На воєнні рейки. Що Росія робить з промисловістю в окупації

У масштабну програму мілітаризації захоплених Росією територій, про що вже писали «Новини Донбасу», входить і переорієнтація промислових підприємств. Ті, які окупаційні адміністрації не закривають, вони використовують у першу чергу для ремонту техніки чи навіть її зборки. Певні об’єкти стали навіть майданчиком для запуску ударних безпілотників по мирним українським містам. Які підприємства використовує РФ, а які закриває — читайте у статті «Новин Донбасу».

«Російські інвестори не будуть вкладати гроші у вугільну промисловість»

«Новини Донбасу» вже неодноразово розповідали, що окуповані українські території існують за рахунок дотацій. Росія витрачає на захоплені регіони величезні кошти, але пропаганда подає все таким чином, наче вони от-от почнуть успішно розвиватись та самі себе забезпечувати. Представники угрупувань «Л-ДНР» постійно кажуть про створення нових підприємств.

«До держреєстру включено 190 підприємств, сотні з них ми забезпечили безперебійну роботу, причому навіть запустили ті, які до цього простоювали і не працювали, були розкрадені або власники, що втекли, вивезли половину техніки і документацію, решту плануємо запустити до 2025 року. Розроблено план розвитку підприємств легкої промисловості області», — каже в одному з останніх інтерв’ю голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький.

Йому, та іншим кремлівським ставленникам, які транслюють подібну інформацію, підігрує Володимир Путін.

«Поступово відновлюється економіка. У тому числі, промисловість. Відновили роботу понад півтори сотні підприємств машинобудування, металургії, гірничо видобутку, інших найважливіших галузей усіх цих регіонів», — заявив лідер Кремля під час нещодавньої наради з Денисом Пушиліним, Леонідом Пасічником, Володимиром Сальдо та Євгеном Балицьким.

Шахта імені Засядька у Донецьку. Фото: Новини Донбасу

Насправді ж ще у вересні 2014 року ООН підрахувала: внаслідок бойових дій вже на той момент лише у Донецьку припинило роботу понад 70% підприємств. Тільки шахт на Донбасі до війни було більше ста. У 2023 році в Росії заявили про план ліквідації майже всіх вугільних підприємств. Як сказав міністр енергетики РФ Микола Шульгінов, залишити планували п’ятнадцять. Аналітики Східної правозахисної групи зазначають: консервація шахт означає закриття й інших підприємств, які входять в один виробничий цикл. Це ремонтні заводи та навчальні комбінати. Експерти кажуть: вугільна галузь в окупації точно відроджуватись не буде. Росія не буде інвестувати гроші у шахти на захоплених територіях.

«Інвестиції, наприклад, у видобувну промисловість починають окупатися через 3-5-7, а то й 10 років після початку вкладень. Невже на території Російської Федерації є інвестори, які вірять у те, що вони зможуть через 5-7-10 років отримати прибутки від цих самих вкладень? Мені в це не віриться. Будуть вкладати певні кошти у підтримку видобутку хоча б на нинішньому, мізерному порівняно з довоєнним, рівні. Проте будь-які проекти з модернізації та будівництва нових шахт, щодо підвищення безпеки праці навряд чи будуть. Серйозний бізнес ніколи не буде вкладати в те, що може втратити будь-якої миті», — коментує експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Тож, як мінімум, коли окупанти кажуть про відродження вугільної промисловості, вони як мінімум перебільшують.

Які підприємства вже виконують військові задачі

Що стосується інших галузей, то і тут, скільки б позитивних заяв не робили окупанти, Росії навряд вдасться зробити з анексованих регіонів новий Сінгапур, та й мети такої у Москви немає.

Загалом за 10 років в окупації практично нічого нового не відкрилося, а новини про відновлення — лише обіцянки. Наприклад, представники окупаційної адміністрації Донецької області майже щорічно кажуть про відкриття заводу «Стирол» у Горлівці, але він так і не працює. У травні минулого року угрупування «ЛНР» повідомило, що у 2023 році буде запущено завод «Азот» у Сєвєродонецьку. Але у листопаді з’явилась інформація, що окупаційна влада лише створює умови для його швидкого запуску колись у майбутньому. Коли саме, невідомо. Взагалі, за інформацією Східної правозахисної групи, на території окупованої частини Луганської області станом на 2023 рік було 59 металургійних підприємств, 84 — машинобудівних. Інші — це легка промисловість, сфера будівництва та нерудних матеріалів, хімічна та фармацевтична галузі. У топі металургійні підприємства і на захопленій Донеччині. Експерти підкреслюють: якщо РФ все ж таки підтримує або відновлює деякі промислові підприємства на захоплених територіях, то мова лише про ті, які можуть допомогти у війні.

«Вони декларують, що збираються відновлювати деякі промислові підприємства, вони справді не відновлюють, а скоріше ремонтують деякі підприємства, щоб вони могли там виробляти метал чи ще щось. Тому частину заводів вони справді модернізують, але вони їх переорієнтують на військові колії», — каже правозахисник, голова Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

За словами аналітика, підприємства, які раніше випускали цивільну техніку, зараз ремонтують військову, займаються виробництвом літаків та безпілотників.

Комбінат імені Ілліча в окупованому Маріуполі, 2023 рік. Кадр із відео

У Маріуполі у військових цілях використовують найбільші заводи

Ще 9 грудня 2022 року уряд РФ прийняв постанову, згідно із якою частину підприємств на окупованих територіях передали у федеральну власність. У першу чергу мова саме про об’єкти, які мають стосунок до оборони.

«Це майно підприємств, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни та безпеки держави; майно підприємств, що виробляють системи та елементи озброєння, вибухові та отруйні речовини, радіоактивні матеріали та матеріали, що розщеплюються, літальні апарати, військове спорядження; майно підприємств, що виробляють лікарські засоби та медичні вироби», — йдеться у звіті Східної правозахисної групи.

Відповідальними за реалізацію цієї постанови Кремль призначив «Фонд розвитку територій» та Федеральне агентство з управління державним майном РФ. До списку підприємств, якими зацікавилась Москва, увійшли «Завод великих електричних машин» у Новій Каховці, «Каховський завод електрозварювального обладнання», «Каховський експериментальний механічний завод». Тобто, підприємства, де потенційно можна збирати або ремонтувати військову техніку. Деякі заводи з такою метою окупанти вже використовують у Маріуполі. 

«Промислова зона з великими парканами є чи не найкращим місцем для зберігання військової техніки на території окупованого Маріуполя. Уночі місцеві мешканці регулярно чують гул важкої техніки, яка направляється в напрямку заводів Ілліча та “Азовсталі”, а також через вулицю Карпінського. Це на виїзді з Маріуполя в напрямку селищ Нікольське та Мангуш. На комбінаті Ілліча щонайменше одна ремонтна база військової техніки знаходиться в окупантів», — розповідає депутат Маріупольської міської ради Олександр Халявінський.

Руїни комбінату «Азовсталь» у Маріуполі. Фото: соцмережі

Деякі підприємства у Маріуполі російські окупанти використовують вже навіть як майданчик, звідки ведуть обстріли підконтрольних Києву територій.

«На території комбінату Азовсталь більше півроку вже існує площадка для гвинтокрилів. Також місцеві часто дуже чують запуск “Шахедів” з консервного заводу, який розташований в Приморському районі окупованого міста на території селища Слободка», — каже Олександр Халявінський.

До речі, мілітарізацію підприємств окупанти особливо не приховують. Так, нещодавно проект «Мирні», яким керує російська пропагандистка Регіна Орєхова, показав, як на заводі ім. Ілліча у Маріуполі перебуває чеченський батальон «Ахмат». Тільки у кремлівській версії присутність військових на об’єкті — це не мародерство та захоплення, а начебто турбота для збереження підприємства.

Скільки Росія вкладає у мілітаризацію підприємств

Окрім мілітаризації об’єктів, Москва і далі вводить на українські підприємства вихідців з РФ. Цей процес почався задовго до анексії територій. Тоді російський десант скерували на Стаханівський вагонобудівний та Стаханівський феросплавний заводи, Алчевський металургійний комбінат, Макіївський металургійний завод, Харцизький трубний завод, коксохімічний завод «Макіївкокс», Ясинівський коксохімічний завод, Єнакіївський коксохімпром, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат та Комсомольське рудоуправління. У 2023 році цей процес продовжився. Тільки на Луганщині так зване зовнішнє управління вирішили запровадити на 88 підприємствах. 

Навесні 2023 року російські ЗМІ повідомляли: на відновлення промислових підприємств на окупованих територіях РФ спрямує більше трьох мільярдів рублів. «Фонд розвитку промисловості» захопленої Донеччини мав стати найбільшим за обсягом фінансування у Росії. Туди планували спрямувати не менше 5 млрд рублів за три роки. Але, за даними Східної правозахисної групи, у червні 2023 року уряд РФ надав регіональним фондам розвитку промисловості на окупованих територіях лише 2,9 млрд. рублів із запланованих 3,7 млрд. Кількість підприємств, які були відібрані для фінансування при цьому скоротили майже вдвічі — з 87 до 45. Аналітики не зазначають, з чим це пов’язано. Можливо, частина об’єктів просто виявилася не такою привабливою, щоб використовувати їх у військових цілях.