Росіяни збільшили використання КАБів: що це за зброя, у чому її загроза і як протидіяти

У Росії активно зайнялися переобладнанням авіаційних бомб на плануючі або керовані, відомі як КАБи. Для цього вони укомплектовують їх уніфікованим набором модулів планування і корекції (УМПК). Ці комплекти вже застосовуються на бомбах ФАБ-250, ФАБ-500 і ФАБ-1500. Очікується, що незабаром у такий же спосіб буде переоснащено і ФАБ-3000. Що собою являють ці розробки, де і як росіяни застосовують КАБи на території України, чим вони небезпечні і як їм протидіяти — у матеріалі «Новин Донбасу».

Від 500 кг до 3 тонн з «крилами»: що являють собою керовані бомби?

Керовані авіабомби — не нова зброя. І не розробка росіян. Подібні застосовувалися німцями, американцями ще за часів Другої світової. Серійною версією, що вийшла за межі експериментів, вважають американські розробки 1980-х років. Вони використовували напівактивну лазерну наводку.

Для переобладнання росіяни використовують радянські ФАБ-500, ФАБ-500, ФАБ-1500 — це фугасні авіабомби вільного польоту. На них кріплять комплекси на кшталт американських JDAM. Роблять це росіяни непрофесійно, але дуже швидко, зазначають експерти. РФ масштабно вклалася в оснащення ФАБів комплектами УМПК, які перетворюють їх на плануючі.

Бомба ФАБ-1500 із УМПК. Кадр із відео

Такі боєприпаси в десятки разів дешевші за ракети. Та й запаси країна-агресор має чималі. Блоки-модулі, які роблять бомби «крилатими» та керованими, росіяни також можуть виробляти у великій кількості.

Варто зазначити, що є в окупантів і бомби, які від самого початку проєктувалися як такі, що планують (керовані), і які повноцінно виробляються на заводах. Наприклад, УПАБ-1500В.

Крім того, ворог має запас так званих коригованих авіаційних бомб — УАБ-500Кр або УАБ-1500.

У чому небезпека Кабів?

Російська армія використовує КАБи на фронті мало не щодня. Вони становлять істотну загрозу. При чому не тільки на фронті. Росія атакує ними і мирні населені пункти. У березні окупанти вдарили авіабомбами по Харкову — вперше з 2022 року. Йдеться про боєприпас УМПБ Д-30 СН, виготовлений на базі фугасної авіабомби із зарядом тротилу 250 кг (ФАБ-250). Також зафіксовані удари по мирних містах Сумської області.

Наслідки удару КАБ у Сумській області. Фото: Сумська ОВА

Встановлення модуля на бомбу, що вільно падає, дає змогу бомбардувальнику атакувати наземні об'єкти, не входячи в зону дії ППО. Таким чином ворожі літаки підлітають до лінії бойового зіткнення, за 40-50 км, після чого запускають їх.

«Є бомби, що вільно падають. Щоб їх скинути, потрібно пролетіти над місцем, над яким ти їх скидаєш. А це росіянам уже не дозволяли робити з травня 2022 року. І вони придумали спосіб, як бомбити наші позиції, але не заходити в зону ураження», — пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко.

За словами військових, ці бомби не дуже точні. Потрапити КАБом у конкретну точку, наприклад, одиницю техніки неможливо. Але коли їх падає 20, 30, 50 — точність уже не має жодного значення.

«Я їх вважаю саме тим технологічним фактором, який зараз визначає нашу сухопутну війну», — каже Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ.

За його словами, Авдіївський коксохімічний завод українським захисникам довелося покинути саме тому, що росіяни систематично скидали на нього десятки авіабомб.

Як розповів заступник командира 3-ї ОШБР Максим Жорін, такої кількості КАБів, у такому масштабі їхній підрозділ ніде не бачив, як на Авдіївському напрямку.

«Були дні, коли по 120 КАБів прилітало по позиціях. Причому треба розуміти, що навіть три прильоти в багатоповерхівку — і вона вже перестає існувати. Тому жодних укріплень, підвалів чи фортифікацій, які могли б витримати ці удари, просто не існує», — акцентував Жорін.

Ця зброя уповільнює просування Сил оборони України, заважає ефективно діяти в тій чи іншій зоні. Українські військові можуть протидіяти такій загрозі, але засобів для цього поки що недостатньо.

Як протидіяти КАБам

Такий тип зброї вважається важкою ціллю для збивання. Бомби малогабаритні, мають непередбачувану траєкторію польоту і не залишають теплового сліду. Ефективно протидіяти ударам можна, атакуючи сам носій бомб. Для цього потрібні засоби, здатні збити літак на великій відстані. Це, зокрема, керовані протиповітряні ракети середньої (до 100 км) і великої (понад 100 км) дальності наземного або повітряного базування.

Серед наземних протиповітряних систем, що перебувають на озброєнні української армії, — американський Patriot (дальність до 100 км), американсько-норвезький NASAMS (дальність до 120 км), французько-італійський SAMP-T з ракетами Aster-30 (дальність до 120 км, модернізована версія — до 150 км), радянський ЗРК С-200 (дальність 160-300 км залежно від типу ракети).

При цьому варто враховувати, що наземний комплекс ППО не дуже мобільний і повинен діяти із засідки. При цьому дорогий ЗРК дальньої дії потрібно ретельно оберігати — від ворожої ствольної артилерії або дронів, тож висувати його близько до передової вкрай ризиковано.

Авіабомбу ФАБ-500 перетворено на КАБ завдяки модулю планування та корекції. Фото: Міноборони РФ

Також боротися з коригованими авіаційними бомбами можна за допомогою авіації. Насамперед ідеться про західні винищувачі F-16 з авіаційними ракетними комплексами типу «повітря-повітря» з дальністю ураження цілі на 100 і більше кілометрів.

«Тобто основний орієнтир іде на знищення не стільки самої бомби, яку знищити практично неможливо, скільки на знищення літака, який її несе», — пояснив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Ще один спосіб, який експерт вважає ефективним, — це оперативно-тактичні ракетні комплекси.

«Це може бути ATACMS. По тимчасово окупованих територіях можна застосовувати ракети з бойовою частиною касетного типу, які відмінно працюють саме по таких об'єктах, як аеродроми. Відзначається серйозна присутність російської тактичної авіації на аеродромах, а тому нанесення ударів по них — це також дуже важливий компонент», — акцентував оглядач.

Проблема в тому, що наземних комплексів ППО великої дальності у ЗСУ мало, а літаків, озброєних далекобійними ракетами, поки що немає. Союзники обіцяють поставити Києву F-16 протягом найближчих місяців.