За приблизними підрахунками, 30% України наразі заміновано. Це не лише становить небезпеку для людей. Країна несе величезні економічні збитки, бо ці території просто випадають із користування. В першу чергу мова про аграрну промисловість. Аби очистити всі землі від мін, потрібні роки. Гуманітарне розмінування класичним способом — дуже коштовний та довгий процес, тому українські компанії шукають способи, аби зробити це швидше. Які технології використовують для розмінування — читайте у статті «Новин Донбасу».
«Новини Донбасу» вже розповідали, що існує три види розмінування — оперативне, гуманітарне та військове. Якщо говорити саме про повернення земель для користування людьми, наприклад, в ту ж аграрну сферу, то мова йде саме про гуманітарне розмінування. Воно включає дослідження, картографування та маркування мінних полів, а вже потім власне очищення землі від вибухонебезпечних предметів. Робиться це за допомогою машин роторного типу, які буквально перебивають землю та одночасно знищують вибухонебезпечні предмети. Але, по-перше, це доволі шкідливо для ґрунтів. По-друге, такі машини за день здатні очистити приблизно гектар і це дуже мало. По-третє, після них поле все одно ще раз перевіряють сапери. Але реалії України — це сотні гектарів замінованих полів. Тому виробники техніки та оператори протимінної діяльності шукають способи пришвидшити процес та зробити його більш екологічним. Мова про спеціальні дрони та модернізацію машин.
«Ми зробили свою розробку, яка викатує 10 гектарів на день за допомогою звичайної техніки — трактора. Трактор працює зі “Старлінк”. Ми відійшли від радіочастот, бо їх глушать РЕБи. Тому ми працюємо саме через “Старлінк”, аби керувати технікою, наприклад, сидячи в Києві. Ми перед собою ротор не штовхаємо, він обертається з боку. Ми подали на сертифікацію нашу установку. Також ми викатуємо поле без зупинки по колу. Не треба витрачати час на розвертання техніки», — розповідає керівник з механізованого розмінування Благодійного фонду «Розмінування України» Ян Артюхов.
В Україні використовують автоматизовані системи для розмінування. Фото: БФ «Розмінування України»
Він додає, що ця техніка не знищує боєприпаси, а підбирає їх, що важливо в екологічному плані. За допомогою винаходу вже очищено 900 гектарів земель. У БФ «Розмінування України» кажуть: установка коштує недорого і за день може розмінувати до 10 гектарів — тобто, в 10 разів більше за машини роторного типу. Нові експериментальні розробки — лише одна зі сфер діяльності фонду. Паралельно організація вже є оператором з гуманітарного розмінування. Тут кажуть, що для очищення землі сапери користуються також безпілотниками. Дрони зі штучним інтелектом зчитують інформацію про мінні поля та вибухонебезпечні предмети. У фонді «Розмінування України» підкреслюють, що спираються лише на вітчизняні розробки, співпрацюючи з науково-дослідними інститутами та фахівцями з питань геофізики, агрономії та цифрових технологій.
Ще одна розробка, яка вже пройшла сертифікацію, — це дрон-розміновувач «Змій» компанії Rover Tech. Як зазначили в Міністерстві економіки, ця машина здатна знищувати протипіхотні та протитанкові міни, знімати розтяжки. Вартість «Змія» — від 14,5 до 20 тисяч доларів і це відносно небагато у порівнянні з машинами роторного типу. Взагалі мета компанії Rover Tech — знизити витрати на розмінування в 20 разів та мінімізувати ризики травмувань саперів.
«"Змій" — це унікальне рішення в українських умовах. Фактично ми отримали новий підклас машини для розмінування, яка може очищати поля від осколкових та фугасних боєприпасів, від яких найбільше страждають сапери», — каже заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Український дрон для розмінування «Змій». Фото: Rover Tech
«Змій» може розміновувати до 2,5 гектара на день — тобто, вже суттєво більше за традиційні машини. Крім цього, керувати цим винаходом можна дистанційно. До переваг відносять і те, що «Змій» працює в умовах низької та середньої рослинності. Це важливо, бо висока трава додає складностей при розмінуванні, тому українські компанії намагаються вирішити й цю проблему.
«Ми розробляємо наземні дрони-косарки, які викошують траву, бо трава, яка росте вже другий-третій рік війни — це велика проблема, яка займає дуже багато часу, сил в операторів розмінування», — розповідає операційний директор компанії Dropla Олександр Лисіков.
Він впевнений, що допомагати в розмінуванні України повинні у першу чергу роботи, а не люди. Тому датсько-українська компанія Dropla розробляє передові технологічні рішення — зграї дронів, робототехніку, системи штучного інтелекту та програмне забезпечення.
«Ми використовуємо різні сенсори. Основна ідея — пролітає верхній дрон, ми на нього чіпляємо сенсори, різні датчики, скануємо територію, виявляємо безпечні та небезпечні ділянки. На безпечні ділянки, де нічого не знайшли — ніякого металевого сміття, мін, вибухонебезпечних пристроїв ми будуємо карту та показуємо, що тут безпечна ділянка. Також запускаємо нижні дрони — якщо ми десь помилились, то постраждає дрон, а не людина. Тим самим ми пришвидшуємо час для розмінування та економимо ресурси», — каже Лисіков.
Дансько-українська компанія Dropla розробляє платформу рою дронів для розмінування. Фото: Dropla Tech
Тобто, дрони, які мають оптичні, магнітні та електромагнітні датчики, виявляють міни або ж дають інформацію, що вибухонебезпечних предметів немає. На ділянках, як кажуть у Dropla, працює рій з шести БПЛА. Це дозволяє одночасно охоплювати площу до 0,5 кв. км або 100 гектарів на день.
І це лише деякі розробки із тих, якими займаються технологічні компанії. Крім цього, є й міношукачі на квадрокоптерах, магнітометри, які шукають аномалії в землі — все, що є металеве. Тож, у питаннях розмінування Україна все більше спирається на свої передові ресурси, ніж на партнерські.
Переможемо цензуру разом!
Як читати «Новини Донбасу» на окупованих територіях