Росія створила задушливу атмосферу страху на окупованих територіях України — доповідь ООН

Росія консолідує свій контроль над населенням на окупованих територіях України, вчиняючи масштабні порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини. Про це йдеться в доповіді ООН, яка ґрунтується на більш ніж 2300 інтерв'ю з жертвами та свідками російської окупаційної влади.

Так, в ООН говорять про нав'язування російської мови, громадянства, законів, судової системи та навчальних програм на окупованих територіях, одночасно пригнічуючи прояви української культури та ідентичності та руйнуючи українську систему управління та адміністративні системи у цих районах.

«Дії Російської Федерації завдали шкоди соціальній структурі громад та залишили людей ізольованими, що призвело до глибоких та довготривалих наслідків для українського суспільства загалом», — заявив Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.

Слід зазначити, що доповідь зосереджується на ситуації на території України, яка зазнала російської окупації після повномасштабного збройного нападу Російської Федерації 24 лютого 2022 року.

З початку нападу російські збройні сили, діючи із загальною безкарністю, чинили широкомасштабні порушення, включаючи довільні затримання цивільних осіб, які часто супроводжувалися тортурами та жорстоким поводженням, які в деяких випадках становлять насильницькі зникнення. У той час як спочатку метою Російських збройних сил ставали люди, які вважалися загрозою безпеці, згодом це коло розширилося і включало будь-яку людину, яка вважалася противником окупації.

Російські війська також застосовували силу для придушення мирних протестів, обмежували свободу вираження поглядів, запровадили жорсткий контроль за пересуванням мешканців та грабували будинки та підприємства.

Окупаційна влада відключила український інтернет, мобільні мережі, теле- та радіоканали, перенаправляючи трафік через російські мережі, що дозволяло контролювати інформацію, доступну в Інтернеті. Людей заохочували доносити один на одного, через що у людей з'явився страх навіть щодо сусідів та друзів.

Російська Федерація замінила у багатьох школах українську програму російської та запровадила підручники з наративами, які виправдовують збройний напад на Україну. Вона також приваблювала дітей до молодіжних груп, щоб виховувати в них російський вираз патріотизму.

Також однією із проблем на окупованих територіях стала примусова паспортизація. Ті, хто відмовлявся від російського паспорта, були виділені окупаційною владою, вони піддавалися суворішим обмеженням свободи пересування, їм поступово відмовляли у працевлаштуванні в державному секторі, а також у доступі до медичної допомоги та соціального забезпечення.

Доповідь також докладно описує ситуацію в районах, звільнених українськими силами наприкінці 2022 року.

«Вторгнення, окупація та подальше звільнення Україною цих територій залишили після себе пошкоджені будинки та інфраструктуру, землі, забруднені мінами та вибуховими залишками війни, розграбовані ресурси, зруйновану економіку та травмовану громаду, що втратила довіру», — йдеться у доповіді.

При цьому у доповіді висловлюється стурбованість тим, що надто широке та нечітке становище Кримінального кодексу України призвело до притягнення людей до кримінальної відповідальності за звинуваченнями в колабораціонізмі з окупаційною владою за дії, до яких окупаційна влада може примушувати на законних підставах відповідно до законодавства. наприклад, для забезпечення базових послуг.

Інші кримінальні переслідування було розпочато проти осіб, які співпрацювали з окупаційною владою під серйозним примусом.

«Через такі переслідування деякі люди стають жертвами двічі — спочатку під час російської окупації, а потім знову, коли українська влада звинувачує їх у колабораціонізмі. Цей ризик бути притягнутий до відповідальності за колабораціонізм поширює занепокоєння серед людей, які мешкають на окупованій території, сіє додатковий страх та ще більше поділяє населення», — попередив Верховний комісар.

Верховний комісар вкотре закликав Російську Федерацію негайно припинити збройний напад на Україну та відійти від її міжнародно визнаних кордонів відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та міжнародного права.