Вижити у війну: Як у Дружківці готуються до зими та можливої окупації

Прифронтова Дружківка на Донеччині все частіше зазнає масованих обстрілів. Місто без газу та води, у деяких мікрорайонах немає електрики. Як колишній підприємець із Дружківки, який втратив бізнес, готується до можливої окупації та облаштовує свій побут автономно – бачили журналісти «Новин Донбасу».

До бази госптоварів у Дружківці прилетів один із російських снарядів. Власник бази Павло Гвоздик показав, що від неї залишилося. За його словами, тут був склад лаків, фарб, шпаклівки, побутових інструментів та товарів.

База спалахнула, і весь товар знищив вогонь. Ніхто не міг вчасно допомогти, бо це сталося під час комендантської години. Про те, що чоловік втратив бізнес, він дізнався вранці, коли прийшов на роботу. Єдиний дохід, який у нього залишився, — це 2100 гривень пенсії, а збитки він оцінює в сумі близько мільйона доларів.

Від обстрілу постраждав і будинок підприємця. Пошкодило дах, вікна, офісне приміщення, сільгосппобудови.

«Ці двері, вони аж ось тут стояли. Просто через те, що коли ми робили великі вітражі, я боявся, що діти підійдуть і стукнуть. Тому ми наклеїли тут куленепробивну плівку, і скло не посипалося», — пояснює Павло Михайлович.

Будинок підприємця оберігає ще й сад. Його спеціально не обрізали навесні. Крім солодких слив, абрикос та яблук він рятує життя. «Гілки рятують від повітряної хвилі, трохи стримують. А так би дім отримав ще більше руйнувань. Тому нічого цього року не чіпали», — каже чоловік.

Тривожні сирени Павло та його рідні намагаються не ігнорувати, тому онук Владик грає у телефоні біля спуску до підвалу. А сам глава сім'ї активно готується до зими та голоду у можливій окупації: робить заготовки.

При тому, що газу в Дружківці немає, а із благ цивілізації — лише електрика, борщ із домашніх продуктів на столі щодня. Стару варочну поверхню поставили на газову.

Родина Павла Михайловича велика — дружина, син, дві дочки, зять, троє онуків та собака. Вже два тижні з ними мешкає ще й родичка Віра із чоловіком. Вони втекли зі Слов'янська, де обстріл ще інтенсивніший. Від безгрошів'я жінку рятує її професія. Вона бухгалтер і може працювати віддалено.

У багатоповерхівках Дружківки води немає, у будинку у Павла Гвоздика своя криниця, електронасос та генератор на чорний день, якщо не буде й електрики. Літній душ, туалет на вулиці — все підготовлено для того, щоб вижити в будь-якій ситуації.

«Я незалежно від війни готувався, щоб бути автономним. Ще мені треба було зробити теплові насоси та сонячні батареї, щоби навіть по телпу та електриці бути незалежним», — зазначає підприємець.

Але війна зупинила всі плани щодо забезпечення енергонезалежності будинку, змінити газовий котел на теплові насоси чоловік не встиг, і як сім'я грітиметься взимку — Павло Михайлович ще роздумує. За його словами, електромережі можуть не витримати навантаження, і можливо для обігріву доведеться облаштувати буржуйку, залишилося заготовити дрова. А ось вулична пічка на випадок відсутності електрики вже готова.

Виїжджати сім'я не планує, попри все: кажуть, їхати нікуди, доходів немає, живуть фактично лише за рахунок гуманітарної допомоги.

Паливо у Дружківці є лише на двох заправках: 95-й бензин по 62 гривні за літр, дизпаливо — 63 та газ по 42 гривні. Павло Михайлович пересувається містом електровелосипедом. Один сеанс підзарядки коштує 2 гривні.

При всіх тяготах війни людям теж хочеться живого спілкування та хоч трохи відпочинку. Жителі Дружківки збираються біля будинку Павла Михайловича на новому дитячому майданчику. Минулого року його сім'я брала участь у конкурсі «Кращий еко-двір» на День міста, посіли третє місце, і місцева влада на подяку встановила гірку та гойдалку.

«Я давно, років 30 тому посадив тут берізки. Тут близько 100 дерев посаджено. Вийшов такий затишний двір. Увечері тут збираються дорослі діти. Тут завжди гамірно, весело, навіть зараз під час бойових дій», — розповідає чоловік.

Перше, що хоче зробити Павло Михайлович після закінчення війни, – обрізати сад. В надії, що гілкам дерев більше ніколи не доведеться оберігати рідну оселю від вибухової хвилі.