25-річний Геннадій Тамулевич родом з Луганщини. Після того, як у 2014 році Росія окулювала його рідний Первомайськ, Геннадій твердо вирішив стати військовим. Після школи юнак вступив до Одеської військової академії.
Із початком повномасштабної війни Геннадій перші кілька тижнів обороняла Київ. А коли столиця вистояла, його підрозділ перемістили спочатку на Харківський, а згодом на Запорізький напрямок. Там молодий воїн і отримав поранення у квітні 2022 року.
Геннадій розповідає, що одного дня група бійців ЗСУ зайшла до населеного пункту, щоб переконатися: оккупантів там немає. Але коли вони ближче підійшли до будинків, зрозуміли — на них уже чекали. Почалася стрілянина. На відстані десяти метрів Геннадій побачив свого противника, який цілився в нього з автомата.
За спогадами Геннадія буквально на мить він відчув, як струм ударяє йому в ногу. Але перед тим, як зомліти, зібрався з залишками сил, вистрілив у ворога і знешкодив його.
Після цього отямився вже в запорізькій лікарні. Там медики боролися за ногу військового: дві ворожі кулі просто розбили йому колінний суглоб та стегно. Кінцівку довелося ампутувати.
Згодом він лікувався у Дніпрі, Вінниці, Львові та навіть Німеччині, де йому встановили перший протез. З ним він повернувся до України, бо вирішив: боротися з ворогом він буде до кінця, хай і не на передовій.
Наразі воїн ЗСУ проходить реабілітацію у Центрі «Незламні». Тут він уперше за півтора роки зумів пробігтися біговою доріжкою.