У ЗСУ показали, як відбувається евакуація поранених під Бахмутом

Лікарі на передовій працюють під постійним обстрілом. Звуки постійної стрілянини та безперервних вибухів лунають біля стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку, де побувала кореспондентка «Новин Донбасу».

Медики тут щоденно рятують життя українських бійців. Все відбувається у максимальній близькості до лінії фронту, до позицій російських військових лише кілька кілометрів. У самому стабілізаційному пункті лікарі максимально швидко намагаються допомогти пораненим попри те, що над ними постійно літають літаки або безпілотники.

Серед медиків є люди, які пішли служити невдовзі після визволення їхніх міст від окупації. Михайло Володимирович – досвідчений лікар-анестезіолог із Херсонської обласної клінічної лікарні. За його плечима десятки років роботи. Початок повномасштабної війни він зустрів у рідному місті та опинився в окупації.

Михайло Володимирович – досвідчений лікар-анестезіолог із Херсонської обласної клінічної лікарні

Після того як зміг виїхати та вивезти свою родину, повернувся і з 23 липня пішов добровольцем на фронт. Йому 57, але не міг зробити інакше, побачивши, що роблять російські окупанти з українцями. Тут його завдання – стабілізувати бійця.

«Для того, щоб знеболити пораненого, і якнайшвидше відправити його на подальший етап евакуації. Він має дихати в машині. Сам. У нього не повинно бути зупинки дихання. І водночас він має бути добре знеболений. Тому що дорога погана», — поділився лікар 57 омпбр ЗСУ.

За словами медика, кількість поранених постійно змінюється, а надати допомогу потрібно всім. Такий підхід відрізняється від цивільної роботи, де лікар має одного пацієнта. Медперсонал має чіткий алгоритм дій при надходженні пораненого.

За планом спочатку необхідно знеболити солдата, заповнити його крововтрату. У цей час хірург оцінює рівень пошкодження, внутрішні органи, всі працюють разом. Потім іде стабілізація. У медиків все є, є плазма, крохмаль, желатин. Після того як заповнили крововтрату, закривають дірку.

При необхідності – дихальний апарат, якщо тяжкий пацієнт. При пораненні у голову, геморагічні шоки. Якщо треба перевести на штучну вентиляцію легень, то лікарі переводять.

Фахівці стабцентру зазначають, що стабілізовувати на операційному столі можуть тривалий час, аж до трьох годин, залежно від тяжкості поранення військовослужбовця. Після того, як лікарі будуть впевнені, що пацієнта можна транспортувати далі, його на реанімобілі відправляють до шпиталю.

Реанімобіль

Реанімобіль

Машина обладнана киснем, апаратом ШВЛ, що стежить за апаратурою. Це машина для транспортування тяжких хворих.

За оцінкою медиків, коли звільняли Херсон минулого року, кількість поранених на день могла досягати ста людей. На Бахмутському напрямку цифри менше, але відпочивати ніколи, бо контрнаступ проводиться щодня.

Військовослужбовці спільно з лікарями та всіма, хто їм допомагає, готуються до марафону на довгу дистанцію, а не до короткого забігу, адже війна в Україні триває з 2014 року.

Тому просять тих, хто перебуває у тилу – не забувати про тих, хто щодня ризикує своїм життям. І продовжуватиме допомагати Збройним силам України.