона активних ФОП.

Друга категорія — чоловіки, які перебувають в Україні, проте про які державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать в армії тощо. Вони просто є. І їх ціла армія — майже 950 тисяч, пише «Українська правда».

Військовозобов'язані українці 25-60 років. Інфографіка: «Українська правда»

Зазначається, що ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і роздати повістки за списком. Але після двох років війни ситуація на багатьох підприємствах критична.

Однак на зустрічах великі підприємства говорять про те, що вони реально можуть стати, тому що не вистачає людей.

«Тому і бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як може гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували лише тих, хто реально працює "у білу", і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час:" або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш в армії. Третього не дано», — підтвердив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.

З такої установки й виникла ідея економічного бронювання, коли підприємства одержують можливість забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених до бюджету.

Вартість «броні»: один воює — четверо працюють

За даними Шурми, озброєння та грошове забезпечення одного мобілізованого, десь 80 тисяч гривень на одного на місяць. Тож у тилу 4–5 осіб мають щодня працювати, щоб забезпечити бюджет цими грошима.

За такою логікою, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів.

Нижня «межа входу», яка дозволить претендувати на економічне бронювання — 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника та роботодавця становитимуть до 18 тисяч гривень.

Ця модель має два плюси: її легко адмініструвати через податкову, не потрібно вигадувати нічого нового, а по-друге, вона може сприяти виходу бізнесу із сірої зони.

Щоб забезпечити свою роботу компанії краще скористатися простим білим механізмом, а не ризикувати щодня втратити критичних працівників.

Має ця концепція і недоліки. Для великих міст 35 тисяч гривень зарплати загалом реальний показник.

Втім, уже поза обласними центрами це може бути проблематично. Тому є ризик, що малі бізнеси на периферії, навпаки, підуть у тінь, бо не потягнуть такого податкового навантаження.

Проєкт, який розробляє група Наталухи, базується на впровадженні нового спеціального податку. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічне «бронювання», то він має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень.

Ця модель дозволяє акумулювати додаткові гроші у спецфонд, який можна витрачати лише на оборону.

Однак у Федерації роботодавців наголошують, що обидві названі суми — зарплата у 35 тисяч або 20 тисяч збір з роботодавця — недосяжні для більшості їх членів.

Члени ФРУ готові платити за броню, але десь близько шести тисяч гривень на місяць за працівника.

Потенційні надходження до бюджету власників економічної броні. Інфографіка: «Українська правда»

Голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха наполягає на тому, що бронь — це збільшення військового збору, а не конкуренція з мобілізацією за людей.

Хоча пріоритетом є забезпечення ЗСУ необхідною кількістю мобілізованих. У тому числі — щоб забезпечити ротацію.

«У призову, крім суто людського чинника, є ще один, про який мало хто говорить — економічний. Це — завдання акумулювати фінансові ресурси, щоб: а) сама мобілізація відбулася; б) у військових був бюджет на покриття власних потреб. Адже мобілізація тягне за собою додаткове навантаження на бюджет і для забезпечення її ефективності ми повинні знайти спільне поле з підприємцями, які забезпечують цей бюджет. Тобто, ще раз — ми шукаємо гроші саме на мобілізацію», — уточнив Наталуха.

Він також додав, що навколо законопроєкту про мобілізацію розгорілося багато дискусій, де є справедливі зауваження та пропозиції, а є відверта брехня та маніпуляція.



На думку голови комітету ВРУ з питань економрозвитку наратив про бронювання, яке породжує «війну для бідних», бо не всі мають гроші, щоб його сплатити — штучний і не відповідає дійсності.

Мета таких вкидів — деморалізувати і військових, і цивільних.

«Я не буду навіть згадувати той факт, що у ЗСУ дуже конкурентна біла ЗП, майже вдвічі вища за середню по країні, навіть якщо ти не на "нулі". Тому наші захисники точно не "бідні", не варто їх принижувати. У певному сенсі ЗСУ сьогодні — дуже конкурентний роботодавець в Україні та з позиції зарплат та можливості легально виїхати за кордон у відрядження чи відпустку», — пояснює Наталуха.

Він також зазначив, що корупціонери вже відкупилися давно і їм начхати на цю країну, на людей, які її захищають.

«Вони чхати хотіли і на економіку, і на ЗСУ, і на всіх нас разом узятих. Ми ж говоримо про кратне збільшення бізнесом фінансування ЗСУ за можливості збереження критичних співробітників, які якраз дозволяють бізнесу більше витрачати на оборону», — йдеться в пості голови комітету економрозвитку.

Платне бронювання, за його словами, має знизити інфляційні ризики, а за збільшення військового збору держава отримує кошти, які не критичні для бізнесу, а значить можуть піти як на заощадження, так і не виведення капіталу, тобто кошти, які б не факт, що працювали в українській економіці.

Які ризики несе недопрацьований законопроєкт щодо посилення мобілізації

Варто зазначити, що Антикорупційний комітет Верховної Ради визнав оновлену версію урядового законопроєкту про мобілізацію такою, що містить корупційні ризики.

Про це повідомила у Facebook народна депутатка Вікторія Сюмар. Вона додала, що МО та ГШ фактично визнали, що норма про демобілізацію через 36 місяців є декларативною.



По суті, військовослужбовець через 36 місяців має право лише написати рапорт про звільнення. Але рішення, кого і коли демобілізувати, вирішуватиме ставка Верховного головнокомандувача.

«Врешті комітет визнав законопроект таким, що містить корупційні ризики знову: і через те, що Кабмін визначатиме хто з правоохоронних і антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим. І що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості. І через неясність які документи треба надати для доглядаючих за інвалідами, аби довести факт догляду», — заявила Сюмар.

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) також просила Раду не ухвалювати урядовий законопроект №10449 без доопрацювань через низку суперечливих норм.

На думку керівниці департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторії Куликової, у воєнний час виникає багато нових викликів не лише для держави та ЗСУ, а й для українських компаній.

«Серед таких викликів — ризик мобілізації ключових співробітників, без яких те чи інше критично важливе підприємство не може продовжувати функціонувати, та обмеження у пересуванні, зокрема, йдеться про бізнес-відрядження за кордон та питання військового обліку жінок», — раніше заявила Вікторія Куликова.

EВА закликає додатково передбачити бронювання співробітників, які не належать до критично важливих підприємств.

Крім того, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець підтвердив, що законопроєкт мобілізації не відповідає нормам Конституції України.

«Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм», — зазначив уповноважений ВРУ з прав людини.

Очікується, що оновлений законопроєкт про мобілізацію №10449 буде винесений на голосування у другому читанні вже наступного тижня після того, як будуть розглянуті усі поправки.