Якщо західні країни конфіскують заморожені активи РФ через війну в Україні, то Варшава може вимагати від Берліна понад трильйон доларів. Про це пише американське видання The Wall Street Journal.
У статті наголошується, що Берлін став одним із найзапекліших противників прагнення очолюваної США ініціативи заволодіти російськими активами Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених на початку російсько-української війни. Німеччина побоюється, що конфіскація заморожених коштів може створити прецедент і спричинити нові позови проти неї за злочини часів Другої світової війни.
І ці побоювання ставлять під загрозу долю згаданої ініціативи. Сполучені Штати та Велика Британія вважають, що успіх цього кроку має вирішальне значення для перемоги України, але без широкої європейської підтримки шанси на його реалізацію невеликі. Ці кошти, які у кілька разів перевищують нещодавно схвалену суму в 61 мільярд доларів американської допомоги Україні, покликані зміцнити ослаблені Збройні сили України та допомогти у відновленні країни.
Дві третини російських грошей перебувають у клірингових центрах Європи, і за два роки конфлікту Німеччина нещодавно підтримала лише використання доходів від цієї суми на фінансування української зброї. Париж, Рим та Європейський центральний банк також вагаються: побоюються, що конфіскація резервів підірве міжнародну довіру до євро та активів у єдиній валюті.
У «Великій сімці» (G7) думки щодо потреби у конфіскації активів Росії розділилися, причому Японія, якій висувають репараційні претензії Південна Корея та інші сусіди, виступає проти цього кроку. Міністерство закордонних справ Японії заявило, що продовжить обговорювати це питання зі своїми партнерами щодо G7.
Вимоги про виплату репарацій за Другу світову війну переслідують Німеччину протягом десятиліть, що часом погіршувало стосунки з сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзникам з антигітлерівської коаліції та тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина також виділила понад 90 мільярдів доларів жертвам Голокосту та їхнім сім'ям, що вижили.
Останнім часом знову лунають заклики до подальшого відшкодування збитків. Польща, яку нацистська Німеччина захопила та окупувала під час війни, з 2022 року вимагає від Берліна компенсації у 1,3 трильйона доларів, а Греція з 2019 року – понад 300 мільярдів доларів.
Німеччина стверджує, що її початкові повоєнні виплати та договір 1990 року, який закріпив межі країни після возз'єднання, врегулювали це питання. Цей договір підписав Радянський Союз і Сполучені Штати; Польща, Греція та Італія не брали участі.
2004 року, коли Польща вступила до Євросоюзу, Берлін зобов'язався не підтримувати позовів проти Варшави з боку мільйонів вигнаних та експропрійованих німців. Польща, своєю чергою, відмовилася від своїх вимог щодо компенсації. Але це питання, як і раніше, викликає роздратування.
«Коли ми говоримо про катів, жертв, покарання, страждання... ми вимагаємо не тільки пам'яті, не тільки правди. Ми вимагаємо компенсації», — заявив тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у вересні, у 84-ту річницю вторгнення Німеччини.
Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам подавати позови проти держав до іноземних судів та що державні активи захищені від арешту. Порушення цього принципу у випадку з Росією підірвало б давню правову позицію Німеччини, – заявили представники Берліна.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що конфіскація російських активів — це «піратство XXI століття». Офіційні особи РФ попередили, що вживатимуть заходів у відповідь.
Німеччина також стверджує, що російські активи слід залишити в недоторканності, щоб використовувати їх як важіль на переговорах щодо припинення війни і спонукати Росію поступитися частиною зайнятої нею української території.
Славомір Дебскі, голова польського аналітичного центру PISM, вважає, що ще одним мотивом відмови Берліна від конфіскації російських активів може бути захист німецьких компаній, які досі працюють у Росії, від заходів у відповідь. Група Leave Russia, що виступає за догляд західних компаній з російського ринку, стверджує: в Росії, як і раніше, функціонують 272 німецькі компанії.
У межах «Великої сімки», можливо, починає вимальовуватись складний компроміс. Сполучені Штати запропонували групі вилучити із заморожених коштів прибуток за 10 років (фактично це процентні виплати за активами зі строком погашення, що минув). Ці гроші стануть забезпеченням для облігацій, випущених спеціальною компанією, створеною «Великою сімкою» для збирання коштів на користь України. Країни «Великої сімки» гарантують виплату боргу.
Європейці мають свій план використання відсотків від заморожених російських активів для оплати зброї та відновлення України. Найімовірніше, це відбудеться найближчим часом, хоча чиновники ЄС кажуть, що Європа може приєднатися до плану Сполучених Штатів у 2025 році. Обговорення поки на ранній стадії, – підсумовує The Wall Street Journal.
Нагадаємо, міністри фінансів країн «Великої сімки» на зустрічі у Вашингтоні не змогли дійти згоди щодо шляхів використання заморожених російських активів на підтримку України. Вони продовжать роботу над можливими варіантами, які представлять лідерам G7 перед самітом Італії в червні.