Україна має реінтегрувати 1,6 мільйона дітей з окупації: правозахисники запропонували «дорожню карту»

На тимчасово окупованих територіях перебувають майже 1,6 млн дітей та молоді різного віку. Про це повідомив Центр гуманитарних програм «Альменда». Всі вони з 2014 року піддаються російській політиці русифікації та мілітаризації. І вже сьогодні необхідно думати як ефективно реінтегрувати дітей після деокупації, наголошують експерти. Вони підкреслюють, якщо реінтеграційної політики немає, то може виникнути внутрішній конфлікт.

Українські правозахисники підготували та презентували рекомендації (дорожню карту) щодо політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації. Дорожня карта була розроблена експертами трьох громадських організацій — ЦГП «Альменда», Регіональний центр прав людини, Української гельсінської спілки з прав людини.

Документ напрацьовували протягом року. Експерти вивчали матриці успішних та неуспішних практик реінтеграції, досліджували практики інших країн та вивчали дискусії з українськими студентами, в тому числі ВПО, щодо бачення процесів реінтеграції дітей та молоді.

За результатами дослідження досвіду 7 держав була складена Матриця успішних та неуспішних практик, які потрібно враховувати під час напрацювання державної політики України щодо реінтеграції дітей та молоді після деокупації, вона лягла в розробку «Дорожньої карти». Про це розповіла основна авторка Дослідження «(Не)вивчені уроки: досвід країн щодо реінтеграції дітей і молоді» Анастасія Воробйова.

«Було б дивно, якщо б ми не запитали українську молодь, студентство, що ж вони думають про майбутню реінтеграцію. Бо зрозуміло, що інтегруватися діти з ТОТ будуть до спільноти своєї — молодіжної, і тому дуже важливо подивитися, що ж думає приймаюча сторона і який настрій у неї», — зазначила керівниця напрямку національної адовокації Валентина Потапова.

Зустрічі були поділені на два блоки:

інформаційний, в якому дослідники надали інформацію про те, що зараз відбувається з дітьми в тимчасовій окупації;

практичний, де дітям було запропоновано зобразити ту дитину, яку потрібно інтегрувати, та спробувати визначити виклики та шляхи вирішення цих викликів для емоційного занурення. Всього до дискусій було залучено 86 студентів. В тому числі були студенти, які мали досвід життя в окупації.

Під час дискусій практичний психолог вів спостереження з метою дослідити емоційний стан та емоційні реакції під час дискусії та оцінити настрої української молоді та її ставлення до дітей та молоді, які проживають в окупації. Надалі був проведений аналіз малюнків студентів «Портрет дитини, яка пережила окупацію».

На основі дискусій були виокремлені виклики, які можуть постати в процесі реінтеграції та шляхи їх вирішення.

Головний висновок дискусій — студенти висловлюють готовність брати участь у програмах реінтеграції молоді з окупованої території у простір України. Але дослідниками був виявлений низький рівень обізнаності щодо ситуації у якій перебувають діти та молодь в окупації, що вказує на необхідність розробки ефективних програм для української молоді та підготовки її до процесів реінтеграції.

В «Дорожній карті» було виокремлено 6 умов впровадження та 11 принципів політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації.

Сама карта складається з 7 стратегічних цілей:

Висока довіра до української держави та її інститутів більшості людей, які перебувають в окупації.
Нетравматичне відновлення громадянської ідентичності.
Подолання протиставлення української й російської мов, оскільки пропагандисти використовують це як спосіб розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Запобігання дискримінації та сегрегації.
Подолання ментальних травм та забезпечення психологічної реабілітації дітей та молоді з деокупованих територій.
Сприяння формуванню політики пам’яті.
Долучення дітей та молоді до процесів деокупації, реінтеграції та розбудови миру. Дослідники підкреслили, що всі цілі мають бути впроваджені в комплексі, не відірвано один від одного.