«Мамочко, я не хочу вмирати». Як під обстрілами у Костянтинівці евакуюють сім'ї з дітьми

В Донецькій області через безперервні обстріли з боку Росії люди продовжують залишати свої будинки, в тому числі й в Костянтинівці, а допомагають з евакуацією поліцейські. Про це йдеться у сюжеті «Новин Донбасу».

За словами помічника комбата патрульної поліції Краматорська та Слов'янська Дмитра Кальянова, поліцейські під час евакуації насамперед віддають перевагу дітям.

«Намагаємося насамперед їх вивезти. Якщо є бажання у дорослих, їх також вивозимо. Якщо лінія фронту підходить безпосередньо до місця проживання людей, там евакуація відбувається примусово, оскільки існує загроза життю та здоров'ю населення», – сказав він.

Так, одна із сімей, якій поліцейські допомагають виїхати у безпечне місце, із Костянтинівки. Це родина Світлани, яка їде до Кропивницького, де вони пробудуть якийсь час у гуртожитку. З собою забирають найважливіше, своїх улюбленців – кішку та равлика.

Світлана каже, що планували виїхати самі й навіть зібрали речі, частину з яких готувалися відправити поштою, а решту покласти в автомобіль та своїм ходом поїхати у заплановане місце. Але все пішло не так, коли в їхній будинок стався «приліт».

Вона каже, що будинок до другого поверху зруйнований.

«Не частково, його взагалі там немає. Комунікацій там також уже ніяких не буде. І звісно ми втратили житло через цей авіаудар. Тому й переселяємось. Та й дитина, вона та жити хоче. Коли це все сталося, він сидів на ліжку і кричав: «Мамочко, мамочко, я не хочу вмирати». Тому я не думаю, що подальше, що відбуватиметься у місті, позитивно позначиться на його психіці», – переконана жінка.

Цей обстріл стався 8 жовтня. На момент удару в будинку майже нікого не було. Лише одного сусіда Світлани діставали з-під завалів, чоловік «злетів» з п'ятого до другого поверху.

Оскільки автомобіль, на якому збиралася виїхати сім'я, був пошкоджений, Світлана вирішила звернутися по допомогу до поліції.

Дмитро Кальянов розповів, що співробітники поліції всіх людей направляють чи вивозять до Краматорська або Дружківки, оскільки там існують певні «шелтери».

«У цих «шелтерах» людям оформляється матеріальна допомога, після чого вони чекають від одного і до, наприклад, п'яти-семи днів, після чого їх розподіляють евакуаційними транспортними засобами через залізницю або автобусами по Україні», – зазначив поліцейський.

Світлана, спостерігаючи за ситуацією на фронті й за тим, що залишається від міст Донбасу після наступу російської армії, вважає, що в них більше не буде можливості жити. Тим більше їй потрібно подбати про майбутнє своєї дитини, її подальші навчання та розвиток.

Вона зазначила, що поки що син навчатиметься онлайн, як і до цього.

«Але найближчим часом, як я думаю, дитину потрібно віддавати в соціум, щоб вона спілкувалася з іншими дітьми та розвивалася надалі. Онлайн – це одне навчання. А безпосередньо школа – це зовсім інше навчання. Дитина має вміти спілкуватися, там і дитячі гуртки є, там для дитини буде зручніше. Так може бути невелике місто, може бути з роботою проблема, з житлом, але спокій головніший», – вважає Світлана.

Зваживши всі «за» та «проти», Світлана обрала поїхати й тим самим зберегти життя собі та дитині.

Нагадаємо, що «Новини Донбасу» розповідали історію десантників із Донеччини, які запускають дрони в тил армії РФ.