День з саперами. Як тепер розміновують Донбас за допомогою дронів та роботів

В Україні заміновано понад 25% територій. За оцінками Globsec, Україна є найбільшою замінованою територією світу. За цим показником вона обійшла навіть Афганістан і Сирію.

Саме тому українські сапери постійно працюють над розмінуванням звільнених від російських окупантів територій. Під час роботи з вибухонебезпечними предметами чи снарядами, українські фахівці все частіше вдаються до використання нової техніки. Як це відбувається, дізнавалися журналісти «Новин Донбасу».

Робот-помічник

«Зараз ми працюємо роботом у полі – машина механізованого розмінування GCS-200. Проводимо розмінування мінних полів», — розповідає механік-водій та сапер Максим.

Машина механізованого розмінування GCS-200. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Українські рятувальники все частіше використовують у своїй роботі робототехніку та безпілотні машини для дистанційного розмінування.

Наприклад, багатоцільова платформа дозволяє саперам проходити приблизно 4,5 тисячі квадратних метрів за три дні. А її оператори тримаються на безпечній відстані від місця можливого вибуху.

«Залежно від навколишнього середовища – є вишки, немає вишок, дерева – все це зменшує сигнал. А загалом 500-700 метрів можна працювати», — пояснює принцип роботи техніки сапер Максим.

Оператор тримається на безпечній відстані у 500-700 метрів, працюючи з технікою. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Крім таких машин, сапери використовують дрони та маленьких роботів для закладки і перевезення вибухівки.

«Ми активно використовуємо системи дистанційного розмінування, системи моніторингу за ситуацією. Також ми задіюємо безпілотні літальні апарати, щоб можна було оцінити масштаби забруднення території вибухонебезпечними предметами. Увесь передовий досвід, що на сьогодні є, ми застосовуємо у своїй роботі», — зазначив помічник начальника групи розмінування з роботи зі ЗМІ Сергій Данілін.

Сапери цінують операції за допомогою нової техніки, тому що це безпечніше для життя, аніж рухатися пішки з приладом. Однак після машини теж необхідно перевіряти ділянки. Тож тоді, як машина пройшла певний відрізок, на поле виходять сапери з металошукачами та щупами.

Сапер перевіряє роботу, виконану машиною. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

«Моя особиста думка, це класна штука, оскільки вона все одно зберігає життя і здоров'я простих саперів. Можливо, вона працює трохи швидше, люди не так втомлюються. Але є певні нюанси: машина може щось пропустити, може щось не розколоти, тож все одно після неї потрібно проводити контроль якості. Все одно треба йти простим саперам. Це також створює дуже велику небезпеку», — наголосив начальник відділення піротехнічних робіт Олександр.

Загалом в Україні заміновано понад 25% територій. А якщо брати Донецьку та Луганську область, то через безперервні бойові дії вибухонебезпечними предметами всіяна майже вся площа цих областей. Як, наприклад, на цій ділянці, де лежать нерозірвані суббоєприпаси та протипіхотні міни.

«Нам надійшло звернення, що це ПФМ-1 "Лєпєсток". Дуже небезпечна штука розкидається дистанційно. За натискання до 5 кг відриває стопу. Тому людям необхідно бути пильнішими», — зазначає начальник відділення піротехнічних робіт Олександр.

Чотири простих правила

З початку повномасштабного вторгнення Росії сталося 960 нещасних випадків, пов'язаних із мінами. Через підриви загинуло 296 цивільних, ще 665 дістали поранення. Фермер, який працює на цьому полі, побачивши підозрілий предмет, не став ризикувати своїм життям і одразу ж зателефонував до ДСНС.

«Чотири основні правила, якщо ви побачили предмет, зовні схожий на вибухонебезпечний, потрібно: бути уважним, зупинитися, не чіпати та зателефонувати 101. Я думаю, це чотири золоті правила, яких необхідно дотримуватися всім», — додав помічник начальника групи розмінування з роботи зі ЗМІ Сергій Данілін.

Помічник начальника групи розмінування з роботи зі ЗМІ Сергій Данілін. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Він також наполягає на тому, щоб прості люди не повторювали дій з популярних відео, де чоловік несе протитанкову міну, або де люди збирають ПФМ-1 «Лєпєсток», піхотні міни. На думку начальника групи розмінування, це робиться двічі за життя, оскільки в людини дві руки.

«Не треба геройствувати, не потрібно взагалі нічого. Побачили, відійшли, насамперед зателефонували 101. Ваше здоров'я збережено, ваше життя збережено. Воно того не варте», — наголосив начальник піротехнічних робіт.

Російський снаряд в очікуванні знешкодження. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Також ширяться повідомлення про те, що люди підпалюють траву, сподіваючись самостійно очистити землю від вибухонебезпечних предметів. Однак такі дії можуть становити небезпеку як для життя людей, так і для тварин, які ховаються або ховаються у цій траві. Тому будьте пильними та не вдавайтеся до самодіяльності, а краще дочекайтеся саперів!

«Якщо є загроза цивільному населенню, інфраструктурі, яка може спричинити надзвичайну ситуацію, то ми приїжджаємо одразу. Так у нас є запас три доби. Приїжджаємо у триденний термін відтоді, як надійшла заявка нам», — запевнив начальник відділення піротехнічних робіт Олександр.

Авіабомби — новий виклик

Цього року саперам додалася ще одна серйозна проблема, це авіаційні бомби, якими ворог не гидує бити по мирному населенню.

Авіаційні бомби — ще одна серйозна проблема саперів. Фото: кадр з відео «Новин Донбасу»

«Залежно від їхніх розмірів, розліт уламків може сягати кількох кілометрів. Загалом, знешкодження таких авіаційних бомб, якщо це, наприклад, житловий сектор, то це комплекс заходів, до якого входить робота місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і піротехнічних підрозділів, підрозділів ДСНС. Найчастіше у радіусі розльоту осколків проводиться евакуація населення. Такий вибухонебезпечний предмет, якщо це можна, знищується на місці. Якщо немає такої змоги, то його вивозять та знищують у безпечному місці», — підтвердив помічник начальника групи розмінування у роботі зі ЗМІ Сергій Данілін.

Оскільки російська армія не припиняє обстрілів, скидає авіабомби та дистанційно мінує українські землі, Донецька обласна військова адміністрація заборонила відвідування кладовищ під час релігійних свят.

Але ДСНС все одно доводиться обстежувати цю територію, адже люди, на жаль, можуть не дослухатися розпоряджень місцевої влади.

Сапер перевіряє роботу, виконану машиною. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Як довго саперам доведеться обстежувати та розміновувати східні регіони України, на жаль, ніхто не знає. З огляду на те, що ситуація постійно змінюється, зараз планувати щось просто немає сенсу. І немає змоги визначити якісь реальні обсяги та терміни з розмінування.

«Ми знаємо, що після Першої та Другої Світових воєн по сьогоднішній день знаходять вибухонебезпечні предмети. Тому, за оцінками експертів, на розмінування території нашої країни піде не один десяток років. Звісно, для наших піротехнічних підрозділів буде дуже багато роботи», — сказав Сергій Данілін.

А поки бойові дії тривають і насичення вибухонебезпечними предметами не зменшується, ДСНС рекомендує не нехтувати правилами безпеки. І у разі екстреної ситуації звертатись на гарячу лінію 101.