У Кремлі розглядають варіант проведення «референдумів» на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях, а також у захоплених Росією частинах Запорізької, Харківської та Херсонської областей — до кінця осені. Сценарій організації «референдумів» у вересні, швидше за все, не буде реалізований. Про це повідомляє російське «РБК» із посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента РФ.
Різні сценарії — залежно від військової ситуації
Зазначається, що, починаючи підготовку до «референдуму», у Кремлі виходили з концепції, що, залежно від військової ситуації, вони можуть пройти «у близькій чи віддаленій перспективі», де під близькою мався на увазі вересень, а під віддаленою — листопад. Тобто проміжок «починаючи з умовного 11 вересня [єдиний день голосування в Росії] як точки відліку та закінчуючи приблизно 4-7 листопада».
Один із варіантів передбачав організацію «референдумів» спочатку на підконтрольних «ДНР» та «ЛНР» територіях, а потім у захоплених Росією регіонах.
Усі джерела видання впевнені, що оптимістичний сценарій — проведення «референдумів» у вересні — швидше за все, не буде реалізовано. За їхніми словами, наразі йдеться про жовтень-листопад. Як одна з можливих дат звучить 4 листопада (день народної єдності у РФ). Але все це не більше ніж попередні прикидки, оскільки рішення, як і раніше, залежатиме «від ситуації на фронтах».
Без «ДНР» реалізувати не вдасться
Одна з головних причин, чому, швидше за все, не буде реалізовано сценарій із «референдумами» у вересні, полягає в тому, що російські війська наразі не вийшли на адміністративні кордони Донецької області. Хоча в якийсь момент розглядалася можливість проведення референдуму для «ДНР» до виходу російських сил на межі регіону. Відповідно до цього варіанта, голосування планувалося призначити після взяття в «котел» території в районі Краматорська та Слов'янська, але цього на цей час не відбулося.
Проводити «референдуми» будь-де без угруповання «ДНР» було б дивно, зазначають джерела російського «РБК»: починаючи так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, Володимир Путін пояснив це «необхідністю захисту мешканців ЛНР та ДНР».
29 серпня Reuters повідомив про наступ армії України на Херсонському напрямку. Своєю чергою у Міноборони Росії заявили, що з боку ЗСУ були спроби наступу на трьох напрямках у Херсонській та Миколаївській областях.
При цьому настрої серед мешканців Херсонської та Запорізької областей неоднорідні. Перший заступник очільника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко запевняє, що «вступ до складу Росії підтримують 75-77% жителів» цих областей. А на підконтрольних «ЛНР» та «ДНР» територіях нібито готові голосувати за «приєднання до Росії 92%».
Що стосується Харківської області, то в адміністрації президента РФ виходять з того, що «нелогічно проводити референдум, не маючи контролю над Харковом».
Кремль веде підготовку
Кремль веде підготовку до «референдуму» вже протягом кількох місяців: на окупованих територіях формуються «виборчі комісії», працюють російські політтехнологи. На керівні посади призначаються вихідці з Росії.
Співрозмовники видання зазначають, що підготовка розпочалася заздалегідь, щоб у той момент, коли буде «відмахування згори», «голосування» можна було б призначити та провести максимально швидко — протягом найближчих двох тижнів. Проголосувати хочуть дати можливість і в усіх пунктах розміщення біженців на території Росії.
Крім підготовки до «референдуму», Кремль почав знайомити керівництво окупаційних «адміністрацій» із внутрішньоросійською повісткою. У середині серпня у Криму пройшов семінар, організований внутрішньополітичним блоком адміністрації президента РФ на чолі з його куратором Сергієм Кирієнком. На семінарі були присутні керівники окупаційних «адміністрацій» та їхні заступники, яким, зокрема, пояснювали, «як і що влаштовано в Росії, хто за що відповідає, до кого з якими питаннями звертатися». Перед слухачами виступали Кирієнко, віцепрем'єр Марат Хуснуллін та віцепрем'єрка Тетяна Голікова, пропагандист Володимир Соловйов, губернатори низки російських територій, що межують з Україною.
Дивіться також: