Росія скоїла 664 злочини проти медіа та журналістів за час війни

За два роки та вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, який здійснює Інститут масової інформації.

За вересень – жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства, погрози, обстріли журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.

У вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників:

• Станіслав Житницький – військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу.
• Вікторія Рощина - загинула в російському полоні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня.

За даними ІМІ, станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 із них - під час виконання професійної журналістської діяльності.

Злочини Росії проти медіа та журналістів в Україні. Фото: imi.org.ua

З російського полону в Україну 18 жовтня у рамках обміну повернувся військовослужбовець, журналіст та правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, який був звільнений із російського полону у 2024 році.

Дві редакції медіа постраждали внаслідок російського обстрілу:

• «Суспільне Дніпро» - було пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина: вона встигла сховатися в безпечне місце.
• «Голос Гуляйпілля» – газета, приміщення якої в Запоріжжі було пошкоджене під час атаки російською бомбою (КАБ), також постраждала компʼютерна техніка.

Також отримав контузію кореспондент «Донбас Реалії» (проєкт Радіо Свобода) Роман Пагуліч, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на Бахмутському напрямку на Донеччині.

Крім того, низка національних та регіональних медіа та журналістів отримали 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування.

Такі листи отримали, зокрема, філії Суспільного, «Українська правда», «Детектор медіа», LIGA.net, «Полтавська думка», «Кременчуцька газета», «Сила правди» тощо.