У захопленому російськими силами Маріуполі окупаційній «владі» досі не вдається відновити газопостачання та електрику. У місті не вистачає місць у лікарнях, деякі пацієнти лежать у койках навіть на вулиці. Пенсіонери вишиковуються в черги за гуманітарною допомогою. Вже місяць не можуть загасити пожежу на заводі «Сателіт». Він і досі горить. Жебрацьку пенсію в 6 тисяч рублів — і то не всі отримують. Як живе Маріуполь сьогодні — у матеріалі «Новин Донбасу».
Те, що катастрофічно не вистачає лікарень у місті та місць у палатах, навіть не приховують при зніманні сюжетів для російських федеральних каналів.
«Бо палат не вистачає, кількість хворих величезна, всі намагаються звертатися. Ходить інфекція у місті, явно кишкова, тому різко зросла кількість хворих. Їх нема де розміщувати, аж до того, що тримають їх на вулиці. Знову ж таки, брак медперсоналу катастрофічний», — розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Інфекції виникають через те, що у місті загинули тисячі людей. Їхні тіла довгий час лежали просто на вулицях і розкладалися. До того ж у Маріуполі не вистачає якісної питної води.
«Вода розвізна — знову ж таки, черги. Якість її така сама, як і у технічної з крана. Частково через це й сплеск інфекційних захворювань у місті», — пояснив «Новинам Донбасу» Андрющенко.
З продуктами ситуація трохи краща. Пенсіонерам привозять гуманітарку з Росії. Але її стає дедалі менше.
«При привезенні гуманітарії на пункт видачі люди бачать, що ті колаборанти, які розподіляють це все, вони половину машини гуманітарки завантажують у свої автомобілі», — розповів волонтер Микола Осиченко.
Пенсіонери змушені шикуватися у великі черги, щоб отримати хоч якусь воду та їжу.
«Вони там оформили якусь пенсію. Їм дали разову виплату, по-моєму, 31 тисячу рублів. Але поки що вони пенсію не отримують або отримують не всі. Ця пенсія буде невеликою — близько шести тисяч рублів. Зрозуміло, що цього пенсіонеру буде недостатньо для проживання», — зазначив журналіст, мешканець Маріуполя Артем Попов.
Інші мешканці змушені влаштовуватись на важкі роботи, щоб отримати мінімальні виплати.
«Молодь там без роботи. Їм пропонують розбирати завали, прибирати вулиці. Вони покликали людей у порт на роботу, але це невелика кількість і це вузькопрофільні спеціальності. Таких людей у місті мало залишилося», — пояснив журналіст.
Ціни на овочі та фрукти у Маріуполі трохи нижчі, ніж на підконтрольній Україні території. Все інше ж коштує дуже дорого.
«На багато продуктів там ціни просто космічні. Шампуні, предмети жіночої гігієни, зубні пасти — це дуже дороге», — розповів Попов.
Осиченко, своєю чергою, зазначив, що «ціни дикі» й на побутову хімію.
Маріуполь практично повністю лишається без газу. Окупаційна «влада» заявляє, що працює над відновленням подачі.
«Вони там показали нібито один дім, куди під'єднали газопостачання. Показували пропагандистськими місцевими каналами, а так у більшості людей — якщо не у всіх — газу як не було, так і немає», — повідомив Попов.
Відповідно не буде взимку й опалення.
«Роботи з інвентаризації газових труб, пошкоджень, зокрема у середині міста, газотранспортної системи, по суті, не проводяться. Точково щось латають, створюється ілюзія», — розповів Андрющенко.
За словами Миколи Осиченка, котельні навряд чи працюватимуть.
«Ще треба знати, що коли Росія наступала, вона била, зокрема, і по котельнях. І котельні було розбито — це було зроблено для повної деморалізації мешканців. Я там був, я був повністю деморалізований. Але котельні розбиті, їх не можна відремонтувати — обладнання потрібне нове. При цьому ми розуміємо, що Росія є під санкціями», — прокоментував ситуацію волонтер.
Проблеми будуть і з електропостачанням. Зараз більше ніж у половині будинків, де живуть люди, його немає.
«Те, як вони зараз простягають електрику містом — кидають по деревах, ще якось. Восени розпочнуться вітри, морські вітри. Нині ЛЕП там немає. Вони кидають тимчасово між стовпами, між будинками, між стовпами та деревами. Вітер — і все це ляже, це все замкне», — зазначив Осиченко.
У місті вже майже місяць не можуть погасити пожежу на заводі «Сателіт». Там виготовляли соняшникову олію.
«150 тонн води окупанти використали вже. Марно абсолютно. Погасити неможливо без спеціальних реактивів, яких у місті немає. Тому гасять просто водою. Махнули рукою, тож завод горить», — пояснив Андрющенко.
Натомість окупанти продовжують проводити мобілізацію. І набирають людей у створену ними так звану «поліцію». При цьому в Маріуполі дедалі частіше відбуваються перестрілки між російськими солдатами та учасниками угрупування «ДНР». Одна з них була зовсім недавно.
«Вони базуються у частині Кальміуського району — там часто це відбувається. На цей раз у районі Лівобережного було. Ділили чергове награбоване — не поділили. Пострілялися. Усе це, звісно, у процесі вживання (спиртного). Поранили росіянина. Слідом приїхала "комендатура", заарештувала "днрівських військових". Зважаючи на все, їм тепер дорога або в окопи, або в підвал», — розповів Андрющенко.
Місто наповнене людьми зі зброєю і живе фактично за законами Дикого Заходу.
«На морі місцеві жителі намагаються обходити стороною міський пляж, бо там зосереджені кадировці, "днрівці". Це все під мухою, вони там випивають, чіпляються до місцевих мешканців, дівчат. Як розповідають люди, коли їм відмовляють у знайомствах чи проведенні часу — вони з претензією: "Ви нам винні. Ми вас приїхали тут звільняти"», — повідомив Попов.
Місто зруйноване на 90 відсотків. Повертаються зараз туди одиниці. Окупанти будують нові будинки. Але житимуть там переважно російські військові, а не мирні маріупольці.