У центрі польської столиці відбувся велелюдний марш проти насилля. Акція була присвячена пам'яті 25-річної Лізи з Білорусі, яка померла після жорстокого зґвалтування.
Небайдужі прийшли до місця, де й сталася трагедія, — на вулицю Журавя, 47 ( Żurawia, 47) у самісінькому центрі Варшави. До брами будинку, де жила Ліза і де стала стала жертвою ґвалтівника, люди несли квіти, свічки й іграшки.
«Один з меседжів акції — до жінок, щоб кожна знала, що є жінки, які її підтримують і врятують. Другий меседж до чоловіків — ми можемо вчитися самообороні, кричати, але не можемо припинити насилля, бо не ми його робимо. Тому я звертаюся до чоловіків, щоб кожен подумав, що саме він може зробити маленький крок, наприклад перестати жартувати і дискримінувати за гендерною ознакою жінок. З таких маленьких кроків починається велика дорога», — наголосила співорганізаторка маршу, білоруська активістка та феміністка Настя Базар.
Настя Базар. Фото: Юлія Войнар
На акції були й білоруси, й поляки, й українці. У руках люди тримали плакати «Її звали Ліза», «Досить ґвалтувань», «Ліза була однією з нас».
«Я з Лізою не знайома. Мені було страшно їхати сюди на цю акцію, але я подумала, якщо не виходити і таких акцій не буде, то це буде ще один злочин, який залишиться безкарним, і проблема не буде вирішеною. Я, як і багато жінок, стикалася з насиллям. Розумію, що про це страшно говорити, зокрема через жахливий зворотний зв'язок, який був в перші дні, коли стало відомо про цей злочин. Я тут, бо вважаю, що ця смерть, це вбивство не повинне залишитися непомітним, — розповіла Даша з Мінська.
Даша. Фото: Юлія Войнар
«Я обурена тим, що сталося з Лізою в Польщі, бо вона втекла з Білорусі, від режиму Лукашенка, в надії, що тут матиме краще життя. Гарна, молода дівчина. Знаю, що в неї був свій бізнес, моя подруга колись в неї купила шапку. Дуже прикро, що сталося це з нею. Я дуже засмучена. Нема жодного значення, це була полька, українка чи білоруска. Я би хотіла, щоб усі жінки в Польщі почувалися в безпеці», — каже Анетта з Варшави.
Анетта. Фото: Юлія Войнар
«Я прийшов на акцію пам’яті Лізи, пам’яті жертвам зґвалтувань, тому що хочу підтримати жінок, бо сам маю матір, дівчину. Це може статися з кожною, навіть з кожним з нас, в будь-яку мить. Цього не має бути», — зазначив Семен з України, який кілька останніх років до приїзду в Польщу мешкав у Білорусі.
Семен. Фото: Юлія Войнар
У пам’ять про Лізу учасники марша влаштували «хвилину крику» — як символ того, що про насилля не можна мовчати. Далі рушили ходою до Центру науки й культури у Варшаві, підсвідку будівлі якого, до слова, цього вечора вимкнули.
До будинку, де жила Ліза і де стала стала жертвою ґвалтівника, люди несли квіти, свічки й іграшки. Фото: Юлія Войнар
Марш проти насилля у Варшаві. Фото: Юлія Войнар
Трагедія сталася 25 лютого. Вуличні камери відеоспостереження зафіксували, як на дівчину напав чоловік у масці. Він приставив їй ніж до шиї та штовхнув у під’їзд будинку. Нападник зґвалтував Лізу та втік з місця злочину. Камери також зафіксували, що в той час вулицею проходили люди, однак ніхто не зреагував. Непритомну дівчину зі слідами удушення знайшов на сходовій клітці сторож. Лізу ушпиталили й під’єднали до апарату штучної вентиляції легень. Лікарі кілька днів боролися за життя дівчини, проте 1 березня вона померла. Поліція впіймала нападника за кілька годин після скоєного. Ним виявився 23-річний Доріан С. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Трагедія викликала великий суспільний резонанс у Польщі. Польський Конгрес жінок звернувся до політиків та закликав долучитися до боротьби з насильством над жінками та повернути їм права ухвалювати рішення щодо власного тіла. Уряд має намір внести зміни до Кримінального кодексу, переглянувши кваліфікацію зґвалтування та посиливши покарання за такі злочини. Тим часом мер Варшавського району Середмістя (Śródmieście) оголосив про запуск безкоштовних курсів самооборони для жінок. Крім того, представники дільниці Середмістя звернулися до муніципальної варти та поліції району з проханням збільшити кількість патрулів та встановити додаткові камери спостереження на вулицях.
Матеріал підготовлено за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.