Відому гунську діадему, викрадену з Мелітопольського музею, знайшли у будинку екс-депутата з Криму

Відому гунську діадему, викрадену з Мелітопольського музею, слідчі ДБР знайшли у будинку колишнього депутата, який очолював Раду Міністрів Криму.

До Національного музею історії України повернуть близько 7 тисяч археологічних артефактів, викрадених у Криму. Але шлях Мелітопольської колекції музейних цінностей значно складніший. Про це повідомляється на сайті РІА "Південь".

Найбільше поповнення музейного фонду за часи незалежності

У квітні 2022 року співробітники ДБР виявили у колишнього депутата, який очолював до 2000 року Раду Міністрів Криму, Валерія Горбатова, колекцію старовинних українських артефактів. Зокрема унікальний гунський меч із золотим оздобленням, золота візантійська ікона XI–XII століття, прикраси, шоломи, ікони.

«Тоді правоохоронці провели шість одночасних обшуків. В одному з офісних приміщень Києва, що належать ексдепутату, було виявлено понад шість тисяч одиниць історичних та культурних цінностей. Зокрема, під час обшуків виявлено скіфські мечі Акінак, списи, сокири, стріли, монети еллінізму та посуд трипільської культури», — зазначили у ДБР.

У травні 2025 року правоохоронці провели нові обшуки у депутата та членів його злочинного угруповання та знайшли нову схованку. Цього разу силовики натрапили на приховану колекцію: понад тисячу артефактів від бронзового віку до пізнього середньовіччя.

«Зокрема, вилучено меч гунів, декорований золотом та альмандинами. За стилістикою він нагадує знамениту гунську діадему з Мелітопольського музею, яку викрали російські окупанти. Також знайдено обладунки 16-19 століття, серед яких шоломи від античності до пізнього середньовіччя. Правоохоронці знайшли візантійську золоту іконку, прикрашену емаллю, із зображенням архангела Михайла 11-12 ст., античні та скіфські старожитності, ікони, холодну зброю 14-19 ст., Першої та Другої світових воєн”, - зазначили у ДБР.

Державне бюро розслідувань зазначає: походження цінностей свідчить, що частина колекції могла бути вкрадена з українських музеїв або здобута під час незаконних розкопок. Це — чорний ринок, який роками підживлював мародерство щодо української культурної спадщини ще до великої війни.

Після розкриття масштабної справи Горбатов уклав угоду про визнання провини та передав державі повністю весь археологічний фонд, який накопичував роками. Йдеться про більш ніж 7 тисяч унікальних артефактів, частину з яких уже передано Національному музею історії України.

Для країни, яка щодня втрачає культурні пам'ятки через російські обстріли та окупацію, цей крок став не просто юридичним рішенням, а сигналом, що справедливість може бути відновлена.

Золото, яке шукає вся країна: як росіяни грабували Мелітопольський музей

26 березня 2022 року російські військові захопили Мелітопольський краєзнавчий музей. Разом із озброєними солдатами до будівлі увійшов місцевий зрадник Євген Горлачов — людина, яка зрештою отримала від окупантів посаду «директора». Нагадаємо, український суд ухвалив вирок Горлачову — 12 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

На той момент у музейних фондах були:

• понад 66 тисяч експонатів;
• колекція скіфського золота IV століття до н. - 302 артефакту;
• документи, архіви, інвентарні описи;
• нагородна зброя та раритети різних епох.

Музейники намагалися врятувати найцінніше: колишня директорка Лейла Ібрагімова разом із колегами сховала частину золота у засипаному радянським сміттям підвалі, повзаючи вузьким 90-сантиметровим лазом.

Але окупанти знайшли схованку. За даними прокуратури, з музею вивезли щонайменше 1745 предметів, із них 277 — золоті.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що евакуювати ці експонати було неможливо.

«На жаль, на цю територію війська РФ увійшли буквально упродовж двох-трьох днів. А для того, щоб вивезти ті чи інші експонати, їх потрібно, згідно з протоколом, запакувати, мати відповідні можливості для вивезення у безпечному транспорті та у безпечні місця. Це не робиться за один день», - сказав Ткаченко.

Куди Росія вивозить українські скарби

2025 року в окупованому Криму відкрили чергову виставку із викраденими із заповідника «Кам'яна Могила» експонатами. У «Херсонесі Таврійському» тепер демонструють зооморфні скульптури, чуринги, петрогліфи неоліту.

Ініціатором приєднання українського заповідника до російського музею став директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін.

Це не поодинокий випадок: Росія вже внесла до свого каталогу колекції 36 українських музеїв, чим грубо порушує Гаазьку та Женевську конвенції.

Втрати та порятунок

Під час брифінгу, відповідаючи на запитання журналіста РІА Південь, віцепрем'єр із гуманітарної політики Тетяна Бережна повідомила: втрати культурної спадщини чималі:

в Україні пошкоджено близько 1500 об'єктів культури;

у Запорізькій області – 146.

Однак, попри обстріл, рятувальні операції тривають. Українські музейники та волонтери вивозять скіфські кам'яні баби із прифронтових громад. Статуї VIII–XIII століть, які перебували під прямою загрозою руйнування, вже перебувають у Дніпрі у Національному музеї Яворницького, де над ними працюють реставратори.

Єдиного механізму реституції (повернення майна чи компенсації за нього) немає. Але світ уже створив дієві інструменти:

• Конвенція ЮНЕСКО 1970 року - про боротьбу з незаконним ввезенням та вивезенням культурних цінностей;
• Конвенція УНІДРУА 1995 року дає чіткі терміни та процедури для повернення.

Україна активно використовує обидва інструменти. І паралельно:

• ведеться міжнародний розшук викрадених артефактів;
• моніторяться аукціони;
• фіксуються усі втрати для майбутніх судових процесів;
• у лютому 2025 року запроваджено санкції проти 55 російських чиновників, причетних до знищення та присвоєння музейних фондів;
• діє база War & Sanctions, де вже задокументовано 2316 викрадених об'єктів, із них 37 – із заповідника «Кам'яна Могила».