Попри наближення фронту та обов’язкову евакуацію, Краматорськ протягом останнього часу активно відновлює зруйновані та пошкоджені будівлі. Більшість підрядів дістається компаніям с доволі сумнівною репутацією або наближеним до міської ради. Подробиці — у розслідуванні «Новин Донбасу».
Краматорськ — одне з небагатьох міст Донецької області, яке не надто постраждало через бойові дії та обстріли. Фактично за час повномасштабного вторгнення ворог лише кілька разів завдавав ударів по житлових районах з багатоповерховою забудовою. Частіше під обстрілами опинялися промислові підприємства та приватний сектор. Утім кілька об'єктів соціальної інфраструктури та багатоповерхівок постраждали від ракетних ударів, й міська влада активно відновлює їх коштом міського бюджету. З початку 2023 року на різноманітні відновлення пошкоджених об’єктів з міського бюджету Краматорська витрачено 301 мільйон гривень.
Найбільшим отримувачем коштів на відбудову краматорських об’єктів є ТОВ багатопрофільне товариство «Ренесанс» — за неповних півтора року воно отримало 97 мільйонів гривень, що становить майже третину всіх видатків. Серед іншого, підприємство займається відновленням житлового будинку на вулиці Ярослава Мудрого, 54, що сильно постраждав під час одного з перших великих ракетних ударів по місту. Вартість цих робіт становить 63 мільйони гривень.
Пошкоджений російським обстрілом житловий будинок на вулиці Ярослава Мудрого, 54 у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Пошкоджений російським обстрілом житловий будинок на вулиці Ярослава Мудрого, 54 у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Крім того, підприємство займається реконструкцією 15 школи за 11 мільйонів гривень та амбулаторії у мікрорайоні Лазурний за майже 10 мільйонів гривень. Взагалі БТ «Ренесанс» є одним з найулюбленіших підрядників краматорської влади — упродовж двох останніх років воно назбирало підрядів коштом міського бюджету майже на 160 мільйонів гривень. За відомостями аналітичної системи YouControl, підприємство зареєстроване у Чернігові 2019 року. Має статутний капітал 5 тисяч гривень та величезний перелік видів діяльності. У листопаді 2022 року номінальним власником та керівником підприємства став краматорець Павло Лісничий. Спочатку він зареєстрував підприємство у Бородянці, а навесні 2023 року знову змінив юридичну адресу на ту, за якою розташований бізнес-центр у Краматорську. Саме після цієї зміни підприємство почало отримувати багатомільйонні підряди від краматорської влади. Цікаво, що у документах на закупівлю у системі ProZorro підприємство постійно закриває паспорт та податкову довідку свого керівника та засновника, а більшість підвантажених документів мають печатку та підпис у вигляді накладання одного й того ж скану автографа Лісничого та печатки підприємства.
Завдяки популярному сервісу, де можна дізнатися, як абонент записаний у номерах телефонів різних людей, серед характеристик Павла Лісничого дуже часто зустрічається зв’язок з комунальним підприємством «Мост» та ТОВ «РСП Дніпро». До речі, номінальним власником ТОВ «РСП Дніпро» певний час був й Михайло Кінішенко, якого зараз позначено у якості бухгалтера БТ «Ренесанс». В 2020-2021 роках це підприємство отримало у Донецькій області державних замовлень майже на 600 мільйонів гривень. А у листопаді 2022 року Східне міжобласне управління АМКУ встановило, що підприємство порушило антимонопольне законодавство та довело, що ТОВ «РСП Дніпро» та ТОВ «Будівельна фірма «МЕГАПОЛІС ІНВЕСТМЕНТ» під час участі у закупівлях фактично були одним цілим — документи на торги завантажувалися з одного компьютера, вхід до банковських сервісів також відбувався з однієї електронної адреси, а керевництво підприємств активно спілкувалися між собою телефоном. Крім накладання штрафів, АМКУ наклав трирічну заборону на участь підприємств у закупівлях. Саме після цього рішення, Павло Лісничий став власником БТ «Ренесанс» з Чернигова, а нова компанія без бану АМКУ почала активно вигравати тендери.
Пошкоджений російським обстрілом житловий будинок на вулиці Ярослава Мудрого, 54 у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Ще один великий отримувач грошей на відновлення Краматорська — ТОВ «Монтажно-будівельна компанія СДМК». За півтора року вона отримала муніципальних замовлень на 38 мільйонів гривень. За ці кошти вона має капітально відремонтувати 5 пошкоджених від обстрілів житлових будинків у Краматорську. Серед них й значно пошкоджений будинок на вулиці Богдана Хмельницького. Вартість його реконструкції перевищує 24 мільйони гривень.
Пошкоджений російським обстрілом будинок на вулиці Богдана Хмельницького, 4. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Пошкоджений російським обстрілом будинок на вулиці Богдана Хмельницького, 4. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Це підприємство також є активним отримувачем підрядів від Краматорської мєрії. Крім реконструкції будинків після обстрілів, воно також активно займається облаштуванням укриттів у підвалах житлових будинків міста. Всього за останні роки підприємство отримало бюджетних підрядів майже на 100 мільйонів гривень. ТОВ «МБК СДМК» зареєстроване у Краматорську. Номінальним власником та керівником є Михайло Ганусей. Свого часу він був керівником Управляючої компанії «Добробут Краматорськ», власницею якої є Марина Попова — дружина Михайла Попова, колишнього кандидата в депутати міської ради від «Слуги народу» та заступника керівника Управляючої компанії «Ладіс». Михайло Попов зараз активно бере участь в усіх нарадах краматорської мерії щодо комунальних питань. До речі, великим отримувачем грошей на відновлення є й компанія, якою Михайло Попов керує та володіє напряму. ПП «Омфал-2» з 2023 року одержало 14,2 мільйонів гривень на відновлення пошкодженого житла у Краматорську. Переважно йдеться про будинки, які постраждали після ракетного удару по будинку на вулиці Марата, 13. Цікаво, що цей будинок влада відновлювати, а радше відбудовувати, не поспішає.
Зруйнований внаслідок російського обстрілу будинок на вулиці Марата, 13 у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Крім того, ще майже 13 мільйонів гривень отримали за відбудову житла приватні підприємці Валентина Андрєєва та Андрій Гуришкін, яки також пов’язани з Михайлом Поповим та УК «Ладіс».
Ще 34 мільйони гривень отримало на відновлення однієї з постраждалих шкіл ТОВ «УКРБУД-ПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Керівником та власником цього товариства є Давід Кізіменко. Його батько Олег Кізіменко був керівником Донецького обласного управління капітального будівництва за часів Віктора Януковича. У 2012 році старший Кізіменко пішов працювати заступником міського голови Севастополя, після захоплення Криму залишився на посаді й звільнився лише 2015 року. У 2018-му був затриманий у Херсоні та звинувачений у державній зраді. Того ж року йому присудили 5 років умовного покарання. Бізнес родини Кізіменків вже багато років отримував багатомільйонні державні замовлення. 2020-го Антимонопольний комітет упіймав ТОВ «Хозхімсервіс» (його власником є дружина чиновника-зрадника Алла Кізіменко, а керівником ще один син — Марк Кізіменко) на змові та покарав за це штрафом та забороною брати участь у тендерах до 2023 року. Утім, незважаючи на заборону, компанія надалі отримувала державні замовлення. У 2023 році Антимонопольний комітет знову упіймав фірму на змові під час закупівель — цього разу під час будівництва краматорського полігону побутових відходів та ще низки об’єктів в області.
Понад 25 мільйонів на відновдення отримав приватний підприємець Володимир Приб. З них майже 19 мільйонів — це видатки на оплату відновлення дитячого садка у Старій частині міста, який зазнав руйнувань унаслідок обстрілу росіян, й ще 6 мільйонів — реконструкція пошкодженої школи в самому центрі Краматорська. Володимира Приба дуже часто називають людиною секретаря міської ради Ігоря Сташкевича. Можливо, саме тому він спеціалізується на відновленні шкіл та дитячих садків, адже секретар міської ради опікується саме цими галузями в житті міста. Разом з Романом Партаненком Володимир Приб є засновниками ТОВ «Східбудпроммонтаж». Романа Портаненка у соціальних мережах називають кумом секретаря міської ради Ігоря Сташкевича. Так це чи ні — невідомо. Проте на сторінці Романа Портаненка у фейсбуку (яку він наразі обачливо приховав від випадкових користувачів) знайдене фото, на якому він із Ігорем Сташкевичем позує в дружніх обіймах навпроти мангалу.
Ігор Сташкевич та Роман Портаненко. Фото: соцмережі
На початку 2024 року Роман Портаненко загинув у ДТП. Але Володимир Приб продовжує отримувати бюджетні замовлення. Лише цього року він одержав підрядів на 6 мільйонів гривень, а за час війни «натендерив» майже на 55 мільйонів.
Слід зазначити, що обурення місцевих жителів викликає не лише той факт, що гроші на відновлення міської інфраструктури отримують підприємці за певним переліком, які мають давні й міцні зв’язки з чинною міською владою. Дуже часто виникають запитання й щодо доцільності такого відновлення у місті, яке розташоване в кількох десятках кілометрах від лінії фронту та постійно перебуває під загрозою нових обстрілів і руйнувань. Влада постійно каже, що займається виключно невідкладним відновленням, мета якого законсервувати об’єкт та не дати йому руйнуватися далі. Втім дуже часто йдеться саме про капітальну відбудову вартістю у кілька десятків мільйонів гривень.
Також громаду обурює той факт, що міська влада не долучає її до обговорення планів відновлення міста, а обирає об’єкти, послуговуючись якоюсь власною логікою. Нариклад, під час відбудови багатьох будинків у місті влада не збирається наразі нічого робити з будинком на вулиці Марата, 13. І це спричиняє величезне невдоволення у мешканців, які втратили там оселі. Ба більше, у Краматорську немає зрозумілої та публічної програми відновлення міста або пояснення приоритету проведення певних робіт.
Крім того, у місті не створено жодного дорадчого органу, який мав би змогу якщо не впливати на відбір об’єктів для відновлення, то хоча б отримувати аргументацію від влади про пріоритети та бути майданчиком для артикуляції очікувань громади. Також не варто забувати, що Донеччина фактично позбавлена місцевого самоврядування — через воєнну агресію в усіх громадах створені військові адміністрації та припинена діяльність міських рад. Таким чином, у громадах відсутне навіть формальне обговорення та затвердження бюджетів, які розподіляють за напрямами використання бюджетних коштів.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win