Як будуть проходити «вибори» президента РФ на окупованих територіях

Ресурси угруповання «ДНР» заявили: на захопленій частині Донецької області все готове до проведення так званих виборів. Кремлівські проксі якнайшвидше хочуть відзвітувати перед керівництвом. Кого залучають до псевдовиборів в окупації, чи понесуть місцеві мешканці відповідальність після звільнення територій та чому процес так званих виборів не має нічого спільного із законом — читайте у статті «Новин Донбасу».

«Окуповані території дадуть стовідсоткову явку»

Вибори у Росії призначені на 15-17 березня, але для окупованих територій вирішили зробити виключення. Як і восени 2023 року, мешканці «нових регіонів» зможуть віддати свій голос достроково. Наприклад, на захопленій частині Донецької області  цей процес почнеться 10 березня. Аби залучити якнайбільше людей, РФ дозволила голосувати вдома та використовувати не лише російські документи, але й українські паспорти.

«Ми розуміємо масштаби фальсифікацій, які будуть. 17 лютого починається побудинковий обхід щодо встановлення і формування думки населення про вибори. Зрозуміло, що будуть агітувати за єдиного кандидата. Є повне розуміння, що окуповані території, напевне, видадуть стовідсоткову явку», — коментує голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. 

Різні документи для голосування — ще не все. Окупанти вже зараз організовують виїзні групи для голосування людей з інвалідністю. 

«Це дуже цікава ситуація, напевне, з розподілом коштів. Дві програми діють. Перша: на дільницях встановлюються засоби для можливості голосування для людей з інвалідністю. І при цьому окупанти декларують, що цим людям не треба нікуди йти, ми прийдемо до вас, до квартири. Ми розуміємо, вони роблять це заради фальсифікацій», — додає Артем Лисогор.

За інформацією правозахисників, Кремль дав завдання представникам окупаційних адміністрацій, аби загальна явка була не менше 80%. Володимир Путін має отримати приблизно такий самий відсоток голосів в кожному захопленому регіоні. Підготовка до виборів російського президента на окупованих територіях вже навіть виходить за межі адекватності. Наприклад, у школах діти мають зробити малюнок на цю тему. А угруповання «ДНР» вирішило присвоїти ряду дільниць імена загиблих бойовиків. Наприклад, дільниця в іловайській школі присвятять убитому командиру батальйону «Сомалі» Михайлу Толстих-Гіві.

«Окуповані території знову використовують для легалізації російської присутності»

У той же час політологи та експерти з виборчого права в черговий раз наголошують: так звані вибори не лише в окупації, але й у Росії взагалі не мають нічого спільного із законністю, прозорістю та демократією. 

«Не змінюваність влади. Путін, починаючи з 2000 року, фактично вже 24 роки, знаходиться при владі. Відсутність політичної конкуренції в державі, де не гарантуються демократичні права і свободи, тобто неможливо забезпечити вільне волевиявлення», — наводить аргументи, чому весь цей процес не є виборами радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк.

Щодо голосування на окупованих територіях, то жодна цивілізована країна не визнала їх анексію, а це значить, що виборів там бути взагалі не може.

«Окупанти намагаються використати незаконні вибори як ще один інструмент псевдо легалізації незаконного приєднання українських територій. Безумовно, це порушує норми міжнародного права, які були визнані в тому числі Російською Федерацією. Це є Статут Організації Об’єднаних Націй. Це порушує ключовий принцип територіальної цілісності, недоторканості державних кордонів. І про це неодноразово, починаючи з 2014 року, заявляла Генеральна Асамблея ООН», — додає Павло Романюк.

Щодо березневих виборів на захоплених українських територіях ще у грудні висловився голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель. Він вже засудив їх проведення.

До псевдовиборів залучають навіть студентів

Представники окупаційних адміністрацій підкреслюють: для прозорості псевдовиборів будуть залучати спостерігачів. Тут мова про дві категорії: звичайних громадян, які живуть на захоплених територіях, та тих, хто приїде з-за кордону. Почнемо з перших. Тільки на окупованій частині Донецької області до так званого спостереження планують залучити близько двох тисяч людей. 

«Йде процес формування, коло спостерігачів із різних структур. Спостерігачі представлені абсолютно всіма прошарками суспільства, що забезпечить максимально прозорі умови виборчого процесу», — заявив голова «штабу зі спостереження за виборами» угрупування «ДНР» Олександр Кофман.

Про те, що виборчий процес в окупації та й у Росії взагалі нічого спільного з прозорістю та легітимністю не має, вже йшлося вище. Але Кремль намагається створити ілюзію виборів, тож, до спостереження у так званих «нових регіонах» залучає близько п’яти тисяч людей. За даними Центру національного супротиву ССО України, це будуть навіть студенти:  окупанти начебто поставили університетам план з кількості молодих людей для «роботи на виборах». Експерти підкреслюють: основна причина, чому українці погоджуються на подібні речі, — це примус.

«Нам надходила інформація про примусове залучення, скажімо, представників бюджетної сфери. Використання, мобілізація дітей або ж іншого місцевого населення, дорослого, для організації незаконних виборів складає воєнний злочин. Адже росіяни свідомо підставляють наших співвітчизників, які знаходяться на окупованих територій, під небезпеку, бо йде активна фаза бойових дій. Це є порушенням міжнародного гуманітарного права. Порушується Женевська конвенція про захист цивільного населення», — коментує Павло Романюк.

Він нагадує: всі, хто бере участь в організації та проведенні незаконних виборів без примусу, тобто, добровільно несуть кримінальну відповідальність за українським законодавством за статтею 111.1 Кримінального кодексу за колабораційну діяльність. В ній визначено, що добровільна участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на окупованій території або публічні заклики до їх проведення караються ув’язненням на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. В той же час правозахисники підкреслюють: зараз в Україні процес притягнення до відповідальності за колабораціонізм є трохи хаотичним.

«Українська судова система намагається переслідувати тих, хто був хоч на якихось посадах під час нетривалого окупаційного режиму. Потрібно вирівнювати цю ситуацію. Є, скажімо, ганебні випадки, коли переслідують особу, яка просто роздавала гуманітарну допомогу, яку їй передали російські окупанти. Це, як на мене, неправильна практика», — каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.

Кримінальне переслідування та обмеження прав, на думку Олександра Павліченка, мають передовсім стосуватись тих, хто є зараз на ключових посадах в окупаційних адміністраціях. 

«Я вважаю, 98% населення, яке перебуває на цих територіях, не повинно зазнавати жодних негативних наслідків від звільнення. Навпаки, вони мають отримати позитивні наслідки», — вважає Павліченко.

Але перехідне правосуддя має свої вади, тож, найкраще — просто не брати участь у так званих виборах. В той же час експерти підкреслюють: якщо людину примушують бути «спостерігачем» чи виконувати іншу роль у цьому фейковому процесі, а тим більше погрожують зброєю, звичайно, життя та здоров’я — найголовніше.

«Іноземних спостерігачів використовують у пропаганді»

Окрім так званих громадських спостерігачів, контролювати псевдоголосування будуть й іноземці. Російська ЦВК повідомляє: кількість міжнародних спостерігачів може досягти тисячі осіб. Це, мовляв, будуть професіонали зі ста країн. У той же час жодна профільна, фахова та доволі відома організація на минулих псевдоголосуваннях в окупації у 2022 чи 2023 роках помічена не була. Хоча кремлівські проксі теж робили багато заяв про ґрунтовне іноземне спостереження.

«Відомих організацій там не було. Принаймні, у нас такої інформації немає. Якщо хтось з іноземців бере участь у незаконному спостереженні за незаконними виборами на тимчасово окупованих територіях, то їх використовують виключно для російської пропаганди. Для формування якоїсь ілюзії демократичних процесів», — коментує Павло Романюк. 

Він підкреслює: наразі треба комунікувати з міжнародною спільнотою і пояснювати, що вибори в РФ, а в окупації — тим більше, не мають нічого спільного із демократією та законом.

«Ми закликали міжнародну спільноту, моніторингові структури, іноземні держави не делегувати спостерігачів на так звані російські псевдовибори та ігнорувати можливі звернення Російської Федерації щодо залучення таких спостерігачів. Це дуже важливо, адже участь у тому числі міжнародних спостерігачів в так званих виборах на тимчасово окупованих територіях підпадає під кримінальну відповідальність за українським законодавством. Ми про це говоримо відкрито», — каже Павло Романюк.

Політологи зазначають: щодо самої Росії, то прямими правовими та політичними наслідками проведення виборів на окупованих територіях мають бути чергові санкції.