На окупованих територіях Донецької та Луганської областей розпочалася нова хвиля примусової мобілізації. Після відносного затишшя, яке тривало кілька місяців, чоловіків знову почали буквально відловлювати прямо на вулицях, забирати у них документи та відвозити у невідомому напрямку. На цей раз процес посилився, і так звана довідка-бронь вже не діє.
Третього серпня глава «ДНР» Денис Пушилін вніс зміни до «указу» щодо створення комісії з питань надання відстрочки на військову службу. У ньому уточнюється, що раніше відстрочку можна було отримати на 6 місяців із дати оголошення мобілізації, а це 19 лютого. Тепер півроку замінили на 9 місяців, тобто мобілізація триватиме до середини листопада. Хоча в деяких чатах пишуть, що найжорсткіший період поповнення армійських лав закінчиться за кілька тижнів. З початку серпня у «ЛДНР» знову з'явилися патрулі, які перевіряють документи у чоловіків та забирають їх у невідомому напрямку.
«Сьогодні вранці у Луганську одночасно працювало одразу понад 15 військових патрулів. Чоловіків забирали із ринків, університетів (викладачі), зупинок громадського транспорту та лікувальних закладів», — писала «Східна правозахисна група» кілька днів тому.
Військовий патруль у Луганську. Фото: «Східна правозахисна група»
За інформацією з луганських чатів, найактивніше процес примусової мобілізації триває у Стаханові, Хрустальному (Червоному Лучі), Антрациті та самому Луганську, де військові комендатури організовують постійні рейди. У перекличках публікують такі повідомлення:
Щодо окупованої Донецької області, то тут, за інформацією у перекличках, з 1 серпня також почали забирати чоловіків на вулицях. «Новини Донбасу» промоніторували чати останніх днів. Судячи з повідомлень місцевих жителів, примусова мобілізація в «ДНР» поки що носить не такий тотальний характер. За даними радника законного мера Маріуполя Петра Андрющенка, вона на Донеччині прихована, а місцевих вербують нібито як контрактників. Так, у телеграм-каналі «Народної міліції ДНР» пишуть про військову службу із зарплатою до 250 тисяч рублів та «спектром речового та майнового забезпечення, харчування та пільг для членів сім'ї».
Водночас правозахисники наголошують: зарплати примусово мобілізовані не отримують. Якщо до відправки на фронт чоловік працював, то у разі його смерті сім'ї можуть видати суму, що дорівнює місячній зарплаті. Про жодні соціальні гарантії також не йдеться. У «Східній правозахисній групі» «Новинам Донбасу» розповіли, що, порівняно з весною, примусова мобілізація до ОРДЛО стала жорсткішою.
«Забирають більше там, де знайдуть фізично чоловіків. Вона йде повальна скрізь, але якщо сьогодні, наприклад, у Луганську вийшли 30 чоловік чоловічого населення та натрапили на патруль, то їх забрали. Сьогодні це одна цифра. Завтра це може бути Алчевськ та 5 осіб. Команда дана по всій території ОРДЛО. Чисельність примусово мобілізованих це ті, кому не пощастило, і вони потрапили під цей військовий патруль», — каже директор «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова.
За її словами, якщо раніше у «ЛДНР» процес «заклику» був досить корумпований і «білий квиток» продавався, то зараз його практично неможливо. Факт того, що так звана бронь справді більше не працює, підтверджують і самі місцеві жителі.
«Стаханів, так само погано, забирають усіх, хто потрапить під роздачу, щастить тільки тим, у кого прописка РФ, але все ж таки небажано з’являтися у них на очах. Бронь, а також інші види документів "крім того, що ви навчаєтесь, а також прописка в РФ", не зможуть вам допомогти», — пишуть у телеграм-каналі «Мобілізація ЛНР Live».
Незважаючи на інформацію в цьому повідомленні, багато хто пише, що довідки з місця навчання цього разу теж не прирівнюються до броні. За словами голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, повістки вручають навіть вчителям.
На думку експертів, така потужна хвиля примусової мобілізації пов'язана із тим, що лінія фронту з Донбасу переміщається на південь України. Тому боєздатні підрозділи російської армії перегруповуються на Херсонський та Запорізький напрями. У той же час Москва не може повністю оголити Донбас. Тому живу силу з ОРДЛО відправляють на передову до Донецької, Луганської та Харківської областей. За інформацією «Східної правозахисної групи», навесні примусово мобілізували понад 100 тисяч людей із окупованого Донбасу. Понад 23 тисячі з них загинули. Точних цифр, скільки планують призвати цього разу, поки що немає, але в різних телеграм-каналах, посилаючись на джерела у військових колах «ЛНР», говорять про мінімум 6 тисяч чоловіків і максимум 10 тисяч. Щоправда, неясно, йдеться лише про Луганську область або про всю територію ОРДЛО.
«Ці чоловіки викликатимуть максимальний вогонь української армії на себе. За їх смерті окупаційні адміністрації та Російська Федерація не виплачуватимуть таких компенсацій, як за російських солдатів та офіцерів. Крім того, їх не треба визволяти з полону», — пояснює Віра Ястребова причини мобілізації цивільних із Донбасу.
Незгодних із такою військовою службою без вибору багато, але будь-які спроби висловити протест жорстко припиняються окупаційними адміністраціями. З чоловіками, які не хочуть гинути за «республіку», проводять роз'яснювальні бесіди. У середині травня дружини мобілізованих угрупуванням «ЛНР» місцевих мешканців вийшли на стихійний мітинг в окупованих Ровеньках Луганської області. Вони розповідали, що їхніх чоловіків насильно забрали до армії прямо з вулиці та кинули на поле бою. Після цього зв'язку з багатьма немає.
Через три місяці подібні протестні настрої практично повністю контролює «влада ЛНР», а до жінок, які були активними, застосовуються репресії у вигляді викликів на допити.
«Окупаційні адміністрації вирішили вийти із ситуації шляхом створення підконтрольної громадської організації "Жінки Донбасу", яка взяла на себе функції інформувати жінок, у яких були примусово мобілізовані родичі, щоб стримувати протестний настрій та протестний потенціал», — розповідає Віра Ястребова.
Щодо тих «призовників», які загинули на передовій, то, за даними правозахисників, щоб приховати ці факти, сім'ям не видають тіла. Або визнають мобілізованих зниклими безвісти. Після цього близькі можуть місяцями чекати на повернення свого родича.