Як подати заяву про зруйноване або пошкоджене житло до міжнародного Реєстру збитків — алгоритм

Пошкоджений російським ударом будинок у Краматорську. Фото: Новини Донбасу

Міжнародний Реєстр збитків України (RD4U) запустили 2 квітня 2024 року. Найпершим було відкрито прийом заяв у категорії, пов’язаній із пошкодженням та знищенням житла внаслідок російської агресії. На сьогодні до Реєстру їх вже подали понад 10 тис. Як правильно оформити заяву про зруйноване чи пошкоджене житло та на які важливі аспекти необхідно звернути увагу — у матеріалі «Новин Донбасу».

Навіщо створено RD4U?

Реєстр збитків для України або ж RD4U слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрати чи шкоди, завданих:

24 лютого 2022 року або пізніше;
на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води;
міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Він створений Україною, ЄС та ще 42 країнами. Штаб-квартира розташована в у місті Гаага (Нідерланди).

Завдання Реєстру — прийом та опрацювання заяв і пов'язаних з ними доказів. Це включає категоризацію, класифікацію та систематизацію на основі низки критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні вносяться до Реєстру для подальшого розгляду та оцінки.

Варто зауважити, що цей орган не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків, по суті, здійснювати оцінювання збитків чи вирішувати питання щодо призначення виплат чи компенсацій.

«Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заяви по суті, не досліджує та не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат», — пояснюють на сайті Реєстру.

За призначення виплат відповідатиме спеціальна комісія з розгляду заяв. Нині вона перебуває у процесі створення.

Зруйноване місто Часів Яр у Донецькій області. Фото: 24 ОМБр імені короля Данила

За даними Офісу генпрокурора, зараз обговорюється два механізми наповнення фонду, з якого потім українцям будуть виплачуватися компенсації.

«Це або за рахунок прибутків від заморожених активів РФ, це так звані суверенні кошти Російської Федерації, яких наразі, за підрахунками експертів, близько 300 млрд дол. Тому ці кошти будуть виплачуватися або за рахунок прибутків, які отримуються нашими міжнародними партнерами, які заморозили ці активи, або за рахунок залучення фінансів інших партнерів, а російські гроші будуть використовуватись як певна гарантія. Потім, якщо Росія відмовиться компенсувати збитки, що вона спричинила, можна буде погасити їх за рахунок цього фонду», — розповів керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Хто може подавати заяви до Реєстру і які?

Подати заяву до Реєстру можуть фізичні та юридичні особи, а також сама держава Україна щодо понад 40 різних категорій збитків.

Зараз процес подання заяв відкрито для однієї категорії заяв — щодо пошкодженого та знищеного житлового нерухомого майна (А3.1). Вона є найбільш підготовленою з погляду наявних доказів у необхідній електронній формі.

Наразі готується до відкриття подача заяв ще за 12 категоріями, зокрема стосовно смерті та зникнення безвісти, вимушеного внутрішнього переміщення та знищення критичної інфраструктури України.

Категорії, для яких вже затверджено окремі правила подання та форми заяв

Фізичні особи:

Держава Україна:

Юридичні особи:

Перелік категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру, широкий. Він включає різні види збитків, втрат чи шкоди. З повним списком категорій можна ознайомитись за посиланням.

Категорія А3.1 — як подати заяву?

Ця категорія стосується виключно вартості знищеного майна або ремонту чи відбудови пошкодженого житлового нерухомого майна.

За час роботи міжнародного Реєстру вже подано понад 10 тис. в 621 населеному пункті по всій Україні (станом на 1 жовтня 2024 року), охоплюючи 19 областей та Київ. Найбільшу частку становлять заяви з Донецької області (близько 35%), а найбільшу кількість заяв серед міст України подано з Маріуполя — майже 1150.

Подати заяву може кожен повнолітній власник пошкодженого чи зруйнованого майна через веб-портал «Дія». На ресурсі ви отримаєте доступ до форми заяви, яку треба заповнити. Якщо в майна декілька співвласників, кожен має подати заяву особисто. Щодо кожного пошкодженого/знищеного об’єкта — окремо. Крім того, надалі буде змога подати більше ніж одну заяву, зокрема стосовно різних категорій збитків.

Пошкоджений російським ударом будинок у Запоріжжі. Фото: ДСНС

Якщо можливості оформити документ через «Дію» немає, це можна зробити, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Працівник допоможе заповнити форму та подати заяву. Це відбувається за таким алгоритмом:

людина надає документ, що посвідчує особу;
працівник ЦНАПу перевіряє документи заявника або представника перед поданням заяви;
працівник центру подає заяву через «Дію» від імені заявника;
заявник або представник підписує роздруковану заяву;
працівник підписує заяву своїм електронним підписом.

Подати заяву про відшкодування збитків можна, навіть якщо ви вже отримали компенсацію від держави. Подання заяви до міжнародного Реєстру ніяк не впливає на можливість чи шанси отримати компенсацію за програмою «єВідновлення» і навпаки.

Крім того, це можна зробити незалежно від того, де саме розташоване майно — зокрема на тимчасово окупованих територіях та в зоні активних бойових дій.

Документи необхідно подавати українською або англійською мовою. Якщо подається українською, Реєстр здійснить несертифікований переклад на англійську для внутрішніх робочих цілей. Робочою мовою для обробки та внесення заяв до Реєстру є англійська.

Важливо! Подання заяви є безкоштовним. Ніхто не має права вимагати оплату за цю послугу. Заявник повністю відповідає за надання правдивої інформації та доказів. Тож заздалегідь подбайте про те, щоб мати всі необхідні документи та іншу інформацію.

Наслідки обстрілу на Сумщині. Фото: ДСНС

Які дані необхідно надати у заяві до Реєстру?

У документі необхідно вказати інформацію та докази на підтримку заяви, зокрема:

інформацію про вашу особу як заявника;
докази щодо майна, про яке йдеться, зокрема щодо права власності на нього;
дані про події та обставини, за яких ваше майно було пошкоджено або знищено;
опис та оцінку пошкодження та знищення, а також інформацію про орієнтовну суму вимоги заяви.

Деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел. Однак є змога подати додаткову інформацію, наприклад, про оцінку збитків, та завантажити файли з доказами на підтримку заяви з дотриманням технічних вимог Реєстру. Після підписання заяви відомості, що містяться в ній, не можуть бути змінені. Однак можливо відкликати вже подану заяву і подати повністю нову.

Зупинимося докладніше на даних, які необхідно вказати у заяві.

1. Ідентифікація заявника

П.І.Б. повністю;
стать;
дата народження;
громадянство;
документ, що посвідчує особу/номер паспорта;
реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
зареєстроване місце проживання заявника;
поточна адреса фактичного місця проживання;
контактний(і) номер(и) телефону(ів);
адреса електронної пошти;
підгрупа заявника (наприклад, військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, співробітник аварійно-рятувальних/комунальних служб/об'єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
чи був заявник засуджений за вчинення злочину у зв'язку з російською агресією проти України;
чи підпадає під санкції чи інші еквівалентні обмежувальні заходи, запроваджені урядом або міжнародною організацією.

Зауважимо: якщо заява подається через представника, треба надати еквівалентну ідентифікаційну інформацію про нього.

2. Ідентифікація нерухомого майна

чи є об’єкт нерухомого майна житловим;
тип об’єкта нерухомого майна (квартира/будинок/інше);
чи завершено будівництво об'єкта нерухомого майна;
адреса об'єкта нерухомого майна та географічні координати;
площа об'єкта нерухомого майна;
кількість кімнат;
поверх об'єкта нерухомого майна (для багатоповерхових будинків);
кількість осіб, які проживають у помешканні;
чи зареєстрований об'єкт нерухомого майна як історична або культурна спадщина;
інформація про будівлю/споруду;
чи є/був об’єкт нерухомого майна основним місцем проживання заявника станом на 24 лютого 2022 року.

3. Право власності на об'єкт нерухомого майна

чи є заявник власником об’єкта нерухомого майна;
чи зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Україні;
інформація про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Україні;
докази спроб та відмов у реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Україні;
дата виникнення права власності;
інформація про співвласників об’єкта нерухомого майна та їхні частки.

4. Подання до Реєстру пошкодженого та знищеного майна («РПЗМ») в Україні

чи була подана заява щодо цього об’єкта нерухомого майна до РПМЗ в Україні;
реєстраційний номер в РПЗМ;
інформація про Акт комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна (Акт про пошкодження);
інформація про Звіт про проведення технічного обстеження;
інформація про Акт оцінки та звіт про оцінку майна.

5. Подія, яка пошкодила або знищила нерухоме майно

тип події, що спричинила до пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна;
дата події, що спричинила пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна;
опис події.

6. Пошкодження або знищення нерухомого майна

тип і ступінь пошкодження або знищення;
опис пошкодження або знищення;
докази пошкодження або знищення.

7. Сума вимоги заяви

докази проведення експертної оцінки збитків;
сума будь-якої експертної оцінки збитків;
підтвердження вартості майна до 24 лютого 2022 року;
докази проведених ремонтних робіт на об'єкті нерухомого майна;
оцінка вартості ремонту;
сума компенсації, визначена Україною в особі уповноважених державних органів;
сума компенсаційних виплат, отриманих від України в особі уповноважених державних органів;
орієнтовна сума вимоги заяви.

8. Інші судові провадження

інформація про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).

9. Додаткові докази

додаткові докази щодо особи заявника;
додаткові докази щодо права власності на об’єкт нерухомого майна;
щодо події, що спричинила пошкодження або знищення нерухомого майна;
щодо пошкодження або знищення нерухомого майна;
щодо вартості нерухомого майна;
щодо інших аспектів заяви.

Зруйнований Маріуполь. Кадр із відео

Останній етап — перевірка та подання, який включає::

перевірку та підтвердження даних;
перевірку особи перед поданням заяви;
згоду на передачу персональних даних;
подання заяви.

Файли, які ви прикріплюєте до заяви, мають бути у форматах PNG, JPG, HEIC. Розмір кожного має перевищувати 5 МБ.

Читайте також:

«єВідновлення»: З якими труднощами стикаються власники пошкодженого війною житла

Що відбувається із заявою далі?

Спочатку документ проходить технічну перевірку. Якщо виникнуть проблеми з долученими файлами, людину повідомлять через «Дію».

Далі відповідний орган Реєстру (Рада) розглядає заяву та ухвалює остаточне рішення (внести заяву до Реєстру, не вносити або повернути заяву на доопрацювання).

Секретаріат Реєстру перевіряє заяву на відповідність критеріям прийнятності. У разі потреби може попросити надати додаткову інформацію.

Заявника повідомлять про рішення через «Дію». Повідомлення буде містити унікальні номери заявника та заяви.

Тривалість розгляду може відрізнятись залежно від складності категорії заяв та загальної завантаженості Реєстру.

Зараз триває збір заяв, а сам розгляд відбуватиметься пізніше. Чіткого встановленого терміну на розгляд заяв наразі немає. Взаємодія із заявниками також відбуватиметься лише в електронній формі.

Конфіденційність даних

Подання заяви передбачає надання згоди на обробку персональних даних Реєстром. Ця згода обмежується цілями, пов’язаними з його роботою та майбутнім компенсаційним механізмом. Вся подана інформація є конфіденційною. Дотсуп до поданих даних є лише в працівників Реєстру.

Також розробники наголошують, що у публічних звітах Реєстру не буде даних, які дадуть змогу ідентифікувати окремих заявників.

Надалі подані дані можуть передати майбутньому міжнародному компенсаційному механізму для оцінювання та ухвалення рішень щодо компенсацій.

Переможемо цензуру разом!

Як читати «Новини Донбасу» на окупованих територіях