«Спали в зимовому одязі»: як Краматорськ і Дружківка живуть при блекаутах

Відсутність електроенергії від одного до трьох днів — типова ситуація для міст і селищ підконтрольної частини Донецької області. У деяких населених пунктах людям доводилося сидіти без світла до двох тижнів. Про те, як жителі живуть в умовах блекаутів, наскільки місцевій владі і комунальним службам вдається підтримувати життєзабезпечення міст, «Новини Донбасу» розкажуть на прикладі Краматорська та Дружківки.

Зріс попит на оптоволоконний інтернет

За словами жителів Краматорська, тривалі відключення в останні місяці трапляються чи не щотижня. Відбувається це внаслідок ударів по Краматорській ТЕЦ і по Слов'янській ТЕС — в останньому випадку без електроенергії залишається вже вся область. Наприклад, на позаминулому тижні місто було без світла впродовж трьох діб. У будинках було відсутнє централізоване опалення, в більшості районах зникла вода. При цьому газ був, що давало людям можливість приготувати їжу, а також трохи зігрітися, так як деякі обігрівалися відкритим вогнем працюючих конфорок. За словами жителів, найгірше при блекаутах — перепади напруги в мережі, які можуть тривати годину і довше. Це загрожує вивести з ладу всю електротехніку підключену до мережі.

З відсутністю електроенергії впродовж короткого часу зникає і мобільна мережа. І єдине, що дозволяє городянам залишатися на зв'язку — інтернет. Величезним попитом почав користуватися інтернет на оптоволокні на який зараз черги. Наприклад, до одного з провайдерів, який в разі блекаута обіцяє підтримувати роботу інтернету до 72 годин, черга розписана до початку січня.

Найбільше зі світлом не пощастило жителям Красноторського старостату Краматорської міськради — цього місяця майже на два тижні частково були знеструмлені селища Комишуваха та Малотаранівка. Місцеві жителі кажуть, що був удар по підстанції, при цьому відновлювальні роботи довго не проводили нібито через загрозу дронів. В результаті сотні сімей залишилися без тепла, води, зв'язку. Переселенка з Костянтинівки Марія розповіла нашим журналістам, що її будинок опалюється за допомогою газового котла, який без електроенергії не працює.

«Пічного опалення в будинку не було, тому грітися нічим. Температура в будинку знизилася практично до вуличної, тому спали в зимовому одязі», — зазначила жінка.

У дещо кращій ситуації опинилися жителі, у яких був генератор. Втім, через велику витрату пального, люди дозволяли собі включати генератори не довше двох – трьох годин на день, щоб нагріти воду в бойлері, підтримувати температуру в холодильнику, зарядити гаджети, накачати воду в свердловині собі і сусідам.

Лікарні — важко зв'язатися з персоналом

Тривалі відключення впливали і на роботу медустанов. Ні, лікарні не сиділи без світла і пацієнтам виявляється вся необхідна медична допомога так як медустанови мають достатню кількість потужних генераторів. Однак робота медперсоналу ускладнилася. Директор КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» Юрій Клименко розповів «Новинам Донбасу», що обслуговування генераторів вимагає більше кадрових ресурсів: увімкнути, заправити паливом, відключити.

«А так, при відключенні світла працює лабораторія, поліклініка і стаціонарне відділення», — зазначив він.

Завідуюча анестезіологічним відділенням КНП «Міська лікарня №2» Краматорської міськради Катерина Мильнікова також каже, що тривалі відключення електроенергії не впливають на їх роботу. Єдиний нюанс — низька напруга.

«У нас стоїть автомат на генераторах — коли відключається світло, протягом 10 секунд включається генератор. Але коли в мережі низька напруга — 150 – 160 В, генератор визначає, що світло є, при цьому апаратура повністю гасне. Тому у нас гірше не коли немає світла, а коли слабка напруга і починається «світломузика» з апаратурою: вмикається/вимикається або взагалі не вмикається. У цьому випадку звертаємося на госпдвір, прибігають майстри і в ручному режимі вмикають», — розповіла вона «Новинам Донбасу».

Катерина Мильнікова зазначила, що якщо в даний момент йде операція, доводиться переходити на ручний режим роботи апарату штучної вентиляції легенів, і чекати поки запустять генератор. Це триває близько десяти хвилин. Ускладнює роботу медустанов і повна відсутність мобільного зв'язку під час блекауту. Наприклад, якщо потрібно терміново когось викликати на санпропускник, то людину доводиться часом шукати по всій лікарні, так як додзвонитися нереально.

Між тим міська влада повідомляє, що всі служби в повній мірі виконують свою роботу. Представник прес-служби Краматорської міської військової адміністрації (ВА) Ігор Єськов підтвердив «Новинам Донбасу», що при тривалому відключенні світла, в місті відсутнє тепло, а в деяких районах і вода.

«Працюють «пункти незламності» — як тільки відбувається блекаут, їх відразу ж відкривають. Там є світло, інтернет, обігрів», — зазначив він.

В Краматорську працюють «Пункти незламності». Фото: Краматорська ВА

Що стосується підготовки міста до більш тривалих відключень, які цілком можливі через посилення ударів по енергетиці, Ігор Єськов сказав, що поки влада працює по ситуації.

Дружківка: дефіцит електроенергії та постійний ризик

Ще складніша ситуація склалася у Дружківці, що за 15 км від лінії фронту. К аварійним відключенням електроенергії тут додалися ще й планові у зв'язку з ремонтними роботами. За даними Дружківської міської ВА, з 25 по 28 листопада і з 1 по 5 грудня світло вмикають тільки в темний час доби: з 19:00 до 08:00. Становище ускладнює і комендантська година з 15:00 до 11:00 через що на переміщення по місту у жителів є всього кілька годин.

Руйнування в Дружківці. Фото: Дружківська ВА

Останнім часом значно погіршилася і ситуація з обстрілами та дроновою небезпекою. Голова Донецької обласної організації Профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Євген Сівко каже, що перебувати в місті стало куди небезпечніше, тому з початку місяця він переїхав до Полтави, проте минулого тижня на кілька днів повертався в місто.

«Я не планував виїжджати. Але коли ти в 11 вечора виходиш на балкон і чуєш як над головою летять «Шахеди», а потім падають десь поруч, відчуття не з приємних. Також почастішали «прильоти» ракет і снарядів, а також удари FPV-дронів. У підсумку багато хто їде», — поділився він враженнями з «Новинами Донбасу».

Євген Сівко зазначає, що постійні вибухи в місті — це перш за все безліч вибитих вікон в будинках і квартирах. Хоча основні удари припадають по критичній інфраструктурі, часто дістається і цивільним об'єктам. Деякі багатоповерхові будинки, особливо поруч із заводами і великими підприємствами, вже непридатні для житла. Працівники КП «Комсервіс», каже Євген Сівко, оперативно реагують і привозять жителям пошкоджених будинків ОСБ-плити для закриття вибитих вікон, але з посиленням обстрілів комунальників на всіх не вистачає, тому допомагати взялися благодійні організації.

Руйнування в Дружківці. Фото: Дружківська ВА

«Привозять і роздають людям матеріали, і люди вже самі оперативно забивають вікна. Влітку ще можна було дочекатися допомоги комунальників, але зараз через холодну погоду немає часу. За розбиті вікна в під'їздах взагалі говорити нічого. Адже в основному вікна ремонтують в квартирах, в той же час холодні під'їзди без вікон — це холодні кутові двері», — розповів він.

Раніше, зазначає Євген Сівко, під'їзди опалювалися, проте через програму утеплення житла та економію теплоресурсів у попередні роки батареї в під'їздах зрізали.

Люди, які забезпечують життя в містах

Розповідаючи про ситуацію з відключеннями та обстрілами, міська військова адміністрація Дружківки відзначає велику роботу комунальних служб. За словами влади, комунальники не тільки лагодять мережі, відкачують воду, ремонтують старі комунікації, а й іноді повертають елементарні зручності там, де, здавалося б, нічого не можна врятувати.

«Попри виснажливе навантаження і постійний кадровий дефіцит, в режимі безперервної підтримки працюють і фахівці соціального захисту: приймають звернення, консультують, оформляють допомогу для жителів і ВПО. Виїзди «Мобільного соціального офісу» дозволяють тим, хто не може прийти особисто, отримати необхідні послуги прямо біля власного будинку», — повідомляє прес-служба Дружківської міської ВА.

Всі наші співрозмовники відзначали оперативність, з якою працівники теплокомуненерго та енергетики відновлювали електропостачання, тепло і воду після російських ударів по енергетичних об'єктах. І це в умовах високої небезпеки повторних прильотів. У тій же Дружківці FPV-дрони вислідковують не тільки військову техніку, але також б'ють по цивільній, тому працівники благоустрою, водоканалу, дорожні служби завжди знаходяться в групі ризику так як часто перебувають на відкритій місцевості через необхідність ремонтувати перебиті комунікації і дороги.

Непроста робота і у соціальних працівників, які продовжують відвідувати на дому самотніх пенсіонерів, людей з інвалідність і приносити їм їжу, медикаменти, а також доглядати за ними, годувати, робити прибирання якщо людина не ходяча. І це в умовах труднощів з транспортом — ті ж трамваї в Дружківці не ходять з 1 листопада через обстріли депо та пошкодження інфраструктури. Детальніше про роботу соціальних працівників під обстрілами, їх мотивацію та пріоритети ми розповідали.

Продовжують надавати медичну допомогу і працівники станції швидкої допомоги. Попри ризики, медики зізнаються, що їдучи на виклик намагаються максимально швидко прибути до пацієнта і надати йому допомогу, часто не думаючи про те, що самі можуть потрапити під повторний обстріл або їх авто буде атаковано дроном, що відбувається часто. Раніше наше видання детально розповідало про роботу фахівців «швидкої». Вопреки регулярним обстрілам енергетичної інфраструктури, електропостачання в містах підконтрольної частини Донецької області вдається щоразу відновлювати. Так, обстановка цілком може погіршитися з посиленням обстрілів і з настанням морозів. І в цій ситуації вирішальну роль в життєдіяльності міст, крім забезпечення всім необхідним, грають люди, яким у важких умовах, нерідко з ризиком для життя, доводиться організовувати, відновлювати, надавати підтримку.