Підрозділи армії РФ у Часовому Ярі взяли під контроль територію на захід від каналу Сіверський Донець – Донбас, який виступав у ролі захисного рову для міста. Це може стати значним кроком до захоплення міста. Про це сьогодні пише американське видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що відступ ЗСУ з Часового Яру відкриє російським військовим шлях до частини Донецької області, що залишилася.
У четвер, згідно з даними американського Інституту вивчення війни (ISW), Росія просунулась на північному та південному сході міста. Просування Росії на північному сході Часового Яру також підтвердив український OSINT-проект DeepState.
Протягом півроку українські війська не дозволяли російським загарбникам просуватися у місті, проте цього тижня військові РФ розпочали наступ у двох місцях через канал Сіверський Донець – Донбас.
Часів Яр — ключове місто для оборони Донецької області, пише WSJ. Якщо російські військові захоплять його і розташований на південь від нього Покровська, ВСУ доведеться значно складніше захищати частину регіону, що залишилася.
Аналітики, на яких посилається газета, вважають, що Росія прагне захопити обидва міста до початку бездоріжжя, а також до того, як опаде листя, яке приховує військових від дронів.
Для України важливо продемонструвати мешканцям країни та західним партнерам, що вона може захищати такі міста як Часів Яр, зазначає WSJ. Це має показати, що Київ здатний утримувати стратегічно важливу територію та відбивати атаки більш численної та краще оснащеної армії.
«Досить однієї помилки, і Часів Яр може впасти за лічені дні», — сказав український військовий Ростислав Касьяненко, який воює в місті.
На Донеччині також тривають бої і за Покровськ. Наразі російські військові перебувають приблизно за 8 км від його кордону.
Російський наступ на Донеччині набрав обертів у серпні, коли Україна перекинула тисячі своїх найбільш загартованих у боях військових у Курську область. Україна сподівалася, що вторгнення змусить Кремль вивести частину угруповання із Донецької області, але цього не сталося.
Переможемо цензуру разом!
Як читати «Новини Донбасу» на окупованих територіях