Росія розробила план для окупованих областей України до 2040 року. Що відомо і про що промовчав Кремль

Окуповане Приазов'я України. Фото: кадр із відео

Росія розробила план для захоплених українських регіонів до 2040 року. Про це йдеться у сюжеті «Новин Донбасу».

Наприкінці грудня 2025 року російський уряд затвердив стратегію сталого розвитку Приазов'я. Розробляли її не місцеві так звані чиновники, а ВЕБ РФ – це державний інвестиційний банк, а також Агентство стратегічних ініціатив – некомерційна організація, яку створив уряд РФ для підтримки та реалізації проєктів у бізнесі, соціальній сфері та освіті. Серед глобальних планів на захоплених українських територіях: розвиток портів та логістики Азовського моря, будівництво доріг, заселення регіонів, масовий туризм. На думку аналітиків, ця стратегія є чітким сигналом, що Росія ігнорує й ігноруватиме далі будь-які мирні плани.

«Приазов'я оформляється як єдиний макрорегіон РФ. До нього включені окуповані частини Донецької, Запорізької, Херсонської областей. Жодних згадок про кордони, вільну економічну зону або хоча б щось, що відсилає до «мирного плану». Це не план «у разі миру». Це план після того, як РФ вважає питання вирішеним», – сказав голова «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко

Насправді в документі навіть немає уточнень про частини областей. Попри те, що, наприклад, Донецька область зараз окупована менш ніж на 70%, Запорізька приблизно на 72% та Херсонська десь на 75%, у стратегії вони згадуються повністю. Росія не контролює всі ці регіони в їхніх адміністративних межах, але кремлівські аналітики прогнозують їх розвиток на 14 років наперед.

Розробники стратегії з РФ вважають, що кількість туристів у регіонах Приазов'я до 2040 року збільшиться майже втричі – до 25 мільйонів людей на рік. Однак для цього нібито потрібна додаткова транспортна та рекреаційна інфраструктура, зокрема дороги. Трасу з промовистою назвою «Новоросія» РФ планує розширити до чотирьох смуг. А також організувати залізничне сполучення на ділянці Мелітополь-Бердянськ-Маріуполь-Таганрог. Щодо аеропортів, то жодних чітких дедлайнів в стратегії немає. Тут лише вказано, що аеропорти у Маріуполі та Донецьку потрібно відновлювати.

У своїй стратегії Росія майже вперше з моменту окупації офіційно визнає екологічні проблеми на захоплених територіях. Однак РФ замовчує причини. Наприклад, говорячи про греблю Каховської ГЕС, до катастрофи застосовується слово «руйнування», ніби не армія РФ знищила дамбу, а вона якимось чином зламалася сама. У планах, опублікованих російськими розробниками стратегії, немає жодного слова про війну та вплив бойових дій на екологічну ситуацію на сході та півдні України. Хоча основна причина погіршення якості повітря, води та ґрунту в останні роки саме війна, яку розпочала та продовжує Росія. Приклад: у стратегії йдеться про скорочення площі лісів, але не пояснюється, що вони знищуються через обстріли.

«30% лісів України постраждали через російську агресію. За даними Держлісагентства, йдеться про три мільйони гектарів лісів, що дорівнює площі Бельгії. Близько одного мільйона гектарів лісів постраждали на окупованих територіях», – розповіли в організації UAnimals

Це дані на березень минулого року. Вже знищені Серебрянський ліс на Луганщині, ліси Святогір'я. Вони просто вигоріли через обстріли. Цікаво, що у стратегії росіян даних про ліси, знищені через пожежі у Донецькій та Луганській областях, немає взагалі.

Окупанти також визнають, що Азовське море стає дедалі солонішим. У документі зазначається, що зараз солоність сягає 14,9 проміле. Росіяни хочуть знизити її приблизно на 0,5 проміле, але у своїй стратегії не пишуть, як саме досягатимуть цієї мети. Українські екологи кажуть: зменшити солоність Азовського моря неможливо.

«Солоність Азовського моря визначається тією кількістю прісної води, яка потрапляє до Азовського моря. Існують дві основні річки, які впадають в Азовське море. Це Дон та Кубань. Це найбільші річки. Вони знаходяться на території Російської Федерації. І, на жаль, більша частина їхнього стоку витрачається на зрошення на тих територіях, через які вони безпосередньо протікають. Тобто фактично і Дон, і Кубань значно менше стали нести води в Азовське море», – зазначив професор кафедри екології Національного університету Києво-Могилянська академія, експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов.

Крім того, після окупації Приазов'я йде перерозподіл стоку води невеликих річок, що впадають до Азовського моря. Це, наприклад, Берда та Молочна. І це також впливає на солоність.

«Бо там збудували після 2022 року такі спеціальні споруди нібито для того, щоб взяти цю воду нібито для зрошення. Фактично це парамілітарні споруди, бо вони там збудовані на випадок, щоб якщо там українські збройні сили наступатимуть, щоб вони створили такі перешкоди. Фактично кількість води знову-таки у річках, що впадають в Азовське море, суттєво зменшилася», – сказав Хлобистов.

Попри те, що українські екологи не мають доступу до акваторії Азовського моря, можна стверджувати, що якість води там за останні роки погіршилася. Підтверджує цей факт велика кількість медуз.

«Це пов'язано з кількома причинами, наприклад, скиданням забруднюючих речовин в Азовське море, які сьогодні контролює виключно Росія чи окупаційна адміністрація. Там залишаються ще сховища відпрацьованих речовин, шлаконакопичувачі. Знову ж таки ми не знаємо, чи потрапляє це в акваторію Азовського моря», – сказав експерт.

Євген Хлобистов стверджує: «Вплинути на кліматичні зміни ми не можемо. А нейтралізувати наслідки мілітарної діяльності РФ, можливо, буде після деокупації, у тому числі й вирішити проблему дефіциту води».

Найзабрудненішою у стратегії називають окуповану частину Донецької області. Тут дефіцит питної води, у водоймища потрапляють стічні води, дуже багато териконів – 594, за даними росіян. Попри те, що після захоплення регіону багато заводів і шахт зупинилися, основна причина поганої екологічної ситуації на Донеччині нібито робота підприємств металургії та енергетики. У своїй стратегії РФ нарешті визнала факт закриття та затоплення шахт. З 2014 року, коли частина Донбасу була окупована, багато вугільних підприємств перестали працювати. Однак точної інформації щодо кількості затоплених шахт не було. Українські екологи не можуть назвати цифри, оскільки доступу до захоплених територій вони не мають. За даними росіян, зазначеними у стратегії, понад 30 вугільних підприємств частково чи повністю затоплені. Однак окупанти не уточнюють, які саме шахти. Чи входить туди, наприклад, «Юнком», де у 1979 році провели підземний ядерний вибух.

«Відкачування на «Юнкомі» відбувалося, щоб залишити в такому стані цю територію. Щоб не було можливості потрапляння у води, які потім так чи інакше підземними потоками виносяться до басейнів річок та можуть завдати радіаційного забруднення. Окупаційна влада шість років тому припинила це робити», – заявила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

При цьому у стратегії лише «окремим мазком» згадується, що шахтні води проникають у ґрунтові й таким чином їх отруюють. Але, як і в ситуації зі зниженням солоності Азовського моря, жодних рішень, що з цим робити, Росія не дає.

Загалом у стратегії 58 сторінок. Однак немає жодного комплексного рішення, як покращити екологію на окупованих територіях, що робити із затопленими шахтами та териконами, як пом'якшити удар після знищення дамби Каховської ГЕС. Росіяни нібито хочуть створити на захоплених теренах рекреаційний центр світового рівня на основі екологічного відновлення Азовського моря. Але поки все це виглядає лише як нездійсненні плани на папері. Натомість із претензією на окупацію всього сходу та півдня України.